2 Бальна методика оцінки виробничого потенціалу підприємства

На практиці основними методами оцінки і діагностики різних складових потенціалу підприємства є експертний, бальний методи, рейтинговий, порівняльний аналіз, економіко-математичне моделювання, машинне імітаційне моделювання.

Етапи побудови бальної методики оцінки виробничого потенціалу підприємства.

1 Підготовчий

1.1 Визначення рівнів виробничого потенціалу підприємства і їхніх характеристик

Наприклад, інтервал 1 – високий рівень;

інтервал 2 – середній рівень;

інтервал 3 – низький рівень;

інтервал 4 – критичний рівень.

1.2 Розробка узагальнюючих і часткових показників оцінки ефективності використання елементів виробничого потенціалу по видах (основні й оборотні фонди, трудові ресурси).

1.3 Визначення граничного значення показників, визначених у п.2 з урахуванням рівнів потенціалу, визначених на першому етапі.

Наприклад, при значенні фондовіддачі більше 1, показник попадає в перший інтервал. Якщо фондовіддача дорівнює 1, показник попадає в другий інтервал і т.д. Рекомендується оцінювати кількісну і якісну характеристику кожного показника з розбивкою шкали значень показника не менш чим на три інтервали.

1.4 Присвоєння кожному значенню показника, що попали в інтервал визначений у п.3 бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найбільш сприятливому інтервалу, найменший бал – самому критичному інтервалу.

Наприклад, значенню, що потрапило в перший інтервал, привласнюється 10 балів, у другий – 8 балів, у третій – 6 балів, у четвертий – 4 бали.

1.5 Визначення min і max значень бальної шкали в межах використовуваної групи показників.

Наприклад, якщо оцінка трудових ресурсів підприємства виробляється трьома показниками, то min значення бальної шкали буде дорівнювати:

3 (кількість показників) × 4 (кількість балів критичного інтервалу) =12 балів.

Maксимальне значення бальної шкали буде дорівнювати:

3 (кількість показників) × 10 (кількість балів самого сприятливого інтервалу) = 30 балів.

1.6 Присвоєння інтервалам, визначеним у пункті 1.3 бальних значень.

Наприклад, інтервал 1 – від 25 до 30 балів;

інтервал 2 – від 20 до 24 балів;

інтервал 3 – від 15 до 19 балів;

інтервал 4 – від 12 до 14 балів.

Рекомендується проводити дану розбивку, використовуючи метод експертної оцінки.

1.7 Визначення експертним шляхом вагових коефіцієнтів по кожній групі, що входить у структуру виробничого потенціалу. Значення коефіцієнта, що перевищує 1, свідчать про потенційні можливості в найближчому часі по даному елементу потенціалу. Наприклад, якщо ваговий коефіцієнт дорівнює 1,2 по елементу „трудові ресурси” може свідчити про те, що в наступному році планується перепідготовка кадрів підприємства, що включає освоєння нових комп'ютерних розробок. У результаті небагато завищений показник стану трудових ресурсів на момент фактичного визначення величини потенціалу буде реально відбивати стан даного елемента. І навпаки, значення вагового коефіцієнта меншого 1 буде свідчити про погіршення тієї чи іншої структурної складової потенціалу в найближчому часі. При стабільній і безперебійній роботі на підприємстві і його стійкому фінансовому стані рекомендується присвоювати ваговим коефіцієнтам значення, що дорівнює одиниці.

2 Розрахунковий етап. Включає наступні дії:

2.1 На підставі вихідних даних по кожному підприємству визначення значення коефіцієнтів по кожному елементу потенціалу і присвоєння кожному показникові кожної групи відповідних балів.

2.2 Підсумовування балів по кожній конкретній групі (елементу потенціалу).

2.3 Визначення середнього балу виробничого потенціалу з урахуванням вагових коефіцієнтів.

2.4 Присвоєння виробничому потенціалу характеристики в залежності від отриманого балу.

Слід зазначити, що дана методика може застосовуватися для оцінки виробничого потенціалу регіону, окремого міста або окремої галузі конкретного регіону, або вільно позначеної території, що вимагає даної оцінки.

Експертним шляхом визначено показники для оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємства (ВПП).