Розміри надбавок робітникам за професійну майстерність залежно від кваліфікації та освоєння суміжних професій або операцій, % до тарифної ставки
Розряди | Освоєння суміжних професій (операцій) | ||
Одна професія або до 50 % операцій на дільниці (в бригаді) | Дві професії або від 50 до 75 % операцій на дільниці (в бригаді) | Три і більше професій або понад 75 % операцій на дільниці (в бригаді) | |
III | — | 6 | 12 |
IV | 6 | 12 | 16 |
V | 12 | 16 | 20 |
VI—VIII | 16 | 20 | 24 |
Водночас мають свою специфіку критерії диференціації надбавок для допоміжних робітників. Так, критеріями диференціації надбавок за високу кваліфікацію для робітників-контролерів можуть бути: відсутність випадків пропускання бракованої продукції, скорочення кількості рекламацій, тривалість роботи без браку, реалізація заходів для запобігання браку і порушення технології тощо.
Істотне значення в стимулюванні розвитку персоналу мають відігравати такі моральні стимули, як почесні звання, наукові ступені та вчені звання. Наприклад, посадові оклади науковим працівникам, які мають почесне звання України «народний» підвищуються на 40 %, а «заслужений» — 20 %. Посадові оклади працівників, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами, визначені з урахуванням підвищення за науковий ступінь [5].
У вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівнів акредитації посадові оклади працівників, які мають вчене звання професора, збільшуються в 1,33 раза. Посадові оклади працівників бюджетних установ, закладів і організацій, які мають науковий ступінь, підвищуються (крім посад наукових і науково-педагогічних працівників, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами):
— доктора наук — 25 %;
— кандидата наук — 15 % [6].
Помітною рисою сучасних систем стимулювання розвитку персоналу в країнах з розвинутою ринковою економікою є значне поширення заохочень нововведень. З цією метою формуються спеціальні преміальні фонди за створення, освоєння й випуск нової продукції, їх розмір пов’язується з приростом обсягу продажу нової продукції, її питомою вагою в загальному обсязі виробництва. Так, у німецькій фірмі «Сіменс» діє норматив, згідно з яким не менше 25 % обсягів продажу має припадати на нову продукцію [9]. Це зумовлює високі вимоги до рівня кваліфікації працівників, їх безперервного навчання на виробництві, змушує організації вдосконалювати системи матеріального стимулювання розвитку персоналу.
Про значний вплив освіти та професійної підготовки на стимулювання розвитку персоналу свідчить збільшення диференціації в рівнях заробітної плати залежно від рівня професійної підготовки за останні роки в США, Великобританії, Канаді та деяких інших країнах. Це, насамперед, обумовлено технологічними змінами у виробництві та впровадженням нових форм організації праці. Зазначені фактори зумовили збільшення на ринку праці попиту на висококваліфіковану робочу силу та водночас зменшили попит на малокваліфікованих та некваліфікованих працівників.
За результатами останніх досліджень працівники з університетською освітою заробляють, як правило, на 50—100 % більше порівняно з тими, хто має лише середню освіту. У США в 1979 р. винагорода працівників з університетською освітою перевищувала винагороду персоналу без університетської освіти на 13 %, у 1987 р. — на 38 %, а в 1993 р. — уже на 53 %. Між 1979 і 1994 рр. реальна тижнева заробітна плата для випускників коледжів збільшилася на 5 %, тоді як для випускників шкіл вона зменшилася на 20 % [14].
Усупереч загальносвітовим тенденціям для останніх десятиріч в умовах існування адміністративно-командної системи недооцінювалася роль рівня освіти і професійної підготовки при визначенні розмірів заробітної плати різним категоріям персоналу організацій та органів державного управління. Так, у колишньому СРСР протягом 70—80-х років темпи зростання середньої заробітної плати робітників істотно перевищували темпи зростання середньої заробітної плати інженерно-технічних працівників.
