1.3. Визначення поняття «інформаційна система».
Під системою розуміють будь-який об'єкт, який одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів. Системи значно відрізняються між собою як по складу, так і по головних цілям.
Додавання до поняття "система" слова "інформаційна" відбиває мету її створення й функціонування. Інформаційні системи забезпечують збір, зберігання, обробку, пошук, видачу інформації, необхідної в процесі прийняття розв'язків завдань із будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми й створювати нові продукти.
Інформаційна система - взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для зберігання, обробки й видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети.
Технічне втілення інформаційної системи саме по собі нічого не буде значити, якщо не врахована роль людини, для якої призначена вироблена інформація й без якого неможливо її одержання й вистава.
Необхідно розуміти різницю між комп'ютерами й інформаційними системами. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інструментом для інформаційних систем. Інформаційна система немислима без персоналу, взаємодіючого з комп'ютерами й телекомунікаціями.
Основні ідеї хронологічної класифікації інформаційних революцій, запропонованої П. Дракером. Відповідно до неї перша така революція в історії людства відбулася в результаті винаходу писемності, друга – появи книги; третя - у результаті серії винаходів: телеграфу, телефону, радіо, телебачення. Поява комп'ютера поклала початок четвертої, тобто сучасної інформаційної революції. П. Дракер уважає, що головне питання інформаційному революции такий: "у чому зміст інформації і яке її призначення?". Він ґрунтується на постулаті, що інформація, з якої ми маємо справу у звичайнім житті, являє собою не застигле явище, дане "на століття", але, як і безліч інших процесів, здатна змінюватися революційно.
Наприкінці XX в. інформація перетворилася в стрижневий принцип, від якого залежать інші сучасні соціально-економичні процеси. Це пов'язане із трьома причинами. По-перше, виробництво інформації стає однієї з найважливіших сфер людської діяльності. Якщо на початку минулого сторіччя перетворенню зазнали в основному матеріальні об'єкти й енергетичні процеси, а інформаційні виконували допоміжну й обслуговуючу роль, то тепер центр ваги змістився убік інформаційної діяльності.
У розвинених країнах миру понад 80% витрат у сфері виробництва в
вартіснім і тимчасовім вираженні падає на роботу з інформацією. По-друге, інформація становить основу інформаційних технологій, багато в чому визначальних зміст, масштаби й темпи розвитку інших технологій, завдяки чому впливає на всі сторони життя суспільства. По-третє, виробництво інформації ініціювало інформаційний вибух, що прогримів зовсім недавно (про нього мова йтиме окремо). Інформація "породила" інформаційний демон, вона й повинна його "убити".
Перевага, яку дає комп'ютерна технологія
1-й етап (з початку 60-х рр.) характеризується досить ефективною обробкою інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності створюваних інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку й зекономленими в результаті впровадження засобами. Основною проблемою на цьому етапі була психологічна - погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розроблювачів через відмінність їх поглядів і розуміння розв'язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали й, незважаючи на них досить більші можливості, не використовували повною мірою.
2-й етап (із середини 70-х рр.) пов'язаний з появою персональних комп'ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем - орієнтація зміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих їм розв'язків. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає взаєморозуміння обох груп фахівців. На цьому етапі використовується як централізована обробка даних, характерна для першого етапу, так і децентралізованого, що базується на розв'язку локальних завдань і роботі з локальними базами даних на робочім місці користувача.
3-й етап (з початку 90-х рр.) пов'язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі й заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленої обробки інформації. Інформаційні системи мають своєю метою не просте збільшення ефективності обробки даних і допомога керівникові. Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й одержати перевагу.
Види інструментарію технології
1-й етап ( до другої половини XIX в.)- "ручна" інформаційна технологія, інструментарій якої становили: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправляння через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології - вистава інформації в потрібній формі.
2-й етап (з кінця XIX в.) - "механічна" технологія, інструментарій якої становили: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технології - вистава інформації в потрібній формі більш зручними засобами.
3-й етап (40 - 60-е рр. XX в.) - "електрична" технологія, інструментарій якої становили: більші ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони.
Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми вистави інформації на формування її змісту.
4-й етап (з початку 70-х рр.) - "електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають більші ЕОМ і створювані на їхній базі автоматизовані системи керування (АСУ) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщається на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер громадському життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів не дозволили розв'язати варті перед новою концепцією інформаційної технології поставлені завдання. Однак був придбаний досвід формування змістовної сторони управлінської інформації й підготовлена професійна, психологічна й соціальна база для переходу на новий етап розвитку технології.
5-й етап (із середини 80-х рр.) - "комп'ютерна" ("нова") технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персонализації АСУ, який проявляється в створенні систем підтримки прийняття розв'язків певними фахівцями. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу й інтелекту для різних рівнів керування, реалізуються на персональному комп'ютері й використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам зазнають і технічні засоби побутового, культурного й іншого призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні й локальні комп'ютерні мережі.
