31. Процедури оскарження індивідуальних адміністративних актів до вищого органу публічного управління. Індивідуальні адміністративні акти та процедура їх оскарження
З точки зору адміністративної процедури таке оскарження можна розглядати як один з видів адміністративної процедури або як її факультативну стадію.
І в доктрині, й на практиці інститут адміністративного оскарження за останні роки зазнав суттєвих змін. Насамперед треба зважати на гарантоване Конституцією України право на звернення до суду, а також на рішення Конституційного Суду, яким, за офіційного тлумачення частини другої ст. 55 Конституції України, встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб «підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність). Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду».
Проте, не применшуючи значення судового захисту прав особи, варто, все ж, відзначити важливість збереження та оновлення інституту адміністративного оскарження. До прямих переваг адміністративного оскарження над судовим можна віднести його економічність (адже воно дешевше і для скаржника, і для держави), оперативність, меншу форма-лізованість.
До речі, ефективне адміністративне оскарження суттєво зменшує навантаження і на судову владу. Необхідно зважати на економічний аспект нашого життя, адже ефективність судового захисту значною мірою залежить від його своєчасності. Переважно в порядку адміністративного оскарження є можливість переглянути рішення на предмет його доцільності. Крім того, необхідно пам’ятати, що суд, навіть визнавши оскаржуване рішення незаконним, не може прийняти позитивне рішення замість адміністративного органу, і особа ще чекатиме, поки орган виконає судове рішення і прийме відповідний адміністративний акт. В цьому сенсі адміністративне оскарження є додатковою гарантією захисту прав та законних інтересів приватної особи.
Прийняття загального закону про адміністративні процедури дасть можливість створити умови для захисту прав і свобод особи у відносинах з органами публічної адміністрації. За слушним висловлюванням провідних німецьких юристів, чим краще законодавство про адміністративну процедуру, тим менше роботи у адміністративних судів. Мабуть, нам доцільно належною мірою врахувати накопичений у європейських країнах досвід формування демократичних доктрин адміністративного законотворення і правозастосування.
- Перелік питань із спеціального курсу «Проблеми теорії та практики публічного управління»
- 2. Публічне управління: поняття та ознаки.
- 3. Держава як суб'єкт управління суспільними процесами.
- 4. Вплив суб'єктивного фактора на публічне управління.
- 5. Суспільні процеси як об'єкт публічного управління
- 6. Соціальний механізм формування і реалізації публічного управління.
- 8. Принципи організації та функціонування публічного управління.
- 9. Європейські принципи відносин органів публічного управління з приватними особами.
- 10. Функції публічного управління.
- 11. Система органів публічного управління.
- 12. Реформування публічного управління в Україні: складові елементи.
- 13. Адміністративно-територіальна реформа та шляхи її здійснення.
- 14. Вплив Президента України на організацію та діяльність органів публічного управління.
- 15. Проблеми реалізації правового статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади.
- 16. Зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: передумови доцільності та необхідності.
- 17. Вдосконалення системи та функцій місцевих органів виконавчої влади.
- 18. Роль місцевого самоврядування в системі публічного управління та напрями його реформування.
- 19. Форми управлінської діяльності: загальна характеристика.
- 20. Нормотворча діяльність органів публічного управління та її межі.
- 21. Індивідуальний акт як основна форма діяльності органів публічного управління.
- 22. Укладення органами управління публічно-правових (адміністративних) та приватно-правових договорів.
- 23. Розсуд в діяльності органів публічного управління та його межі.
- 24. Методи діяльності органів публічного управління.
- 25. Персонал органів публічного управління: структура та завдання.
- 26. Правове і організаційне забезпечення публічної служби.
- 27. Етика публічних службовців. Формування нового типу взаємовідносин публічних службовців з громадянами.
- 28. Процедури розробки та прийняття нормативно-правових актів органами публічного управління.
- 29. Кодифікація законодавства про адміністративні процедури як засіб підвищення ефективності діяльності органів публічного управління.
- 31. Процедури оскарження індивідуальних адміністративних актів до вищого органу публічного управління. Індивідуальні адміністративні акти та процедура їх оскарження
- 32. Організаційні та правові способи покращення надання адміністративних послуг.
- 33. Контрольно-наглядова діяльність органів публічного управління.
- 34. Інформаційне забезпечення функціонування органів публічного управління.
- 35. Способи забезпечення законності в публічному управлінні.
- 36. Внутрішньоадміністративний контроль в органах публічного управління.
- 37. Судовий контроль органів публічного управління.
- 38. Прокурорський нагляд за органами публічного управління.
- 39. Роль громадськості у забезпеченні законності публічного управління.
- 40. Відповідальність у публічному управлінні.
- 41. Ефективність діяльності органів публічного управління.
- 42. Оцінка ефективності публічного управління та суспільні інститути її застосування.
- 43. Загальна характеристика факторів, що негативно впливають на публічне управління.
- 44. Бюрократія та бюрократизм: співвідношення понять та явищ.
- 45. Характеристика проявів бюрократизму в Україні на сучасному етапі.
- 46. Організаційні та правові засоби зниження рівня бюрократизму.
- 47. Корупція як явище: причини та наслідки.
- 48. Особливості корупції в Україні.
- 49. Шляхи до зменшення корупції в апараті публічного управління.
- 50. Вдосконалення публічного управління на сучасному етапі.