Тема 5. Аналіз досвіду класифікацій іс та іт

5.1. Класифікації ИС.

5.2. Класифікації ИТ.

5.1. Класифікації ІС. Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак, тому їх можна класифікувати за такими ознаками. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою Функціональна ознака визначає призначення підсистеми, а також її основні цілі, завдання й функції. На мал. 5.1 представлена класифікація інформаційних систем по характеристиці їх функціональних підсистем.

У господарській практиці виробничих і комерційних об'єктів типовими видами діяльності, які визначають функціональна ознака класифікації інформаційних систем, є виробнича, маркетингова, фінансова, кадрова діяльність.

Рис. 5.1. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою.

Класифікація інформаційних систем по рівнях керування • інформаційні системи оперативного (операційного) рівня – бухгалтерська, банківських депозитів, обробки замовлень, реєстрації квитків, виплати зарплати; • інформаційна система фахівців – офісна автоматизація, обробка знань (включаючи експертні системи); • інформаційні системи тактичного рівня (середня ланка) – моніторинг, адміністрування, контроль, прийняття розв'язків; • стратегічні інформаційні системи – формулювання цілей, стратегічне планування. Інформаційні системи оперативного (операційного) рівня Інформаційна система оперативного рівня підтримує фахівців-виконавців, обробляючи дані про угоди й події (рахунку, накладні, зарплата, кредити, потік сировини й матеріалів). Призначення інформаційної системи на цьому рівні — відповідати на запити про поточний стан і відслідковувати потік угод у фірмі, що відповідає оперативному керуванню. Щоб із цим справлятися, інформаційна система повинна бути легко доступної, безперервно діючої й надавати точну інформацію. Завдання, мети й джерела інформації на оперативному рівні заздалегідь визначені й у високому ступені структуровані. Розв'язок запрограмований відповідно до заданого алгоритму. Інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між фірмою й зовнішнім середовищем. Якщо система працює погано, то організація або не одержує інформації ззовні, або не видає інформацію. Крім того, система — це основний постачальник інформації для інших типів інформаційних систем в організації, тому що містить і оперативну, і архівну інформацію. Інформаційні системи фахівців Інформаційні системи цього рівня допомагають фахівцям, що працюють із даними, підвищують продуктивність і продуктивність роботи інженерів і проектувальників. Завдання подібних інформаційних систем — інтеграція нових відомостей в організацію й допомога в обробці паперових документів. У міру того як індустріальне суспільство трансформується в інформаційне, продуктивність економіки усе більше буде залежати від рівня розвитку цих систем. Такі системи, особливо у вигляді робочих станцій і офісних систем, найбільше швидко розвиваються сьогодні в бізнесі. Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й багатопрофільності активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Найбільше часто їх застосовують працівники середньої кваліфікації: бухгалтери, секретарі, клерки.