У цей час немає єдиного трактування поняття "інформаційна система" (ІС) класифікації, що встоявся, інформаційних систем, загальноприйнятої вистави про структуру ИС, оскільки роботи зі створення інформаційних систем проводилися паралельно по декільком напрямкам - системи обробки даних і бази даних; автоматизовані системи керування й у першу чергу - автоматизовані інформаційні системи; автоматизовані системи науково-технічної інформації; автоматизовані системи нормативно-правової документації, автоматизовані системи нормативно-методичного забезпечення керування підприємствами; а останнім часом розробляються різноманітні системи спеціального призначення, такі як економічні інформаційні системи, у тому числі бухгалтерські, банківські інформаційні системи, інформаційні системи ринку цінних паперів, маркетингові інформаційні системи й т.п.
Термін "інформаційні системи" включає два важливі поняття - "інформація" і "система".
Інформація (лат. information - повідомлення, роз'яснення; лат. informo - надаю вид, формую, організую) - відомості про осіб, предмети, факти, подіях, явищах і процесах незалежно від форми їх вистави.
Система (греч. system - ціле, складене із частин з'єднання) - це сукупність елементів, що утворюють певну цілісність, єдність і взаємодіючих один з одним для досягнення певної мети.
Інформаційні системи забезпечують збір, зберігання, обробку, пошук, надання інформації, необхідної в процесі прийняття розв'язків завдань із будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми й створювати нові продукти.
У законі " Про інформацію, інформатизацію й захисту інформації" дається наступне визначення:
"Інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) і інформаційних технологій, у тому числі й з використанням засобів обчислювальної техніки й зв'язки, що реалізують інформаційні процеси".
Перші інформаційні системи з'явилися в 50-х рр. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунків зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це приводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів.
60-е рр. знаменуються зміною відносини до інформаційних систем. Інформація, отримана з них, стала застосовуватися для періодичної звітності по багатьом параметрам. Дня цього організаціям було потрібно комп'ютерне встаткування широкого призначення, здатне обслуговувати безліч функцій, а не тільки обробляти рахунки та зарплату, як було раніше.
В 70-х - початку 80-х рр. інформаційні системи починають широко використовуватися в якості засобу управлінського контролю, що підтримує і прискорює процес прийняття управлінських рішень.
Етапи розвитку ІС | Концепція використання інформації | Вид інформаційних систем |
Ціль використання |
1950 – 1960 рр. |
Паперовий потік розрахункових документів.
|
Інформаційні системи обробки розрахункових документів на електромеханічних бухгалтерських машинах.
|
Підвищення швидкості обробки документів. Спрощення процедури обробки рахунків і розрахунків зарплати.
|
1960 - 1970 рр.
|
Основна допомога в підготовці звітів
|
Управлінські інформаційні системи для виробничої інформації
|
Прискорення процесу підготовки звітності
|
1970 -1980 рр.
|
Управлінський контроль реалізації (продажів)
|
Системи підтримки прийняття рішень
|
Системи для вищої ланки керування
|
1980 -2000 рр.
| Інформація - стратегічний ресурс, що забезпечує конкурентну перевагу
|
Стратегічні інформаційні системи Автоматизовані офіси
|
Виживання та процвітання фірми
|
Рис. 1. Етапи розвитку інформаційних систем.
До кінця 80-х рр. концепція використання інформаційних систем знову змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації й використовуються на всіх рівнях організації будь-якого профілю. Інформаційні системи цього періоду, надаючи вчасно потрібну інформацію, допомагають організації досягати успіху у своїй діяльності, створювати нові товари й послуги, знаходити нові ринки збуту, забезпечувати собі гідних партнерів, організовувати випуск продукції за низькою ціною й багато чого іншого.
- Технологій.
- 1.1. Мета, об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
- 1.2. Роль і місце інформаційних систем в управлінні підприємств.
- 1.3. Визначення поняття «інформаційна система».
- 1.4. Структура автоматизованих інформаційних систем.
- 1.5. Сучасні інформаційні технології. Технологічні процеси
- 1.6. Напрямки та перспективи розвитку – глобальна
- Тема 2. Теоретичні основи розробки інформаційних систем (іс) вуправлінні персоналом (уп)
- 2.1. Мети й завдання розробки іс.
- 2.2. Процеси керування економічними об'єктами.
- 2.3. Особливості інформаційного керуванням персоналом організації
- Тема 3. Системотехнічні аспекти теорії створення інформаційного забезпечення управління персоналом
- 3.1.Системний підхід до проектування.
- 3.2. Методи проектування. Життєвий цикл та вимоги до іс
- 3.3. Принципи проектування й функціонування.
- 3.5. Види забезпечень.
- Тема 4. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки
- 4.1. Поняття економічної інформації, її особливості.
- 4.2. Структура й форми вистави економічної інформації.
- 4.3. Основні поняття й розробка класифікаторів інформації.
- 4.4. Системи кодування інформації.
- 4.5. Бази даних – форма зберігання інформації.
- Тема 5. Аналіз досвіду класифікацій іс та іт
- 5.2. Класифікації іт.
- Тема 6. Розрахунок економічної ефективності інформаційного
- 6.1. Критерії оцінки ефекту від автоматизації управлінської діяльності.
- 6.3. Оцінка витрат на автоматизацію та умови, необхідні для одержання ефекту.
- Тема 7. Експертний аналіз пропозицій на ринку інформаційних систем
- 7.1. Мета проведення дослідження й аналізу.
- 7.2. Порівняльний аналіз інформаційних систем.
- Тема 8. Алгоритм і технологія вибору іс
- 8.1.Етапи вибору ис.