2. Підходи до обліку людських ресурсів

Існують два принципових підходи до обліку людських ресурсів: так називані моделі активів (або «витратні») і моделі корисності. Перші пропонують ведення обліку витрат на капітал (за аналогією з основним капіталом) і його амортизації. Другі моделі пропонують безпосередньо оцінювати ефект тих або інших кадрових інвестицій. Витрати на «людські ресурси» залежно від змісту розглядаються або як довгострокові вкладення, що збільшують розмір функціонуючого «людського капіталу», або списуються як втрати. Крім того, установлюється «нормальний строк амортизації». Описана методика обліку витрат капіталу одержала назву «хронологічної моделі витрата». «Моделі корисності». З їхньою допомогою можна оцінити економічні наслідки зміни трудового поводження працівників у результаті тих або інших заходів. Реально мова йде про здатності працівника приносити більшу або меншу прибавочну вартість в умовах фірми. Розходження в цінності визначаються характером посади й індивідуальними розходженями працівників, що займають однакову посаду.