18. Сутність, визначення та взаємозв’язок інноваційної політики та стратегії підприємства
Інноваційна політика – це комплекс заходів, які реалізує підприємство в межах інноваційної стратегії для досягнення інноваційних цілей.
Інноваційна політика є частиною загальної політики підприємства, яка регламентує взаємодію науково-технічної, маркет-вої, вир-чої та економічної діяльності в процесі реалізації інновацій. Управління цією взаємодією має здійснюватись на основі певних норм і правил, які охоплюють:
організаційні, правові та інші процедури, що визначають порядок фор-ня інновац-ї політики;
фактори, які слід враховувати у процесі її фор-ня;
роз-ок функціональних напрямів д-сті під-ва;
механізм реалізації програми іннов-ї д-сті;
методичні засади оцінювання ефективності інноваційної д-сті;
механізм коригування напрямів іннов-ї д-сті.
Інноваційна політика підприємства повинна враховувати особливості тієї галузі, до якої воно належить. Належність до певної галузі значною мірою впливає на можливості стратегічного вибору, обумовленого як рівнем конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, так і конкурентними позиціями фірми на внутрішньому ринку. Це, у свою чергу, передбачає формування відповідної інноваційної політики для забезпечення реалізації обраної стратегії.
Стратегію будь-якої організації можна охарактеризувати як стратегію наступу, стабільного розвитку, захисну.
Стратегія наступу. Вона передбачає стрімкий розвиток організації: збільшення масштабів виробництва, освоєння нових товарів і послуг, вихід на нові ринки збуту, завоювання міцних конкурентних переваг. Базується на наступально-ризиковому та наступальному типах інноваційної політики. Їх інноваційна політика відрізняється ризикованістю, великою наукоміст-кістю створених продуктів, оперативністю упровадження новацій.
Наступально-ризиковий тип інноваційної політики спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою. Як правило, до такого типу стратегій вдаються венчурні (ризикові) фірми, які спеціалізуються на створенні нового продукту.
Наступальний тип інноваційної політики властивий зазвичай потужним фірмам з власними дослідними лабораторіями, відділами, що постійно працюють над створенням нових продуктів у відповідній галузі (як, наприклад, компанія Microsoft), або компаніям, що спроможні виділити значні кошти на придбання права на випуск нового продукту в іншої фірми.
Стратегія стабільності. Вона полягає у підтриманні існуючих розмірів підприємства і напрямів його ділової активності. Як правило, її дотримуються фірми, що виготовляють продукцію із тривалим стабільним попитом. У цьому разі інноваційна політика має забезпечувати умови для підвищення конкурентоспроможності даної продукції з метою утримання позицій і частки на ринку.
Захисна стратегія. Вона спрямована на утримання позицій фірми на ринку і попередження банкрутства. Опирається, як правило, на інноваційну політику еволюційного типу, однак інноваційний пошук (через обмежені фінансові ресурси) зосереджується на заходах, що дають змогу скорочувати витрати на випуск продукції з метою зниження її ціни і збереження конкурентоспроможності.
- 1. Становлення та розвиток теорії інновацій.
- 2. Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- 3. Сутність інновацій та їх класифікація
- 4. Характеристика етапів інноваційного процесу
- 5. Моделі інноваційного процесу
- 6. Життєвий цикл інновацій
- 7.Сучасні теорії інноваційного розвитку
- 8. Інноваційна діяльність як чинник зростання національної економіки (див 2)
- 9. Сутність (особливість) державної інноваційної політики.
- 11. Преференції та пільги для суб’єктів інноваційної діяльності
- 13. Сутність та особливості інтелектуальної власності
- 12. Вітчизняний та зарубіжний досвід державної підтримки інноваційної діяльності
- 14. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні
- 15. Нормативно-правова база інноваційної діяльності
- 16. Сутність та етапи розробки інноваційної стратегії підприємства
- 17. Інноваційні стратегії: види, характеристика, умови реалізації.
- 18. Сутність, визначення та взаємозв’язок інноваційної політики та стратегії підприємства
- 19. Види інноваційних стратегій та передумови їх реалізації (див 17)
- 20. Основні принципи формування інноваційної політики та умови їх реалізації
- 21. Складові інноваційної політики підприємства та методи її вибору
- 22. Особливості управління інноваційними процесами на підприємстві
- 23. Стратегічне управління інноваційною діяльністю.
- 24. Сутність оперативного управління (менеджменту) інноваційної діяльністі.
- 25. Внутрішнє регулювання та стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві
- 26. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю
- 27. Сутність, моделі та принципи інноваційного розвитку підприємств
- 28. Етапи інноваційного розвитку малих та великих підприємств
- 30. Управління інноваційним потенціалом підприємства: сутність та складові
- 35. Особливості формування попиту на інновації
- 38. Методи визначення попиту на інновації
- 39. Особливості процесу комерціоналізації інновацій.
- 40. Сутність та моделі дифузії інновацій.
- 3. Рівень споживацького середовища –
- 41. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств: сутність, джерела, організація
- 42. Види та джерела інноваційної інформації
- 43. Моніторинг інновацій: сутність, об’єкти, групування даних про інновації
- 44. Формування і використання інформаційних ресурсів в інноваційній діяльності підприємств
- 45. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності
- 46. Джерела фінансування інноваційної діяльності
- 48. Лізінгове фінансування інноваційної діяльності
- 49. Техніка і технологія як домінуючі складові техніко-технологічної бази під-ва.
- 50. Показники оцінки техніко-технологічного рівня під-ва.
- 51. Інноваційні проекти: сутність, види, умови реалізації
- 52. Сутнісна характеристика життєвого циклу проекту та його етапів
- 53. Особливості управління реалізацією інноваційних проектів
- 54. Організаційні форми та методи управління інноваційними проектами
- 55. Принципи оцінювання і показники
- 56. Показники економічної ефективності інноваційних проектів
- Становлення та розвиток теорії інновацій