Задача 2 Використання методу аналізу порога рентабельності при прийнятті управлінських рішень.

Сутність методу полягає у розподілі усіх витрат на виробництво продукції в залежності від зміни обсягу виробництва на постійні та змінні. Постійні витрати не відносяться при калькулюванні на собівартість одиниці продукції.

Постійні витрати – це ті витрати, що залишаються незмінними при значних змінах обсягу виробництва продукції (наприклад, оренда, страхові внески, амортизація власних основних фондів, утримання управлінського персоналу, електроенергія на освітлення приміщень тощо).

Змінні витрати – це ті витрати, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції (наприклад, сировина, матеріали, паливо тощо).

За допомогою методу аналізу порога рентабельності визначається критичний обсяг виробництва, при якому підприємство не отримує ні прибутку ні збитків, тобто виручка від реалізації продукції дорівнює її повній собівартості. При обсягах виробництва більших за критичний обсяг, випуск продукції є прибутковим (загальна виручка від реалізації перевищує загальні витрати).

Операційний аналіз передбачає визначення ряду показників: критичний обсяг виробництва в натуральному і вартісному вимірниках, маржинальний прибуток, рентабельність продукції, операційний прибуток та ін.

Аналітично критичний (беззбитковий) обсяг виробництва (в натуральному виразі) можна визначити за формулою:

(6.13)

де Ц_од. – ціна одиниці продукції, грн.,

З^пост. – загальна величина постійних витрат, пов’язаних з виробництвом цієї продукції, грн.,

З_од.^змін. – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Графічна інтерпретація метода представлена на рис. 6.5.

Рис. 6.5 Графічна інтерпретація методу беззбитковості продукції

Обсяг виробництва та реалізації продукції, який забезпечить отримання певного розміру прибутку визначається за формулою (6.14):

(6.14)

де П – розмір прибутку, який підприємство хоче отримати.

Якщо підприємство працює в умовах інфляції, то постійні та змінні витрати на виготовлення продукції зростають на величину інфляції:

З_од.^змін._інфл.= З_од.^змін.+З_од.^змін.·І_інфл., (6.15)

З^пост_інфл.= З^пост.+ З^пост.·І_інфл (6.16)

Основним оцінювальним показником є маржинальний прибуток. Маржинальний прибуток – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов’язаними з виробництвом реалізованої продукції. Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. У точці критичного обсягу виробництва маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам. Маржинальний прибуток на одиницю продукції (m) визначається за формулою (6.17):

m=Ц_од. – З_од.^змін. (6.17)

Операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами. В свою чергу валовий прибуток обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства (виручка від реалізації продукції) та виробничою собівартістю реалізованої продукції, яка крім змінних витрат, включає в себе ще й постійні витрати підприємства.

Прибуток від операційної діяльності розраховується за формулою (6.18):

ФР_ОД=ВР-З^сум, (6.18)

де ВР – виручка (дохід) від реалізації продукції, грн.

ВР = Ц_од. · Q_ф, (6.19)

де Q_ф – фактичний обсяг випуску і реалізації продукції, од.

З^сум – сумарний обсяг витрат підприємства, грн..

З^сум = З^пост.+З^змін. (6.20)

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності характеризує, скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції підприємства, і обчислюється за формулою (6.21):

R_прод. = (П_од / С_прод) ·100%, (6.21)

де П – обсяг прибутку від операційної діяльності, грн.;

С_прод – повна собівартість реалізованої продукції, грн.