logo search
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

1.2. Роль і місце інформаційних систем в управлінні підприємств.

Найважливішим фактором підвищення ефективності виробництва в будь-якій галузі є поліпшення керування. Удосконалювання форм і методів керування відбувається на основі досягнень науково-технічного прогресу, подальшого розвитку інформатики, що займається вивченням законів, методів і способів нагромадження, обробки й передачі інформації за допомогою електронних обчислювальних машин (ЕОМ) і інших технічних засобів. Методи й засобу реалізуються у вигляді інформаційних технологій (ІТ), називаних також новими або сучасними. У світі настав такий період, коли виробничий потенціал і науковий рівень суспільства визначаються сумарною потужністю ЕОМ і технологічною досконалістю переробки інформації. Озброїти людину принципово новими знаряддями виробництва й технологіями, що підсилюють його можливості обробки інформації, — найважливіше техніко-економічне завдання, яке вимагає прискореного розвитку індустрії інформатики.

Наприкінці XX в. уперше в історії людства основним предметом праці в суспільнім виробництві промислово розвинених країн стає інформація. Виникли тенденції неухильного перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу, що є зараз найбільш помітним симптомом, який одержав назву "інформаційна криза". По даним ЮНЕСКО, у цей час уже більш половини всього зайнятого населення індустріально розвинених країн беруть участь у процесі виробництва й поширення інформації. Як відомо, більша частина зусиль людей, зайнятих в інформаційному секторі, мають своєю метою керування людьми й машинами в ході трудового процесу, однак ускладнення трудового процесу викликає труднощів керування при обробці інформації вручну.

Сьогодні основним фактором створення тривалої конкурентної переваги й росту інвестиційної привабливості компанії стають оптимальні стратегії керування бізнесом. Ефективне управління — це такий же ресурс, як гроші або матеріальні цінності. Саме цей ресурс допомагає динамічно реагувати на постійно мінливу ринкову ситуацію, контролювати всі сторони діяльності підприємства, оперативно виявляти «вузькі місця» і концентрувати зусилля саме там, де вони найбільш необхідні в цей момент.

Найбільш очевидним способом підвищення ефективності протікання трудового процесу є його автоматизація.

Широкомасштабне впровадження нових інформаційних систем та технологій підвищить результативність розв'язків, прийнятих на всіх рівнях керування. Це забезпечить, у свою чергу, не тільки зростання економічних показників, розвитку народного господарства, але й одержання якісних наукових досягнень у фундаментальних і прикладних науках, спрямованих на розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища. Успіх можливий при наявності цілеспрямованої й довгочасної програми створення інформаційної інфраструктури.

Необхідність і важливість досліджень визначається низкою факторів:

По-перше, інформація в сучаснім суспільстві є визначальною категорією в економічному розвитку. Інформація, знання виходять на перше місце в системі суспільних цінностей, а їх придбання стає основним завданням суспільства. У зв'язку із цим інформатизація як основний механізм перехід до інформаційного суспільства сьогодні стає предметом досліджень самого широкого кола фахівців.

По-друге, інформатизація суспільства приводить до зміни соціальних зв'язків і відносин між людьми. Створення й розвиток комп'ютерних комунікацій викликає зміна комунікаційних процесів у суспільстві, характеру комунікаційних взаємодій.

По-третє, впровадження персональних комп'ютерів, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій впливає на розвиток людини, на зміну його світогляду, систему особистісних цінностей. Усе більш поринаючи у віртуальні й реальні комп'ютерні мири, людей зустрічається з необхідністю зміни стилю життя, способу мислення, характеру взаємин з навколишнім світом.

Інформація, будучи благом, коли суспільство вміє звертатися з нею, перетворюється в зло, коли інформаційні потоки "виходять із берегів". Вони можуть "захлиснути", а потім і "утопити" як фахівців, так і органи керування. Не випадково стільки зацікавлених і навіть жагучих описів присвячене "Океану", "Гімалаям", "Трясовині" інформації. У цих умовах сама інформація стає об'єктом упорядкування, регулювання. Від успіхів у даній області діяльності залежить використання її в якості глобального стратегічного ресурсу виживаності суспільства і його розквіту.

Інформаційні технології (ІТ), під якими маються на увазі, дотримуючись підходу академіка Глушко, способи, методи оволодіння інформацією, а більш конкретно - процеси її одержання, збору, переробки, зберігання й передачі. ІТ можна вподібнити новим джерелам енергії для двох індустріальних революцій (парова машина, електрика). Оплот сучасної інформаційної революції - електроніка. Саме на її фундаменті виникли три головні складові ІТ: мікроелектроніка, комп'ютерна техніка, телекомунікації. Становлення сучасної мікроелектроніки пов'язане з такою поворотною подією, як винахід транзистора в 1947 р., що дозволило на порядок зменшити споживання електроенергії.

