Передмова

Ринкова система господарювання, що формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління персоналом організації, вимагає нових підходів до визначення місця і ролі органів виконавчої влади, служби зайнятості, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підприємств щодо розвитку персоналу. Нові підходи до рівня професійної підготовки населення знайшли своє відображення у Національній доктрині розвитку освіти. Нею визначено, що метою державної політики щодо розвитку освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої реалізації кожного громадянина.

У період становлення цивілізованих ринкових відносин виникають і набувають розвитку принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, представниками трудящих, закладами освіти та персоналом організації стосовно його розвитку.

Досвід роботи підприємств з персоналом, накопичений у країнах з розвинутою ринковою економікою, не варто механічно переносити на управління процесами розвитку персоналу в Україні. У цьому зв’язку виникає нагальна потреба адаптації позитивного світового досвіду з урахуванням специфіки нинішнього стану розвитку економіки держави, менталітету суб’єк­тів господарювання і самих працівників.

Сучасні підходи до вирішення економічних та соціальних проблем з розвитку персоналу визначають необхідність уведення нової навчальної дисципліни «Управління розвитком персоналу» для підготовки

фахівців з вищою освітою зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами». Зазначена навчальна дисципліна, розроблена на кафедрі управління трудовими ресурсами Київського національного економічного університету, відповідає програмі навчальної дисципліни та є базовою для підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Управління трудовими ресурсами».

Планування й організація розвитку персоналу й контроль за цим процесом розглядаються як опорна підсистема стратегічного управління організації, засіб досягнення її перспективних та поточних цілей через формування освіченого, висококваліфікованого, а отже конкурентоспроможного на ринку праці робітника, фахівця з вищою освітою та керівника, відповідальних за свою справу.

У навчальному посібнику значна увага приділяється вивченню проблем конкурентоспроможності персоналу як об’єкта страте­гічного управління організації. У першому розділі розвиток персоналу розглядається як засіб забезпечення його конкуренто- спроможності, при цьому наголошується саме на взаємозв’язку стратегії розвитку персоналу і стратегії управління організації. Наступні розділи розкривають сутність та складові проекту розвитку персоналу, концепції адаптивного управління розвитком персоналу організації, ролі маркетингу персоналу у розвитку працівників організації в умовах ринкової економіки.

Розглянуті економічні аспекти розвитку персоналу в організації, методологічні й методичні підходи до прогнозування та планування потреби організації у персоналі в професійно-кваліфі­каційному розрізі як основи для визначення напрямів його подальшого розвитку, регламентації посадових обов’язків працівників, атестації персоналу, професійно-кваліфікаційного просування робітників і фахівців, роботи з резервом керівників.

Рівень теоретичних знань, умінь та практичних навичок працівників вирішальною мірою визначаються рівнем розвитку систем освіти і професійної підготовки персоналу. Тому в навчальному посібнику ґрунтовно висвітлені питання управління загаль­ною середньою, професійно-технічною та вищою освітою, післядипломною підготовкою, участі підприємств у підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації працівників з урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Навчальною дисципліною передбачено також вивчення інфор­маційного забезпечення планування й організації розвитку персоналу, існуючої практики проходження документів, пов’язаних з обліком та статистичною звітністю, методів визначення економічної і соціальної ефективності професійного навчання персоналу. Завершують навчальний посібник розділи з планування та організації соціального розвитку персоналу, стимулювання розвитку працівників організації, удосконалення чинного законодавства з питань підвищення заінтересованості роботодавців у розвитку персоналу.

Спеціальна література з проблем управління трудовими ресурсами в останні роки була зорієнтована переважно на ринок праці і зайнятість населення, організацію та нормування праці, економіку праці, трудове законодавство й менеджмент персоналу. Водночас меншою мірою розкривались особливості професійного навчання персоналу, його професійно-кваліфікаці­йного просування в організаціях. Ця обставина обумовила напрямленість змісту багатьох розділів навчального посібника на висвітлення найбільш актуальних питань саме управління розвитком персоналу.

Навчальний посібник може бути корисним не тільки для студентів, які спеціалізуються у сферах зайнятості населення та менеджменту персоналу, а й для перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою та керівників служб управ­ління персоналом організацій, органів державної виконавчої влади різних рівнів управління.

Це — перший вітчизняний навчальний посібник, що розглядає діяльність організацій, органів виконавчої влади з розвитку персоналу в умовах становлення цивілізованої ринкової економіки згідно з чинним правовим полем підприємницької та освітньої діяльності. Тому автор буде вдячний читачам за пропозиції стосовно удосконалення змісту і структури навчального посібника.