Це не тільки знецінювало освітній потенціал суспільства, обумовлювало використання значної кількості фахівців з вищою освітою на робочих місцях робітників, а й знижувало ефективність матеріального стимулювання розвитку персоналу, не заінтересовувало працівників у підвищенні кваліфікації або в проходженні професійної перепідготовки. Тому для забезпечення сталого економічного зростання в Україні необхідно підвищити роль освіти та професійної підготовки в диференціації розмірів заробітної плати різних категорій персоналу. Фахівцям служби управління персоналом, розробляючи заходи щодо матеріального стимулювання розвитку персоналу, треба врахувати розбіжності між фактичним та необхідним для організації освітнього та кваліфікаційного рівнів працівників.
- Передмова
- Розділ 1 конкурентоспроможність персоналу як об’єкт стратегічного управління організації
- 1.1. Предмет і мета навчальної дисципліни управління розвитком персоналу
- 1.2. Сутність розвитку персоналу та його роль у забезпеченні конкурентоспроможності працівників і організації
- 1.3. Взаємозв’язок стратегії розвитку персоналу та стратегії управління організації
- 1.4. Складові конкурентоспроможності персоналу організації
- 1.5. Управління конкурентоспроможністю персоналу
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 2 управління проектом розвитку персоналу в організації
- 2.1. Сутність та складові проекту розвитку персоналу організації
- 2.2. Управління проектом розвитку персоналу в організації, прогнозування його результатів і потенційної ефективності
- Характеристики адаптації системи розвитку персоналу
- Види проектів розвитку персоналу організації
- 2.3. Організація системи розвитку персоналу, особливості професійного навчання на великих, середніх та малих підприємствах
- 2.4. Визначення потреби у підготовці персоналу, цілей навчання, розроблення навчальних планів і програм
- 2.5. Форми професійного навчання персоналу та обґрунтування їх вибору в організації
- Форми професійного навчання персоналу організації
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 3 маркетинг персоналу. Джерела інформації та нормативно-правові акти з розвитку персоналу
- 3.1. Маркетинг персоналу в умовах ринкової економіки
- 3.2. Зовнішні і внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу
- Зовнішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу організації
- Внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу організації
- 3.3. Джерела інформації з розвитку персоналу
- 3.4. Законодавчі та нормативні акти з розвитку персоналу
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 4 економічні аспекти розвитку персоналу
- 4.1. Інвестиції в персонал як основа розроблення виробничих і соціальних показників розвитку організації
- 4.2. Класифікація витрат на розвиток персоналу
- 4.3. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
- Приклад розрахунку контингенту учнів [5]
- 4.4. Методологічні підходи до визначення ефективності професійного навчання персоналу
- 4.5. Система показників і оцінка економічної ефективності професійного навчання персоналу
- Приклад розрахунку
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 5 прогнозування і планування розвитку персоналу
- 5.1. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
- 5.2. Методи визначення професійного та кваліфікаційного складу робітників в організації
- 5.3. Розрахунок структури фахівців у розрізах спеціальностей і рівнів кваліфікації
- 5.4. Балансові розрахунки додаткової потреби у робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення
- 5.5. Визначення обсягів професійного навчання у професійно-технічних і вищих навчальних закладах
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 6 системи освіти та професійної підготовки персоналу
- 6.1. Система багаторівневої освіти
- 6.2. Управління системою загальної середньої освіти
- 6.3. Організація професійно-технічної освіти, участь підприємств у здійсненні цієї освіти
- 6.4. Управління вищою освітою, підготовка фахівців з вищою освітою
- 6.5. Ступеневість професійно-технічної та вищої освіти, освітньо-професійна післядипломна підготовка
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 7 маркетинг освітніх послуг. Підготовка та працевлаштування випускників навчальних закладів
- 7.1. Сутність та складові маркетингу освітніх послуг