Далі пішов винахід інтегральної схеми в 1957 р. Інтегральні мікросхеми (або чипи) складаються з десяток, сотень, іноді тисяч з'єднаних у схему активних напівпровідникових елементів (транзисторів і діодів) і пасивних елементів (резисторів, конденсаторів і т.д.).

В 1971 р. створений перший мікропроцесор; саме він виконує обробку вступників у комп'ютер даних.

Перший комп'ютер, зібраний в 1946 р. у Філадельфії, важив 30 тонн, займав площу в гімнастичний зал і "пожирав" багато енергії: коли машину вводили в роботу, у місті мигало світло. Успіхи в області мікроелектроніки змінили ситуацію радикально. Поява мікропроцесора уможливила виготовити настільні й переносні комп'ютери. Уже в 1975 р. був створений персональний комп'ютер - мабуть, саме блискуче технічне обладнання останньої чверті XX сторіччя. Б. Гейтс і П. Аллейн розробили для цього обладнання перше програмне забезпечення. Незабаром до апаратної конфігурації (материнська плата, дочірні плати, процесор, накопичувачі на жорстких дисках, дисководи) і програмному забезпеченню додалося мережне підключення. Усе це дало відповідні результати по лінії витрат: вартість обробки інформації на 1 млн. операцій знизилася приблизно з 75 дол. в 1960 р. до менш 0,01 цента в 1990 р.

Можливості вдосконалювання комп'ютерів невичерпні. 20-30 років тому швидкодія, рівне декільком сотням тисяч операцій у секунду, уважалося дуже більшим, а його величина, рівна мільйону операцій у секунду, була чи не межею можливого. Тим часом, недавно компанія ІБМ створила комп'ютер RS I 6000 SP (ASCY White), який здатний за одну секунду виконувати 12,3 трильйонів операцій. У його оперативну пам'ять можна завантажити весь масив інформації бібліотеки конгресу США - найбільший у світі. Факт на грані фантастики - машина здатна прослідковувати процеси, що виникають при ядерному вибуху.

Третій компонент сучасних інформаційних технологій - телекомунікації, виник як результат синтезу базисних технологій (електронні комутатори й маршрутизатори) з новітніми технологіями зв'язку й, насамперед, передачі інформації. Маються на увазі волоконна оптика й лазерні лінії передачі, а також цифрові лазерні технології, які різко збільшили пропускну здатність передачі інформації. Зрівняємо їх з попередниками:

Перший трансатлантичний телефонний кабель ( 1956 р.) міг передати одночасно але однієї лінії всього 50 ущільнених мовних сигналів; волоконний кабель ( 1995 р.) зміг здійснити передачу 85000 таких сигналів. Багатоканальне телемовлення, кабельне й супутникове телебачення, стільниковий зв'язок, волоконна оптика й лазерні лінії передачі роблять зв'язок стійкому й універсальної. Суспільство кінця XX - початку XXI вв. неможливо представити без Інтернету і мобідьнихих телефонів. З появою засобів пакетної комунікації по Інтернеті стали передавати, крім звичайних даних, звуковий і відеосигнал.

Інформаційна сфера й відповідні їй технології в XXI в. перетворилися в один із самих вигідних об'єктів вкладення капіталу. Вони увійшли до числа основних факторів поповнення бюджетних коштів. Продаж тонни сирої нафти дає прибутку на 20-25 дол. США, кілограма побутової техніки - 50 дол., авіатехніки 1 тис. дол., а кілограм наукомісткого продукту інформатики й електроніки дозволяє заробити до 5 тис. дол. Сама багата людина планети - Білл Гейтс, що заробив свої мільярди саме в програмно-комп'ютерній сфері.

У доповіді ОЕСР ( 1996 р.) констатувалося, що понад половину ВНП розвинених країн припадає на продукцію в галузі інформаційних технологій - комп'ютерні обладнання, телекомунікації, програмне забезпечення.

Могутність будь-якої держави на початку нашого століття визначається не тільки військовою й економічною міццю, але й сильним інформаційним потенціалом, комплексом аналітико-обчислювальних засобів, здатних швидко й надійно одержувати й обробляти величезна кількість інформації й вчасно доставляти її у вищі ешелони влади, зацікавленим організаціям і особам. Не випадково Комітет начальников штабів США недавно затвердив військову доктрину, у якій відзначається, що в умовах триваючої інформаційної революції інформаційна перевага - ключ до успіху у війні. Ця теза виходить далеко за рамки військової сфери. Він, по суті, універсальний і застосуємо до економіки, утвору, науки й до суспільства в цілому.