2.2. Процеси керування економічними об'єктами.
Розглянемо узагальнену структуру ручної технології керування.
Рис.2.1. Технологія ручного керування
ОУ - об'єкт керування;
ИО - виконавчий орган;
Ч - людей)
Людей є керуючим елементом. Він впливає вручну або через механізми на виконавчий орган, пов'язаний з об'єктом керування. Технологія керування базується на досвіді Ч, який одержує інформаційну інформацію Iос від об'єкта керування й сам перетворить цю інформацію в керуючий вплив І. Досвід - можливість якісного керування.
Зі зростанням складності й розмірності об'єкта керування, зі збільшенням обсягу інформаційної інформації людей втрачає здатність переробляти інформацію в оперативному режимі. Виникає додаткова функція обробки інформації. Ця функція виконується ЕОМ, що перебуває в розпорядженні людини.
Відбувається перехід до наступного етапу технології керування - ручна технологія з обробкою даних на засобах обчислювальної техніки (ЗОТ).
Рис.2.2 Керування з машинною обробкою даних
У такому варіанті людей безпосередньо працює із засобами обчислювальної техніки (спочатку механічними, електромеханічними й далі ЕОМ). інформація, що інформує, з об'єкта керування перетвориться у вхідну інформацію Iвх, яка передається на засоби обчислювальної техніки для обробки. Формується вихідна інформація Iвых. Маючи деяка виставу про процес керування (концептуальна модель), людина засвоює вихідну інформацію й з її обліком формує керуючий вплив U на виконавчий орган ИО.
З'являється новий процес при керуванні об'єктом - обробка даних.
У розглянутих варіантах у контурі керування бере участь тільки людей. Система керування ще отсутствует. Однак наявність засобів обробки даних і творчого початку в участі людини дозволяє розглядати цю модель, як якісь задатки автоматизованого керування.
Наступний етап - перехід до технології автоматизованого керування.
Автоматизоване керування застосовується на таких істотних рівнях виробництва, як технологічний і організаційно-економічний. Для технологічного рівня характерно автоматизоване керування у вигляді включення технічних засобів ( у тому числі ЕОМ) безпосередньо в контур керування.
Рис2.3. Узагальнена структура автоматизованого керування для технологічного рівня виробництва
Роль людини при такій структурі керування полягає в побудові концептуальної моделі процесу керування. Концептуальна модель у вигляді вхідної інформації Iвх формується людиною в якусь програму П, яка задається ЕОМ. На основі програми й інформаційної інформації, що надходить із об'єкта керування через датчик Д и перетворювач Пр1, ЕОМ виробляє керуючу Iy інформацію. Через перетворювач Пр2 керуюча інформація перетвориться у вплив И, яке управляє (ИО) виконавчим органом. Виконавчий орган задає стан об'єкта керування. Одночасно ЕОМ виробляє вихідну Iвых інформацію. Вона необхідна людині для коректування (або поповнення) концептуальної моделі. При наявності математичної моделі, що адекватно описує технологічний процес, людина може бути виключений із цієї схеми керування. У такому випадку процес керування буде називатися не автоматизованим, а автоматичним.
Розглянемо організаційно-економічний рівень керування, у ньому роль людини в автоматизованім керуванні зростає.
Рис.2.4 . Організаційно-економічний рівень керування
У якості об'єкта керування на організаційно-економічному рівні виступають підприємства, навіть цілі галузі. Метою може бути, наприклад, максимізація прибутку. У контурі керування бере участь тільки людей, яка обробляє за допомогою ЗОТ (ЕОМ) отриману з виробництва інформаційну інформацію. В основі процесу керування лежить концептуальна модель, яка формується людиною у вигляді економіко-математичної моделі управління ЕММУ. У цій моделі формалізується критерій керування підприємства (максимум прибутки, мінімум втрат, максимум оборотності засобів і т.д.). Ця економіко-математична модель керування може бути розбита на приватні математичні моделі (ЧММУ). На основі ЕММУ або ЧММУ створюються алгоритмічні моделі (АМ). Вони реалізуються на ЕОМ за допомогою ПО.