Основна мета — обробка даних, підвищення ефективності їх роботи й спрощення канцелярської праці. Інформаційні системи офісної автоматизації зв'язують воєдино працівників інформаційної сфери в різних регіонах і допомагають підтримувати зв'язок з покупцями, замовниками й іншими організаціями. Їхня діяльність в основному охоплює керування документацією, комунікації, складання розкладів і т.д. Ці системи виконують наступні функції: • обробка текстів на комп'ютерах за допомогою різних текстових процесорів; • виробництво високоякісної друкованої продукції; • архівація документів; • електронні календарі й записні книжки для ведення ділової інформації; • електронна й аудиопочта; • відео- і телеконференції. Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й експертні системи, убирають у себе знання, необхідні інженерам, юристам, ученим при розробці або створенні нового продукту. Їхня робота полягає в створенні нової інформації й нового знання. Так, наприклад робочі станції, що існують спеціалізовані, по інженернім і науковім проектуванню дозволяють забезпечити високий рівень технічних розробок. Інформаційні системи тактичного рівня (середня ланка) Основні функції цих інформаційних систем: • порівняння поточних показників з минулими показниками; • складання періодичних звітів за певний час (а не видача звітів по поточних подіях, як на оперативному рівні); • забезпечення доступу до архівної інформації і т.д. Системи підтримки прийняття розв'язків обслуговують частково структуровані завдання, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь (мають могутніший аналітичний апарат з декількома моделями). Інформацію одержують із управлінських і операційних інформаційних систем. Використовують ці системи всі, кому необхідно ухвалювати рішення: менеджери, фахівці, аналітики. Наприклад, їхні рекомендації можуть придатися при ухваленні рішення купувати або побрати встаткування в оренду. Характеристика систем підтримки прийняття розв'язків: • забезпечують вирішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати; • оснащені складними інструментальними засобами моделювання й аналізу; • дозволяють легко міняти постановки розв'язуваних завдань і вхідні дані; • відрізняються гнучкістю й легко адаптуються до зміни умов кілька раз у день; • мають технологію, максимально орієнтовану на користувача. Стратегічні інформаційні системи Розвиток і успіх будь-якої організації (фірми) багато в чому визначаються прийнятої в ній стратегією. Під стратегією розуміється набір методів і засобів розв'язку перспективних довгострокових завдань. У цьому контексті можна сприймати й поняття стратегічний метод, стратегічний засіб, стратегічна система. У цей час у зв'язку з перехід до ринкових відносин питанню стратегії розвитку й поведінки фірми стали приділяти великої увагу, що сприяло корінній зміні в поглядах на інформаційні системи. Вони стали розцінюватися як стратегічно важливі системи, які впливають на зміну вибору цілей фірми, її завдань, методів, продуктів, послуг, дозволяючи випередити конкурентів, а також налагодити більш тісна взаємодія споживачів з постачальниками. З'явився новий тип інформаційних систем — стратегічний. Стратегічна інформаційна система — комп'ютерна інформаційна система, що забезпечує підтримку прийняття розв'язків по реалізації перспективних стратегічних цілей розвитку організації. Відомі ситуації, коли нова якість інформаційних систем змушувала змінювати не тільки структуру, але й профіль фірм, сприяючи їх процвітанню. Однак при цьому можливо виникнення небажаної психологічної обстановки, пов'язане з автоматизацією деяких функцій і видів робіт, тому що це може поставити деяку частину працюючих у скрутний стан. Класифікація по ступеню автоматизації Залежно від ступеня автоматизації інформаційних процесів у системі керування фірмою інформаційні системи визначаються як ручні, автоматичні, автоматизовані. Ручні інформаційні системи характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації й виконанням усіх операцій людиною. Наприклад, про діяльність менеджера у фірмі, де відсутні комп'ютери, можна говорити, що він працює з ручною інформаційною системою. Автоматичні інформаційні системи виконують усі операції по переробці інформації без участі людини. Автоматизовані інформаційні системи припускають участь у процесі обробки інформації й людину, і технічних засобів, причому головна роль приділяється комп'ютеру. У сучаснім тлумаченні в термін "інформаційна система" обов'язково вкладається поняття автоматизируемой системи. Автоматизовані інформаційні системи, враховуючи їх широке використання в організації процесів керування, мають різні модифікації й можуть бути класифіковані, наприклад, по характеру використання інформації й по сфері застосування. Класифікація по характеру використання інформації Інформаційно-пошукові системи роблять уведення, систематизацію, зберігання, видачу інформації із запиту користувача без складних перетворень даних (інформаційно-пошукова система в бібліотеці, у залізничних і авіакасах). Вирішальний^-вирішальні-інформаційно-вирішальні системи здійснюють усі операції переробки інформації з певного алгоритму. Серед них можна провести класифікацію по ступеню впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття розв'язків і виділити два класи — у правляющие системи, що й радять. Керуючі інформаційні системи виробляють інформацію, на підставі якої людей ухвалює рішення. Для цих систем характерний тип завдань розрахункового характеру й обробка більших обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку. Інформаційні системи, Що радять, виробляють інформацію, яка ухвалюється людиною до відома й не перетворюється негайно в серію конкретних дій. Ці системи мають більш високий ступінь інтелекту, тому що для них характерна обробка знань, а не даних. Класифікація по сфері застосування Інформаційні системи організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. Враховуючи найбільш широке застосування й різноманітність цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в данім тлумаченні.

До цього класу ставляться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними фірмами й ін. Інформаційні системи керування технологічними процесами служать для автоматизації функцій виробничого персоналу. Вони широко використовуються при організації потокових ліній, виготовленні мікросхем, на складанні, для підтримки технологічного процесу в металургійній і машинобудівній промисловості. Інформаційні системи автоматизованого проектування призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології. Основними функціями подібних систем є: інженерні розрахунки, створення графічної документації (креслень, схем, планів), створення проектної документації, моделювання проектованих об'єктів. Інтегровані (корпоративні) інформаційні системи використовуються для автоматизації всіх функцій фірми й охоплюють увесь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем досить важко, оскільки вимагає системного підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту і т.д. Такий підхід може привести до істотних змін у самій структурі фірми, на що може вирішитися не кожний керуючий. Класифікація по способу організації По способу організації групові й корпоративні інформаційні системи підрозділяються на наступні класи: • системи на основі архітектури файл-сервер; • системи на основі архітектури клієнт-сервер; • системи на основі багаторівневої архітектури; • системи на основі інтернет/інтранет-технологій.

Класификация автоматизованих інформаційних систем. По напрямкові діяльності розрізняють: • виробничі системи; • адміністративні системи (людських ресурсів); • фінансові й облікові системи; • системи маркетингу. Виробничі системи підрозділяються на: • автоматизовані системи керування виробництвом; • автоматизовані системи керування технологічними процесами; • автоматизовані системи керування технічними засобами.

До інформаційних систем нового покоління належать систе­ми підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні систе­ми, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС).

СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призна­чена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.

Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання об­числювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою, постійно зростає. У бага­тьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на діль­ницю бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних твор­чих задач. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні зміс­товні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з ма­тематичними. Логіко-лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних ЇС:

- інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи ти­пу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до приро­дних;

- розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим ко­ристувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі при­кладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої за­дачі з використанням складних методів і відповідних прикладних програм;

- експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних мо­делей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних ком­п'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).