3. Структура естетичного знання.

Структура естетики як науки включає такі змістовні блоки:

1. Естетика дійсності – має предметом свого вивчення природу і сутність естетичного, естетичне багатство світу і його форми, історичну зумовленість і мінливість форм естетичного (прекрасне, потворне; піднесене, нице; комічне, трагічне; чудове, жахливе – це форми естетичного) і міри їх значимості в художньому і естетичному житті суспільства, універсальне значення категорії прекрасного.

2. Естетика мистецтва – осмислює найбільш загальні закони художнього освоєння світу в різних видах мистецтва: в літературі, живописі, скульптурі, театрі, кіно, музиці, хореографії, архітектурі, прикладному і декоративному мистецтві, досліджує походження, природу, закони соціального буття, функціонування, розвитку, сприйняття та розуміння мистецтва.

3. Практична естетика - має предметом свого вивчення позахудожні (що виходять за рамки мистецтва) проблеми естетичного освоєння світу у сфері побуту (естетика побуту), людської поведінки (естетика поведінки), наукової творчості, спорту, вона вивчає естетичні аспекти карнавалів, обрядів, кулінарії, етикету (фр. etiguette – ярлик, етикетка, церемоніал – це сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей (поводження з оточенням, форма звертання й вітань, поведінка у громадських місцях, манери й одяг, візаж)) і т. д.

4. Технічна естетика – це теорія дизайну, тобто, освоєння світу за законами краси промисловими засобами;

- це проектування, індустріальне втілення в соціальному бутті корисних та гарних речей в їх відношенні до задоволення потреб людини і суспільства;