47. Корупція як явище: причини та наслідки.
Корупція - це явище, яке можна пояснити людськими слабостями, через які особи, наділені за посадою повноваженнями на виконання функцій держави, свідомо здійснюють неправомірні діяння, в тому числі зловживають своїм службовим становищем з метою одержання особистих переваг. Відрізняють також політичну корупцію, таку, наприклад, як придбання голосів виборців, отримання незаконних надходжень у виборчі фонди, лобіювання власних інтересів в законодавчій сфері шляхом пожертвування деяких сум парламентським фракціям тощо.
Корупція може мати різні форми: одержання хабарів, подарунків, розкрадання бюджетних коштів, а також зловживання владою або службовим становищем.
Корупція, безумовно, негативне явище для будь-якого суспільства, вона стримує інвестиції та уповільнює економічне зростання. Це одна з причин того, чому ця проблема привертає увагу міжнародних інституцій, чому її досліджують міжнародні рейтингові агентства типу Тransparency Іnternational (ТІ). За оцінками Всесвітнього банку, корупція обходиться світовому співтовариству у 80 млрд. дол. на рік. Багато іноземних компаній, що здійснюють фінансову допомогу іншим країнам, занепокоєні тим, що їх гроші можуть бути викрадені і не надійдуть за конкретними адресами.
Дослідження, проведені цією організацією, свідчать, що найвищий рівень корупції спостерігається у країнах із низьким рівнем економічного розвитку та невеликим обсягом інвестицій. У свою чергу, обсяг інвестицій безпосередньо залежить від бюрократичного апарату, оскільки угоди щодо інвестицій у суспільний сектор укладаються за посередництвом чиновників. Чим складніше та більше держапарат, тим важче інвестору домогтися бажаного результату, не вдаючись до корупції. В умовах, коли інвестор вимушений прикласти надто багато зусиль для подолання корупційних бар’єрів, підприємець якомога швидше відмовиться від інвестування, а для подальшої інвестиційної діяльності вибере країну, внутрішній ринок якої буде сприятливим для інвестицій. Так, фахівцями встановлено взаємозв’язок між якістю суспільних послуг та рівнем бюрократії, а саме: у країнах із низькою якістю послуг в суспільному секторі найбільш високий рівень бюрократії, оскільки якість послуги знаходиться у безпосередній залежності від розміру даного хабара або приватних економічних, соціальних чи політичних інтересів.
Корупція буде існувати доти, поки не будуть соціально справедливо співіснувати потреби суспільного розвитку з рівними можливостями в користуванні соціальними й матеріальними благами, забезпечувані реальним правовим порядком життя всього суспільства. Можна впевнено стверджувати, що корупція буде існувати доти, поки знаряддям суспільства є бюрократична держава.
Таким чином, можна зробити декілька висновків:
як соціальне явище корупція конкретно проявляється в різного роду діяннях, частина яких підпадає під критерій злочинних і переслідується не тільки в дисциплінарному, але і в кримінальному порядку;
поняття "корупція" має важливе методологічне значення не тільки для визначення усього кола дій, які вважаються корупційними, але й для аналізу організованої злочинності в політиці, економіці, судочинстві, соціальній сфері;
визначення змісту і пізнавальних функцій поняття "корупція" є відправним пунктом в законотворчій діяльності, оскільки закон буде дієвим, коли охопить явище в системній, структурно-функціональній формі.
Отже корупція - це унікальне за своїм втримуванням, багатопланове, соціальне явище, що носить протиправний, аморальний і корисливий характер.
Корупція - це діяльність або навмисна бездіяльність, які своїм результатом мають порушення закону, використання посадового становища для незаконного збагачення або отримання вигод, які порушують права інших соціальних суб'єктів: держави, недержавних організацій та установ, колективів, осіб.
Для визначення, в чому полягає шкода від корупції, експерти виділили такі моменти:
по-перше, бюрократичні домагання;
по-друге, корупція заважає припливу іноземних інвестицій;
по-третє, в усьому світі є певний зв'язок між корупцією та незалежністю банків, а також між корупцією та незадовільним рівнем нагляду за фінансовими закладами;
по-четверте, корупція призводить до значного підвищення витрат на державні капіталовкладення і зниження їх якісного рівня (наслідками корупції в цілому є зниження прибутковості державних капіталовкладень та інфраструктури);
по-п'яте, корупція призводить до зменшення податкових надходжень, оскільки впливає на здатність уряду збирати податки.