Таким чином, одержуємо автоматизовану систему керування, у якій важливою самостійною частиною (підсистемою) є інформаційне забезпечення. Автоматизована система керування реалізується як система обробки даних. Підсумком обробки є вихідна інформація. Вона теж реалізує ЕММУ - концептуальну модель системи. Людей ухвалює рішення щодо керування й видає керуючу інформацію Iy.
Відмінність від технологічного рівня полягає насамперед у тому, що, якщо на технологічному рівні Iy реалізовувалося у вигляді електричного сигналу, то на організаційно-економічному Iy являє собою інформацію, що управляє ОУ (керуючою інформацією). Виникає обмін інформацією, починається інформаційний процес, він здійснюється на основі документообігу. Ми усвідомили, що на організаційно-економічному рівні технологія автоматизованого керування базується на технології обробки більших обсягів інформації.
Рис.2.5. Виділення ІТ у систему
Видно на рис.5, що контур обробки інформації виділяється, він відривається від контуру керування й здобуває самостійність. У систему виділяється інформаційна технологія (ІТ). В ІТ предметом праці стає вхідна інформація Iвх.
I вх - це комплекс розв'язуваних завдань. Продуктом стає вихідна інформація Iвых, знаряддям праці - ЕОМ.
Опираючись на вищевикладене, сформулюємо мети, методи й засобу інформаційної технології:
Ціль ІТ - якісне формування й використання інформаційного продукту в інтересах користувача.
Методи ІТ - методи обробки даних.
Засобу ІТ - математичні, технічні, програмні, інформаційні засоби.
Під ІТ будемо розуміти сукупність впроваджуваних у систему організаційного керування принципово нових засобів і методів обробки даних. Вони являють собою самостійні, цілісні, технологічні системи й забезпечують цілеспрямоване створення, передачу, зберігання й відображення інформаційного продукту (даних, ідей і знань) з найменшими витратами й відповідно до законів того середовища, де розвивається ІТ.
- Технологій.
- 1.1. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
- 1.2. Роль і місце інформаційних систем в управлінні підприємств.
- 1.3. Визначення поняття «інформаційна система».
- 1.4. Структура автоматизованих інформаційних систем.
- 1.5. Сучасні інформаційні технології. Технологічні процеси
- 1.6. Напрямки та перспективи розвитку – глобальна
- Тема 2. Теоретичні основи розробки інформаційних систем (іс) вуправлінні персоналом (уп)
- 2.1. Мети й завдання розробки іс.
- 2.2. Процеси керування економічними об'єктами.
- 2.3. Особливості інформаційного керуванням персоналом організації
- Тема 3. Системотехнічні аспекти теорії створення інформаційного забезпечення управління персоналом
- 3.1.Системний підхід до проектування.
- 3.2. Методи проектування. Життєвий цикл та вимоги до іс
- 3.3. Принципи проектування й функціонування.
- 3.5. Види забезпечень.
- Тема 4. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки
- 4.1. Поняття економічної інформації, її особливості.
- 4.2. Структура й форми вистави економічної інформації.
- 4.3. Основні поняття й розробка класифікаторів інформації.
- 4.4. Системи кодування інформації.
- 4.5. Бази даних – форма зберігання інформації.
- Тема 5. Аналіз досвіду класифікацій іс та іт
- 5.2. Класифікації іт.
- Тема 6. Розрахунок економічної ефективності інформаційного
- 6.1. Критерії оцінки ефекту від автоматизації управлінської діяльності.
- 6.3. Оцінка витрат на автоматизацію та умови, необхідні для одержання ефекту.
- Тема 7. Експертний аналіз пропозицій на ринку інформаційних систем
- 7.1. Мета проведення дослідження й аналізу.
- 7.2. Порівняльний аналіз інформаційних систем.
- Тема 8. Алгоритм і технологія вибору іс
- 8.1.Етапи вибору ис.