1.5. Сучасні інформаційні технології. Технологічні процеси

автоматизованої обробки економічної інформації.

Під технологією (гр. techne — мистецтво, майстерність + логия) розуміють звичайно:

1) сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату в процесі виробництва, наприклад технологія металів, хімічна технологія, технологія будівельних робіт;

2) наука про способи впливу на сировину, матеріали або напівфабрикати відповідними знаряддями виробництва.

Розглядаючи технологію як науку про виробництво матеріальних благ, учені виділяють у ній три аспекти: інформаційний, інструментальний і соціальний:

- інформаційний аспект включає опис принципів і методів виробництва;

- інструментальний — знаряддя праці, за допомогою яких реалізується виробництво;

- соціальний — кадри і їх організацію.

Поняття інформаційна технологія виникло в останні десятиліття XX в. у процесі становлення інформатики. Особливістю інформаційних технологій є те, що в ній і предметом, і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці — засобу обчислювальної техніки й зв'язки.

Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла саме тому, що інформація стала розглядатися як цілком реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами. Причому виробництво інформації і її верхнього рівня — знань — впливає на модифікацію й створення нових промислових технологій

Основу автоматизованих інформаційних технологій становлять наступні технічні досягнення:

- засобу нагромадження більших обсягів інформації на машинних носіях, таких, як магнітні й оптичні диски;

- засобу зв'язку, такі, як радіо- і телевізійний зв'язок, телекс, телефакс, цифрові системи зв'язку, комп'ютерні мережі, космічний зв'язок, що дозволяють сприймати, використовувати й передавати інформацію практично в будь-якій крапці земної кулі;

- комп'ютер, особливо персональний комп'ютер, що дозволяє по певних алгоритмах обробляти й відображати інформацію, накопичувати й генерувати знання.

Інформаційні технології спрямовані на збільшення ступеня автоматизації всіх інформаційних операцій і, отже, прискорення науково-технічного прогресу суспільства.

Під інформаційною технологією (ІТ) розуміється система методів і способів збору, нагромадження, зберігання, пошуку й обробки інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Упорядкована послідовність взаємозалежних дій, що виконуються з моменту виникнення інформації до одержання результату, називається технологічним процесом. Очевидно, що технологія прийняття рішень завжди мала інформаційну основу, хоча обробка даних і здійснювалася вручну. Однак із впровадженням засобів обчислювальної техніки й процес керування з'явився спеціальний термін автоматизована інформаційна технологія. Щоб термінологічно виділити традиційну технологію розв'язку економічних і управлінських завдань, уведемо термін предметна технологія, яка являємо собою послідовність технологічних етапів по модифікації первинної інформації в результатну. Наприклад, технологія бухгалтерського обліку припускає вступ первинної документації, яка трансформується у форму бухгалтерської проводки. Що забезпечують ІТ - технології обробки інформації, які можуть використовуватися як інструментарій у різних предметних областях для розв'язку різних завдань.

Інформаційні технології типу, що забезпечує, можуть бути класифіковані щодо класів завдань, на які вони орієнтовані. технології, що забезпечують, базуються на зовсім різних платформах, що обумовлене відмінністю видів комп'ютерів і програмних середовищ, тому при їхньому об'єднанні на основі предметної технології виникає проблема системної інтеграції. Вона полягає в необхідності приведення різних ІТ до єдиного стандартного інтерфейсу, обміну даними й ін. Функціональна ІТ являє собою таку модифікацію, що забезпечують ІТ, при якій реалізується яка-небудь із предметних технологій. Наприклад, робота співробітника кредитного відділу банку з використанням ЕОМ обов'язково припускає застосування сукупності банківських технологій оцінки кредитоспроможності ссудозаемщика, формування кредитного договору й термінових зобов'язань, розрахунків графіка платежів і інших технологій, реалізованих у якій-небудь інформаційній технології: СУБД, текстовому процесорі і т.д.

Трансформація інформаційної технології, що забезпечує, у чистому виді у функціональну (модифікація деякого загальновживаного інструментарію в спеціальний) може бути зроблена як фахівцем-проектувальником, так і самим користувачем. Подальший розвиток функціональному ІТ – автоматизоване робоче місце (АРМ).

Основним середовищем для інформаційних технологій є інформаційні системи.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційною технологією називається сукупність взаємозалежних, наукових, технологічних і інженерних дисциплін, які вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою й зберіганням інформації, а також обчислювальну технікові й методи організації й взаємодії з людьми й виробничим устаткуванням.

Для покоління, що формується, фахівців використання електронних документів, телекомунікаційних систем і т.п. технологій повинне бути настільки ж природнім, як для їхніх попередників робота з інформацією, записаної на традиційних носіях. Добитися цієї природності допоможе їхнє занурення на етапі навчання в особливе середовище, засновану на активнім використанні нових інформаційних технологій.

Подібні середовища створюються в результаті активної взаємодії, співтворчості навчального й тих, яких навчають,, з обліком їх особистісних якостей, інтересів, професійної готовності й ряд інших параметрів. Дані середовища прийнято називати дидактичними комп'ютерними середовищами (ДКС). Їхні особливості, склад, принципи побудови детально розроблені А.В. Петровим, А.М. Коротковым, Е.А. Локтюшиной і поруч інших дослідників.

Інтерфейс — це технологія спілкування з комп'ютером і взаємодії частин комп'ютера. Іншими словами, це сполучення частин засобів інформатики [інформації (даних), програм, апаратури], у якім усі інформаційні, логічні, фізичні й електричні параметри відповідають установленим стандартам. І саме через стандартизацію інтерфейсів забезпечується сумісність фахівця-функціонера з комп'ютером, тобто через стандарти інтерфейсу фахівець-функціонер може виконувати за допомогою комп'ютера певні дії (певну технологію) по перетворенню даних в інформацію.

Нові інформаційні технології, найбільше часто використовувані в системах різного типу й призначення:

- математичне й комп'ютерне моделювання;

- бази даних і знань;

- експертні й інтелектуальні системи;

- засобу, технології планування й керування за допомогою електронних таблиць;

- електронна пошта й телекомунікаційні засоби;

- автоматизовані системи (навчання, контролю, керування і т.д.), АРМи й інтелектуальні системи керування;

- комп'ютерні офіси й віртуальні корпорації;

- інтегровані пакети прикладних програм і середовища;

- засобу, методи й технології машинної графіки й анімації;

- засобу, методи й технології мультимедиа;

- гіпертекстові технології й Www-Технології;

- технології інформаційного реінжинірингу, зокрема технології « клієнт-сервер»;

- технології, системи й середовища віртуальної реальності;

- когнітивні технології, зокрема, засоби й методи візуального й когнітивного програмування;

- об'єктно-орієнтовані технології, зокрема, объектно- орієнтовані середовища програмування й організації інтерфейсу;

- середо-орієнтовані технології, зокрема, середо-орієнтовані системи програмування;

- CASE - технології й ін.

Технологія обробки інформації на комп'ютері може полягати в заздалегідь певній послідовності операцій і не вимагати втручання користувача в процес обробки. У цьому випадку діалог з користувачем отсутствует і інформація буде оброблятися в пакетному режимі обробки.

У тому випадку, якщо необхідно безпосередня взаємодія користувача з комп'ютером, при якім на кожну свою дію користувач одержує негайні дії комп'ютера, використовується діалоговий режим обробки інформації. Діалоговий режим є не альтернативою пакетному, а його розвитком. Якщо застосування пакетного режиму дозволяє зменшити втручання користувача в процес розв'язку завдання, то діалоговий режим припускає відсутність тверда закріпленої послідовності операцій обробки даних.