Чим більш корумпована країна, тим повільніше вона розвивається економічно. Корупція посилює бідність і значно обмежує можливості боротьби з нею.
Однак, ставити питання про повне викоренення корупції (що має місце не лише на рівні політичних заяв, а й міститься в окремих нормативно-правових актах) невірно. Корупцію як явище викоренити неможливо. Можна лише зменшити обсяги корупції, змінити характер корупційних проявів, обмежити вплив корупції на соціально-економічні, політичні та інші процеси в суспільстві, мінімізувати наслідки корупційних діянь. Це той максимум, якого можна досягти.
- Перелік питань із спеціального курсу «Проблеми теорії та практики публічного управління»
- 2. Публічне управління: поняття та ознаки.
- 3. Держава як суб'єкт управління суспільними процесами.
- 4. Вплив суб'єктивного фактора на публічне управління.
- 5. Суспільні процеси як об'єкт публічного управління
- 6. Соціальний механізм формування і реалізації публічного управління.
- 8. Принципи організації та функціонування публічного управління.
- 9. Європейські принципи відносин органів публічного управління з приватними особами.
- 10. Функції публічного управління.
- 11. Система органів публічного управління.
- 12. Реформування публічного управління в Україні: складові елементи.
- 13. Адміністративно-територіальна реформа та шляхи її здійснення.
- 14. Вплив Президента України на організацію та діяльність органів публічного управління.
- 15. Проблеми реалізації правового статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади.
- 16. Зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: передумови доцільності та необхідності.
- 17. Вдосконалення системи та функцій місцевих органів виконавчої влади.
- 18. Роль місцевого самоврядування в системі публічного управління та напрями його реформування.
- 19. Форми управлінської діяльності: загальна характеристика.
- 20. Нормотворча діяльність органів публічного управління та її межі.
- 21. Індивідуальний акт як основна форма діяльності органів публічного управління.
- 22. Укладення органами управління публічно-правових (адміністративних) та приватно-правових договорів.
- 23. Розсуд в діяльності органів публічного управління та його межі.
- 24. Методи діяльності органів публічного управління.
- 25. Персонал органів публічного управління: структура та завдання.
- 26. Правове і організаційне забезпечення публічної служби.
- 27. Етика публічних службовців. Формування нового типу взаємовідносин публічних службовців з громадянами.
- 28. Процедури розробки та прийняття нормативно-правових актів органами публічного управління.
- 29. Кодифікація законодавства про адміністративні процедури як засіб підвищення ефективності діяльності органів публічного управління.
- 31. Процедури оскарження індивідуальних адміністративних актів до вищого органу публічного управління. Індивідуальні адміністративні акти та процедура їх оскарження
- 32. Організаційні та правові способи покращення надання адміністративних послуг.
- 33. Контрольно-наглядова діяльність органів публічного управління.
- 34. Інформаційне забезпечення функціонування органів публічного управління.
- 35. Способи забезпечення законності в публічному управлінні.
- 36. Внутрішньоадміністративний контроль в органах публічного управління.
- 37. Судовий контроль органів публічного управління.
- 38. Прокурорський нагляд за органами публічного управління.
- 39. Роль громадськості у забезпеченні законності публічного управління.
- 40. Відповідальність у публічному управлінні.
- 41. Ефективність діяльності органів публічного управління.
- 42. Оцінка ефективності публічного управління та суспільні інститути її застосування.
- 43. Загальна характеристика факторів, що негативно впливають на публічне управління.
- 44. Бюрократія та бюрократизм: співвідношення понять та явищ.
- 45. Характеристика проявів бюрократизму в Україні на сучасному етапі.
- 46. Організаційні та правові засоби зниження рівня бюрократизму.
- 47. Корупція як явище: причини та наслідки.
- 48. Особливості корупції в Україні.
- 49. Шляхи до зменшення корупції в апараті публічного управління.
- 50. Вдосконалення публічного управління на сучасному етапі.