Концепція розробки та основні елементи програми підвищення конкурентоспроможності.
Підвищення конкурентоспроможності являє собою процес змін, і як будь-який процес, особливо той, який викликає певні протидії, він потребує управління і, зокрема, стратегічного підходу. Оскільки зміни стосуються всіх основних організаційних складових, включаючи структуру кадрів, зайнятість, кваліфікацію, технологію, обладнання, продукцію, ринки збуту, то, відповідно, вихідним моментом підвищення конкурентоспроможності виступає розробка стратегії такого підвищення з врахуванням всіх аспектів сприяння та протидії. Далі проводиться робота по роз’ясненню цілей і кінцевих результатів, спрямована на подолання опору змінам.
Програмою підвищення конкурентоспроможності прийнято вважати особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності продукції та/або підприємства, виконання котрого обмежено в часі, а також пов’язано зі споживанням конкретних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Діяльність як об’єкт управління розглядається у вигляді програми тоді, коли:
вона об’єктивно має комплексний характер та для її ефективної реалізації важливе значення має аналіз внутрішньої структури всього комплексу робіт (операцій, процедур і т.д.);
досягнення цілей діяльності (і, зокрема, основної – підвищення конкурентоспроможності фірми чи продукції) пов’язане з послідовно-паралельним виконанням усіх елементів цієї діяльності;
особливе значення в процесі виконання комплексу робіт мають обмеження за часом, фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами; тривалість та вартість діяльності прямо залежить від організації виконання усього комплексу робіт.
Програми підвищення конкурентоспроможності, як інструмент вдосконалення складної соціотехнічної системи, характеризуються: цільовою спрямованістю та складністю мети; багатозначністю та невизначеністю середовища; складною організаційною структурою (залученням великої кількості виконавців і організація їх кооперації); складною динамікою функціонування та великими термінами розробки; суттєвими ризиками успішного виконання.
Управління програмою підвищення конкурентоспроможності – це мистецтво координації людських і матеріальних ресурсів протягом розробки та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності для досягнення визначених в програмі результатів щодо складу та об’єму робіт, вартості, часу, якості, цільового рівня конкурентоспроможності та рівня задоволення учасників програми. Успішне виконання програми (проекту) підвищення конкурентоспроможності оцінюється за сукупністю встановлених на етапі розробки критеріїв: строки завершення програми, вартість та бюджет програми, якість виконання робіт і специфікації вимог до результатів, ступінь задоволення замовників.
В основу управління розробкою та реалізацією програми підвищення конкурентоспроможності покладаються наступні принципи:
сполучення єдиноначальності керівника та колегіальних повноважень представників груп для спільного прийняття рішень; наділення керівників повноваженнями та відповідальністю при прийнятті рішень; організація єдиного керування на всіх стадіях розробки та реалізації програми; дотримання термінів та збалансованості ресурсів, що використовуються; комплексне врахування інтересів усіх залучених і зацікавлених сторін, і в першу чергу, – учасників програми. Учасниками програми підвищення конкурентоспроможності можуть виступати:
Головний учасник – це Замовник, тобто майбутній власник та користувач результатів програми (для програми підвищення конкурентоспроможності підприємства Замовником найчастіше виступають власники підприємства та/або вища ланка менеджменту).
Інвестор – це сторона, яка вкладає грошові ресурси в програму (може бути однією особою з Замовником).
Проектувальник – розробник проектно-звітної документації.
Постачальник, який відповідає за матеріально-технічне забезпечення програми (проекту).
Підрядник – юридична особа, яка несе відповідальність за виконання робіт згідно з контрактами.
Консультант.
Керівник програмою (проектом) – це зазвичай проект-менеджер, тобто, фізична особа, котрій Замовник делегує повноваження по керівництву роботами по програмі (проекту) (планування, контроль и координування робіт учасників програми).
Команда програми (проекту) – це організаційна структура під керівництвом проект-менеджера, яка створюється на період впровадження програми (проекту) з метою ефективного досягнення її цілей.
Банк – як інвестор (чи один з основних інвесторів).
- Конкуренція, її сутність та ознаки. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.
- Системний та процесний підходи як методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства.
- Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- Конкурентоспроможнісь суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.
- Моделі ринкової поведінки підприємства.
- Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.
- Класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність.
- Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.
- Конкурентний контекст та конкурентне середовище.
- Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.
- Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні
- Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
- Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.
- Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
- 19. Сутність поняття «галузь»; необхідність та структура аналізу галузі.
- Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.
- Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів.
- Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
- Конкурентна відмінність як основа ринкового успіху підприємства.
- Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.
- Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- Конкурентна перевага як втілення конкурентної відмінності підприємства.
- Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- Конкурентна вада як прояв конкурентної відмінності.
- Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг.
- Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг.
- Види та джерела формування конкурентних переваг.
- Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
- Сутність поняття “конкурентоспроможність підприємства”.
- Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках.
- Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю підприємства”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова.
- Етапи процесу управління конкурентоспроможністю. Підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі процесного підходу.
- Конкурентоспроможність продукції та послуг як основа формування конкурентоспроможності підприємства.
- Критерії конкурентоспроможності товарів. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.
- Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів.
- Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності товарів.
- Оптимізація співвідношення ціни, якості та обслуговування як основна мета управління конкурентоспроможністю товару.
- Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- Структура та підсистеми управління конкурентоспроможністю продукції (послуг). Основні шляхи забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- Сутність поняття “конкурентна стратегія”. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії з іншими стратегіями організації.
- Складові конкурентної стратегії підприємства.
- Стратегія надбання конкурентної переваги (загальні стратегії конкуренції).
- Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
- Стратегія конкурентної поведінки підприємства.
- Концепція розробки та основні елементи програми підвищення конкурентоспроможності.
- Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розробки програм підвищення конкурентоспроможності.
- Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.