21. Індивідуальний акт як основна форма діяльності органів публічного управління.
Індивідуальний акт слугує юридичним фактом, якщо законодавство пов’язує з ним виникнення, зміну чи припинення конкретних правовідносин у сфері виконавчої влади;
Індивідуальний акт може носити юрисдикційний (правоохоронний) характер, тобто він може містити правову оцінку тих чи інших фактів, розв’язання спорів про право чи застосування встановленої законом санкції;
індивідуальні (іноді їх називають «ненормативні», «правозастосовчі») акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме:
а) чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти;
б) розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;
в) чітка визначеність адресата – конкретної особи або осіб;
г) виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Видання індивідуальних актів спрямоване на їх одноразове застосування відносно конкретних випадків, ситуацій, обставин. За допомогою індивідуальних актів управління здійснюється безперервне оперативне вирішення органами виконавчої влади численних справ». Індивідуальний акт також може викликати певні юридичні наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення конкретних адміністративно-правових відносин.
Конкретність юридичних приписів, які містяться в індивідуальних актах, проявляється насамперед у тому, що ними вирішуються індивідуальні адміністративні справи або конкретні питання, які виникають у сфері державного управління. Вони персоніфіковані, тобто їх адресатом є конкретна особа чи особи. Індивідуальні акти найбільш поширені у практиці державно-управлінської діяльності, є важливим засобом оперативного розв’язання поточних питань управління. Крім того, саме вони забезпечують реалізацію юрисдикційної (правоохоронної) функції адміністративного права та виконавчої влади. Як акти застосування адміністративно-правових норм, індивідуальні акти управління використовуються і для реалізації норм цілої низки інших галузей права (наприклад, фінансового, трудового тощо).
Вдалим є трактування індивідуальних актів як рішень суб’єктів адміністративної влади, звернених до конкретних осіб. Будучи в основній масі правозастосовчими актами, вони створюють, змінюють, припиняють правовідносини; різновидом індивідуальних актів є правоохоронні, юрисдикційні рішення. За юридичними наслідками індивідуальні акти можуть бути зобов’язуючими, забороняючими, правоуповноважуючими і такими, що містять відмови.
На відміну від нормативних актів, які регулюють абстрактні управлінські відносини, індивідуальні акти управління регулюють казуальні відносини.
Таким чином, індивідуальні правові акти управління – це правозастосовчі акти, які вирішують конкретні управлінські справи, звернені до конкретних осіб-адресатів, визначають їхню поведінку і породжують індивідуальні права та обов’язки, мають державно-владний, творчий характер, видаються у встановленому законом порядку уповноваженими на це державними органами і їх посадовими особами і вичерпують себе одноразовим застосуванням.
- Перелік питань із спеціального курсу «Проблеми теорії та практики публічного управління»
- 2. Публічне управління: поняття та ознаки.
- 3. Держава як суб'єкт управління суспільними процесами.
- 4. Вплив суб'єктивного фактора на публічне управління.
- 5. Суспільні процеси як об'єкт публічного управління
- 6. Соціальний механізм формування і реалізації публічного управління.
- 8. Принципи організації та функціонування публічного управління.
- 9. Європейські принципи відносин органів публічного управління з приватними особами.
- 10. Функції публічного управління.
- 11. Система органів публічного управління.
- 12. Реформування публічного управління в Україні: складові елементи.
- 13. Адміністративно-територіальна реформа та шляхи її здійснення.
- 14. Вплив Президента України на організацію та діяльність органів публічного управління.
- 15. Проблеми реалізації правового статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади.
- 16. Зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: передумови доцільності та необхідності.
- 17. Вдосконалення системи та функцій місцевих органів виконавчої влади.
- 18. Роль місцевого самоврядування в системі публічного управління та напрями його реформування.
- 19. Форми управлінської діяльності: загальна характеристика.
- 20. Нормотворча діяльність органів публічного управління та її межі.
- 21. Індивідуальний акт як основна форма діяльності органів публічного управління.
- 22. Укладення органами управління публічно-правових (адміністративних) та приватно-правових договорів.
- 23. Розсуд в діяльності органів публічного управління та його межі.
- 24. Методи діяльності органів публічного управління.
- 25. Персонал органів публічного управління: структура та завдання.
- 26. Правове і організаційне забезпечення публічної служби.
- 27. Етика публічних службовців. Формування нового типу взаємовідносин публічних службовців з громадянами.
- 28. Процедури розробки та прийняття нормативно-правових актів органами публічного управління.
- 29. Кодифікація законодавства про адміністративні процедури як засіб підвищення ефективності діяльності органів публічного управління.
- 31. Процедури оскарження індивідуальних адміністративних актів до вищого органу публічного управління. Індивідуальні адміністративні акти та процедура їх оскарження
- 32. Організаційні та правові способи покращення надання адміністративних послуг.
- 33. Контрольно-наглядова діяльність органів публічного управління.
- 34. Інформаційне забезпечення функціонування органів публічного управління.
- 35. Способи забезпечення законності в публічному управлінні.
- 36. Внутрішньоадміністративний контроль в органах публічного управління.
- 37. Судовий контроль органів публічного управління.
- 38. Прокурорський нагляд за органами публічного управління.
- 39. Роль громадськості у забезпеченні законності публічного управління.
- 40. Відповідальність у публічному управлінні.
- 41. Ефективність діяльності органів публічного управління.
- 42. Оцінка ефективності публічного управління та суспільні інститути її застосування.
- 43. Загальна характеристика факторів, що негативно впливають на публічне управління.
- 44. Бюрократія та бюрократизм: співвідношення понять та явищ.
- 45. Характеристика проявів бюрократизму в Україні на сучасному етапі.
- 46. Організаційні та правові засоби зниження рівня бюрократизму.
- 47. Корупція як явище: причини та наслідки.
- 48. Особливості корупції в Україні.
- 49. Шляхи до зменшення корупції в апараті публічного управління.
- 50. Вдосконалення публічного управління на сучасному етапі.