- 7.2. Кадрові агентства при навчальних закладах
- 7.3. Механізм формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітників
- 7.4. Податкова, кредитна та фінансова політика щодо надання освітніх послуг
- 7.5. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 8 регламентація посадових обов’язків і визначення вимог до персоналу, його виробнича адаптація
- 8.1. Посадові інструкції, кваліфікаційні карти, карти компетенції, професіограми працівників
- 8.2. Поняття та завдання ділової оцінки персоналу
- 8.3. Використання результатів ділової оцінки персоналу у плануванні та організації його розвитку
- Показники оціНювання результатів виРоБничої адаптації молодих робітників на підприємстві
- 8.4. Форми та види адаптації працівників організації до умов середовища
- 8.5. Управління виробничою адаптацією молодих робітників і фахівців
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 9 атестація персоналу як метод його оціНювання та розвитку
- 9.1. Атестація як особливий метод оцінювання персоналу
- 9.2. Сучасні форми атестації персоналу організації
- Індивідуальний план розвитку
- 9.3. Процедура проведення атестації персоналу
- 9.4. Використання результатів атестації в управлінні розвитком персоналу організації
- Шкала зміни оплати праці працівника з урахуванням результатів атестації
- 9.5. Зарубіжний досвід проведення атестації, нетрадиційні підходи в атестації персоналу організації
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 10 планування й організація професійного навчання робітників організації
- 10.1. Типи, види, форми та мета професійного навчання робітників
- 10.2. Роль держави й організацій у підготовці кадрів на виробництві
- 10.3. Організація підготовки робітників на виробництві
- 10.4. Специфіка професійної перепідготовки робітників в організації
- 10.5. Планування підвищення рівня кваліфікації робітників в організації
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 11 планування й організація підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців
- 11.1. Організація системи підвищення кваліфікації і перепідготовки керівників та фахівців
- 11.2. Самостійне навчання керівників і фахівців в організації
- 11.3. Короткострокове підвищення кваліфікації керівників та фахівців. Університети організацій
- 11.4. Спеціалізація, довгострокове підвищення кваліфікації та перепідготовка керівників і фахівців
- 11.5. Планування підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців в організації
- П’ятирічний план довгострокового підвищення кваліфікації керівників і фахівців організації
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 12 планування трудової кар’єри і робота з кадровим резервом
- 12.1. Трудова кар’єра та її планування в організації
- Етапи кар’єри і пріоритетні потреби працівника
- 12.2. Організація професійно-кваліфікаційного просування робітників і планування їхньої трудової кар’єри
- 12.3. Планування та розвиток кар’єри фахівців і керівників організації
- 12.4. Формування резерву керівників
- 12.5. Підготовка резерву керівників та оцінювання її ефективності
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 13 планування та організація соціального розвитку персоналу
- 13.1. Роль і місце соціального управління в плануванні та організації розвитку персоналу
- 13.2. Прогнозування і планування соціального розвитку персоналу в організації та поза виробництвом
- 13.3. Удосконалення соціальної структури і професійно-кваліфікаційного складу працівників
- 13.4. Задоволення потреби менш соціально захищених груп персоналу організації в їх професійному розвитку
- 13.5. Соціальне проектування персоналу нового та реконструйованого підприємства
- Питання для самоконтролю
- Література
- Розділ 14 стимулювання розвитку персоналу
- 14.1. Матеріальне стимулювання розвитку персоналу
- Розміри надбавок робітникам за професійну майстерність залежно від кваліфікації та освоєння суміжних професій або операцій, % до тарифної ставки
- 14.2. Методи нематеріального стимулювання розвитку персоналу в умовах ринкової економіки
- 14.3. Стимулювання роботодавців щодо розвитку персоналу організацій
- 14.4. Зарубіжний досвід стимулювання розвитку персоналу
- Основні типи угод між урядами країн світу і роботодавцями щодо фінансування професійного навчання персоналу
- Питання для самоконтролю
- Література
- Додатки