logo search
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

2.1. Мети й завдання розробки іс.

Ціль створення інформаційних систем — у гранично короткий термін налагодити систему обробки даних, яка має задані споживчі властивості. До них належать: функціональна повнота, своєчасність, функціональна надійність, адаптивна надійність, економічна ефективність. Створення ИС передбачає частковий або повний перегляд методів і засобів функціонування інформаційної системи економічного об'єкта й виконання таких завдань:

1. Виявлення істотних характеристик економічного об'єкта.

2. Створення математичних і фізичних моделей досліджуваної системи і її елементів.

3. Установлення умов взаємодії людину й комплексу технічних засобів.

4. Детальна розробка окремих проектних розв'язків.

5. Аналіз проектних розв'язків, практична апробація й впровадження.

Не існує ніяких універсально застосовних приймань або твердих принципів, які б робили керування ефективним. Однак, існують підходи, які допомагають керівникам підвищити ймовірність ефективного досягнення цілей організації.

Розглянемо основні концепції системного підходу. Теорія систем уперше була застосована в точних науках і в техніку. Застосування теорії систем у керуванні наприкінці 50-х років з'явилося найважливішим внеском школи науки керування.

При системному підході організація розглядається як система. Системний підхід ( це не набір якихось руководств або принципів для керуючих ( це спосіб мислення стосовно організації й керуванню. Щоб усвідомити, як системний підхід допомагає керівникові краще зрозуміти організацію й більш ефективно досягтися цілей, давайте спочатку визначимо, що таке система.

Машини, комп'ютери, телевізори ( усе це приклади систем. Вони складаються з безлічі частин, кожна з яких працює у взаємодії з іншими для створення цілого, що має свої конкретні властивості. Ці частини взаємозалежні. Якщо одна з них буде відсутній або неправильно функціонувати, то й уся система буде функціонувати неправильно. Наприклад, телевізор не буде працювати, якщо неправильно встановлене настроювання. Усі біологічні організми являють собою системи. Ваше життя залежить від правильного функціонування багатьох взаємозалежних органів, які все разом представляють унікальну істоту, якою є ви.

Усі організації є системами і являють собою сукупність взаємозалежних елементів, таких як люди, структура, завдання й технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Оскільки люди є, у загальному значенні, компонентами організацій (соціальні компоненти), поряд з технікою, які разом використовуються для виконання роботи, вони називаються социотехническими системами.

Відкриті й закриті системи. Існує два основні типи систем: закриті й відкриті. Закрита система має тверді фіксовані границі, її дії відносно незалежні від середовища, що оточує систему. Годинник ( приклад закритої системи. Взаємозалежні частини годин рухаються безупинно й дуже точно, як тільки годинник заведений або поставлена батарейка. І поки в годиннику є джерело накопиченої енергії, їх система незалежна від навколишнього середовища. Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Енергія, інформація, матеріали ( це об'єкти обміну із зовнішнім середовищем через проникні границі системи. Так систем не бу, що самообеспечивающейся, она зависит от энергии, информации и материалов, поступающих Крім того, відкрита система має здатність пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі й повинна робити це для того, щоб продовжити своє функціонування.

Під системою керування розуміється сукупність взаємозалежних елементів, призначених для цілеспрямованого впливу керуючого органа на керований об'єкт.

Підприємство як організаційна система має певну структуру як у керуючої, так і в керованій системі. Якщо керована система визначається техніко-технологічними особливостями даного підприємства, виробничими зв'язками, то керуюча система визначається тем, які функції потрібно виконувати в процесі керування, розмірами й складністю виробництва.

Інформаційне забезпечення керування здійснюється за допомогою функціонування інформаційної системи.

Інформаційна система (ІС) — це засіб організації інформаційного забезпечення процесу керування, що сприяє своєчасному вступу необхідної й достовірної інформації в усі ланки системи керування, що бідують у ній. До інформаційних систем ставляться й автоматизовані системи керування технологічним процесом, підприємством, корпорацією.

Підсистема — відносно самостійна частина системи, виділена за певною ознакою.

Інформаційна система являє собою сукупність трьох елементів: технології, керування, функціональних підсистем. Якщо організація управляється неефективно, то ніяка інформаційна технологія їй не допоможе.

В інформаційній системі, також як і в організації необхідно враховувати зовнішнє оточення в цілому, оскільки й та, і інша є відкритими системами, що залежать від взаимообмена результатами, що вводяться ресурсами й, діяльності із зовнішнім миром.

Організації повинні ефективно реагувати й пристосовуватися до змін зовнішнього оточення, щоб забезпечити виживання й досягнення поставлених цілей.

Важливою функцією інформаційних систем в організаціях є здійснення комунікацій. Комунікація ( це обмін інформацією між людьми. Здійснення комунікацій ( це сполучний процес, необхідний для будь-якої важливої управлінської дії.

Між організацією і її оточенням, між вище й нижче розташованими рівнями, між підрозділами організації необхідний обмін інформацією.

Обмін інформацією в організації можна поліпшити, впровадивши ИС, яка дозволить створити системи зворотного зв'язку, регулювати інформаційні потоки, уживаючи управлінські дії, сприяти формуванню висхідних і бічних галузей інформаційного обміну, розгортати системи збору пропозицій, друкувати матеріали інформативного характеру для використання усередині організації.

За допомогою інформаційних систем можна планувати обсяг робіт, матеріальні й інших ресурси, здійснювати контроль над ходом виконання плану, за виробничим процесом.

ІС сьогодні відіграють стратегічну роль, тому що допомагають організації одержати конкурентні переваги. Інформаційна технологія й ІС самі по собі не дають конкурентних переваг. Їхнім потрібно використовувати для підтримки стратегії конкуренції.

Стратегічними ІС називають такі ІС, які можуть змінювати мети діяльності, вироби, що супроводжують послуги для одержання конкурентних переваг. Фірма використовує ІТ на трьох різних рівнях конкурентної стратегії:

- рівень бізнесу;

- рівень фірми;

- рівень галузі.

Немає однієї стратегічної ІС, що охоплює всі рівні стратегії, для різних рівнів використовуються різні системи. Для кожного рівня бізнес-стратегії існує стратегія використання ІС, і для кожного рівня існує модель для аналізу й оцінки використання ІС.