3. Оцінка кадрового потенціалу підприємства

Трудовий потенціал підприємства визначає крайню величину можливої участі робітників у виробництві з урахуванням психофізіологічних особливостей, професійних знань рівня та накопиченого досвіду. Трудовий потенціал розглядається як форма прояву людського фактора виробництва, діалектична єдність здатностей людини й можливостей їхньої реалізації в умовах виробництва, що змінюються. Структура трудового потенціалу підприємства – співвідношення демографічних, соціальних, функціональних, професійних характеристик робітників. Трудовий потенціал підприємства включає кадрову, професійну, кваліфікаційну та організаційну складові. Основним обсяговим показником трудового потенціалу підприємства є сукупний потенційний фонд робочого часу. Система управління трудовим потенціалом на будь-якому рівні повинна включати три підсистеми: управління формуванням і розподілом трудового потенціалу; управління його функціонуванням у процесі виробництва; управління розвитком і просуванням працівників. Вихідною структуроутворюючою одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал працівника. Трудовий потенціал працівника включає: психофізіологічний потенціал; кваліфікаційний потенціал; особистісний потенціал.

Науково-практичний і професійно-кваліфікаційний потенціал робітників визначає можливість ефективного використання майна. Кількісна і якісна характеристика кадрового потенціалу, таким чином, може вплинути на ціну підприємства, зменшуючи або збільшуючи її. Як результат реальне перевищення ринкової ціни підприємства над його балансовою вартістю. Існують різні трактування змісту кадрового потенціалу підприємства. З точки зору оцінки вартості підприємства, під кадровим потенціалом розуміють сукупність здатностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації. Можна зробити висновок про принципову можливість його якісної, кількісної й вартісної оцінки. Головною методологічною проблемою оцінки кадрового потенціалу є визначення того, що саме варто оцінювати, за якими критеріями й що враховувати при характеристиці кадрового потенціалу підприємства. При розгляді цієї проблеми треба, насамперед, виходити із цілей оцінки кадрового потенціалу. Цілі можна розділити на три групи:

1) для визначення ступеня впливу кадрового потенціалу на підвищення або зниження ринкової ціни підприємства;

2) для визначення ступеня впливу кадрового потенціалу на інвестиційну привабливість підприємства;

3) для визначення обсягу витрат на реструктуризацію кадрового потенціалу у випадку передпродажної або післяприватизаційної реструктуризації самого підприємства, а також при антикризовому керуванні або інноваційному проектуванні.

Кадровий потенціал визначає здатність організації виконати поставлені перед нею завдання. Оскільки організація являє собою сукупність взаємодіючих один з одним працівників, кадровий потенціал можна описати, з одного боку, чисельними показниками складу працівників, з іншого боку – особистісно-кваліфікаційними характеристиками потенціалу кожного працівника. Крім того, кадровий потенціал характеризується соціально-психологічними й організаційними параметрами групової динаміки: груповою згуртованістю, соціально-психологічним кліматом, організаційною культурою, корпоративним духом, діловим кредо й цінностями організації.

Кадровий потенціал може бути описаний у різних показниках і характеристиках, у тому числі таких як: чисельність персоналу; професійно-кваліфікаційний склад кадрів; статево-віковий склад; укомплектованість організації персоналом, тобто рівень заміщення посад організації працівниками; індивідуально-кваліфікаційний потенціал; індивідуальні об'єктивні характеристики працівників: стать, вік, стан фізичного й психічного здоров'я й т.д. Індивідуально-кваліфікаційний потенціал працівника визначають професійні характеристики, обумовлені відповідно до кваліфікаційних довідників посад керівників, фахівців, службовців і робітників, рівень освоєння знань. До професійних характеристик також відносять рівень професіоналізму й галузевий досвід, що складаються протягом багатьох років; соціально-психологічні властивості особистості, що мають безпосереднє відношення до професійної діяльності (морально-етичні якості, організаторські здатності й виконавські якості, рівень культури й ін.); конкурентноздатність працівника, ступінь розвитку здатностей індивіда, використовуємих у процесі трудової діяльності. Цей параметр показує, якою мірою вікові, професійні, кваліфікаційні, фізіологічні, соціально-побутові характеристики даного працівника відповідають умовам найму робочої сили на ринку праці, що відображає кон'юнктуру попиту та пропозиції на робочу силу певної якості. Величина кадрового потенціалу носить змінний характер і залежить від багатьох факторів, зокрема, від руху (ротації) кадрів, у тому числі звільнення працівників; зміни кваліфікації як у результаті її підвищення, так і зниження (старіння знань, втрата вмінь); виникнення конфліктних ситуацій у колективі.

