6. Естетична свідомість.

Естетична свідомість – це форма суспільної свідомості, що представляє собою комплекс почуттів, уявлень, образів, поглядів, цінностей, ідей та ідеалів і відображає рівень естетичного освоєння світ.

Структура естетичної свідомості включає два рівні функціонування: повсякденний і теоретичний.

1) буденно - психологічний – який базується на узагальненні емпіричного досвіду, та існує у формі естетичних емоцій (своєрідний психологічний відгук, реакція на явища навколишнього світу.), переживань, почуттів, сприйнять, уявлень, вражень та ін.

2) духовно – теоретичний - який базується на загальних філософських уявленнях про світ, людину, її місце у світі та існує у формі оцінок, понять, суджень, поглядів, теорій, ідеалів тощо.

Естетичне почуття – це специфічне переживання, що викликається в людини сприйняттям естетичної своєрідності оточуючої дійсності: естетичне почуття – це наслідок суб’єктивної емоційної реакції людини на об’єктивні виражальні форми природної та соціальної реальності, які оцінюються у співвідношенні з уявленнями людини про красу.

Естетичний смак – це здатність людини розуміти і оцінювати естетичні особливості предметів і явищ природи, суспільного життя; він є своєрідним почуттям міри.

Естетичний ідеал – це цілісний конкретно-чуттєвий образ, що є втіленням уявлень людей про досконале життя і досконалу людину.

Естетичне - це єдність об’єктивних особливостей предмета та суб’єктивних якостей того, хто його сприймає. Форми естетичного (а це основні естетичні категорій: гармонія і міра, прекрасне і потворне, піднесене та низьке, трагічне і комічне).

Гармонія (з грець. - злагода, лад,) - співрозмірність, узгодженість окремих сторін предметів і явищ;

Міра – ідеальна співрозмірність елементів форми твору; єдність змісту і форми; єдність якості і кількості; у мистецтві – узгодженість усіх елементів художнього твору, що є результатом вміння художника відібрати для відображення у творах мистецтва головне у своїх життєвих враженнях і примінити найбільш відповідні їм засоби художньої виразності.

Прекрасне – одна з найважливіших і найширших за значенням категорій естетики, що служить для визначення і позитивної оцінки найбільш досконалих явищ у дійсності,

Міра – ідеальна співрозмірність елементів форми твору; єдність змісту і форми; єдність якості і кількості; у мистецтві – узгодженість усіх елементів художнього твору, що є результатом вміння художника відібрати для відображення у творах мистецтва головне у своїх життєвих враженнях і примінити найбільш відповідні їм засоби художньої виразності.

Прекрасне – одна з найважливіших і найширших за значенням категорій естетики, що служить для визначення і позитивної оцінки найбільш досконалих явищ у дійсності,

Піднесене – це категорія естетики, яка відображує виключні у позитивному сенсі прояви дійсності

Низьке (нице) – категорія естетики, яка відображує гранично негативні явища в дійсності і особливості суспільного та індивідуально життя, які викликають у людини співвідносну естетичну реакцію: презирство й зневагу.