logo search
публычне управління

45. Характеристика проявів бюрократизму в Україні на сучасному етапі.

Можна виділити наступні прояви бюрократизму в суспільстві, зокрема у господарській сфері.

Господарсько-правовий бюрократизм, як свідчить світовий досвід, є найбільш небезпечним явищем для розвитку ринкових процесів у країні. Він являє собою таку організацію управління, при якій його результати перешкоджають будь-яким реформістським процесам. Господарсько-правовий бюрократизм, на думку науковців, включає бюрократизм управління, бюрократизм права і бюрократизм суб'єктів господарювання. Бюрократизм притаманний як державному, так і приватному секторам господарювання. Бюрократизм суб'єктів господарювання складається з їхнього невміння професійно освоїти світовий ринок, з відсутності ефективної організації підприємництва і бізнесу усередині країни і за кордоном.

Пасивність і неефективність суб'єктів господарювання позначаються на укладанні і виконанні договорів і контрактів; на захисті порушених прав і інтересів; купівлі і продажу продукції і товарів; одержанні і розпорядженні інвестицій і кредитів і багато на чому іншому. Труднощі в освоєнні закордонного ринку національними підприємцями і бізнесменами кореняться в минулому економічному менталітеті громадян, який породжує страх і непевність у конкурентній боротьбі. Специфіка бюрократичного управління полягає в тому, що воно породжує формалізм і кар'єризм, диктат і пасивність, некомпетентність і безпринципність, зарозумілість і обманювання, кабінетний стиль роботи й адміністративно-командні методи. Бюрократизм господарювання придушує ініціативу, породжує пристосовництво, протекціонізм і свавілля, хабарництво, інтриги і тяганину, перестраховку і приписки, байдужість до людей, застій і псевдоактивність, посадове боягузтво.

Бюрократизм господарювання перешкоджає формуванню дрібного і середнього бізнесу в Україні, який становить у нас 10%, а в розвинених країнах досягає 70%.

Не обійшов бюрократизм і воєнну сферу, враховуючи історичний досвід, сучасний стан військового будівництва, реальні події у військовому житті, можна визначити бюрократизм у таких речах:

Закритість армії від суспільства. Скільки б не вели мову на шпальтах газет і наукових збірників щодо демократизації армії, істинної картини про діяльність Збройних Сил і особливо його керівництва на сьогодні немає. Особливо це стосується відкритості військового бюджету та питання щодо витрати коштів по різних статтях, тобто куди і з якою метою витратили народні гроші. Дуже важко знайти відповідь на запитання стосовно використання державних коштів на закупівлю імпортних автомобілів різними видами командувань Збройних Сил та управлінь, їх сервісне обслуговування, яке досить дороге

Система безпідставного підвищення по службі (за деяку послугу, за особисту відданість тощо).

 Слабкість (чи відсутність) особистісного самовираження військовослужбовців. Не завжди останні є ініціативними, самовідданими, принциповими особистостями. І на це є ряд причин, а саме: повна залежність офіцерів не від статутів і законів, а від свого «шефа», командира, який і вирішує усі питання подальшої служби; відсутність житла і на цій основі небажання «сперечатися» з начальством; присвоєння чергового військового звання та призначення на посаду в разі активних виступів проти начальства може загальмуватися та ін

Суттєве непоєднання сфери посадової компетенції і особистої відповідальності. Досить часто в наших Збройних Силах Шукають «крайнього», тобто того, кого потрібно покарати за певне правопорушення, хоча є посадова особа, яка несе за це пряму відповідальність, але вона має вагоме військове звання і тому не бажають притягувати її до відповідальності.

Різка диференціація, розшарування всередині військової організації. На сьогодні рівень життя вищого керівництва Збройних Сил України і рівень життя молодшого командного складу має колосальну різницю.

На мою думку бюрократизм також безпосередньо проявляється у байдужості держави до таких верст населення як інваліди, діти війни, пенсіонери особи що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ж „чорнобильці" нарікають на низьке пенсійне забезпечення, а згідно положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія повинна бути не нижче шести мінімальних пенсій за віком, а також повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком для інвалідів 3-ї групи. Вказані пенсії постійно мають коригуватися у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком .Однак безліч додаткових постанов та указів нівелюють цей Закон. Прикладом цього є уривок із газети «Іплюс» за 18.12.2009 із статті мирний атом побороли, а бюрократію - ніяк

Верхом бюрократичного знущання можна вважати процедуру підтвердження інвалідності, котру деякі особи з особливими потребами мають проходити мало не щороку. На жаль, випадки регенерації людського організму не зафіксовані наукою, тому марно сподіватися, що в людини з 9 пальцями виросте 10-й. З медичними обстеженнями пов’язано іще один бюрократичний казус. Як відомо, в пакеті документів, які подають абітурієнти, вступаючи до будь-якого ВУЗу, є медична довідка про стан здоров'я за формою 086/у. В даному формулярі з-поміж іншого є і пункт про флюорографічне обстеження. В разі успішного завершення вступної кампанії абітурієнт, котрий забажав поселитися в студентський гуртожиток знову повинен надати довідку про це ж саме обстеження. Тоді він іде в свою поліклініку та бере там невеличкий папірець, який підтверджує, що даний громадянин таки справді “сфотографувався” місяць/тиждень/день назад. Наявність форми 086/у в деканаті чи в відділі кадрів не вирішує питання і на маршруті.