При визначенні кадрового потенціалу використовують індивідуальні характеристики окремих працівників, включаючи професійно-особистісні якості й ін., і групові, що характеризують здатність декількох працівників за певних умов поділу й кооперації праці з урахуванням інших організаційно-технологічних факторів виконувати поставлені перед ними завдання.

При оцінці підприємства в цілому як основний об'єкт оцінки кадрового потенціалу повинен розглядатися «сукупний працівник». Уява про сукупного працівника даного підприємства повинна складатися з кількісних, професійно-кваліфікаційних, організаційних і соціально-психологічних показників і характеристик, що дозволяють оцінити адекватність кадрового потенціалу підприємства його завданням.

Тут можливе застосування певного набору кількісних показників й якісних характеристик. Кількісні показники для оцінних цілей повинні бути у виді абсолютних і відносних величин. Якісні характеристики служать важливим доповненням до кількісних оцінок та використовується при оцінці організаційних умов і соціально-психологічних факторів. Для виходу на кількісні показники застосовуються експертні оцінки. Поряд з якісною й кількісною оцінкою кадрового потенціалу для всіх груп оцінних цілей, і особливо для третьої, застосовується вартісна оцінка. Найбільше це необхідно при визначенні витрат на реструктуризацію кадрового потенціалу.

В оцінці кадрового потенціалу застосовуються затратний, доходний, експертний, і ринковий підходи. Затратний метод реалізується непрямим способом співвідношенням ринкової вартості об’єкту оцінки з вартістю заміщення цього об’єкту та прямим способом визначення усіх витрат, що необхідно здійснити для створення необхідного кадрового потенціалу. Доходний підхід заснований на оцінці кадрового потенціалу по ступені участі сукупного працівника в доходах організації. Експерті методи дають якісні оцінки й дозволяють використати в оцінці не тільки групові характеристики, розглядаючи потенціал організації як сукупного працівника, але й індивідуальні характеристики. Згідно порівняльного методу проводиться оцінка кадрового потенціалу на основі парних порівнянь із компаніями-аналогами. У методичному відношенні проведення економічних оцінок у зв'язку з обліком людських ресурсів вимагає експертних суджень або складних аналітичних розрахунків.

Для оцінки значимих індивідуальних, індивідуально-кваліфікаційних характеристик необхідно проводити кадровий аудит, що включає в себе соціометричне обстеження, психодіагностичні процедури й кваліфікаційне тестування членів колективу. Проведення комплексу психодіагностичних процедур (індивідуальне психологічне комп'ютерне тестування) дозволяє з достатньою точністю побудувати профіль особистості працівників, включаючи їхні організаторські здатності. За допомогою кваліфікаційного тестування визначається рівень професійних знань, практичних умінь і навичок працівників. Значимість впливу різних категорій працівників може бути визначена шляхом побудови системи поправочних коефіцієнтів, що підвищують і знижують вартість підприємства. Крім розрахункового коефіцієнтного методу використовуються й методи цілісної експертної оцінки впливу якості кадрового потенціалу підприємства на його вартість. Загальну оцінку вартості кадрового потенціалу підприємства одержують виходячи із припущення про зменшення у часі кадрового потенціалу за інших рівних умов його використання. Крім ринкової вартості кадрового потенціалу можна оцінити інвестиційну вартість. Інвестиційна вартість кадрового потенціалу виміряється розміром фінансових коштів, необхідних для забезпечення необхідного рівня потенціалу працівників, задіяних у конкретному інвестиційному проекті або це вартість реструктуризації кадрового потенціалу всього підприємства, необхідних для успішної реалізації конкретного інвестиційного проекту.