139.Макроперебудова тнк
Макроперебудова: У багатьох галузях м/н конкуренція, затрати на НТ розробки, реорганізацію виробництва і освоєння ринку досягли таких масштабів, що проблема об’єднання, злиття навіть дуже крупних фірм стала питанням виживання. Придбання діючих компаній дозволяє швидше і з меншими затратами завоювати певну частку ринку. У деяких випадках (існує патентний захист, митні тарифи і т.п.) поглинання (злиття) є фактично єдиною можливістю виходу на ринок.
Обов’язковою умовою успіху подібної стратегії розвитку є виконання наступних умов:
1)галузь, у яку направляються інвестиції, повинна оцінюватись як приваблива у поточний момент або в недалекому майбутньому. Ігнорування цієї умови є найпоширенішою причиною невдач при будь-якій політиці злиття/поглинання.
2)затрати на подолання вхідних бар’єрів не повинні з’їдати майбутні прибутки.
3)взаємодія придбаних підприємств із уже наявними повинно давати конкурентні переваги хоча б одному із партнерів по угоді, а краще відразу обом.
М. Портер виділив 4 типи конкретної стратегії в області злиття/поглинань: портфельне управління, реструктуризацію, передачу технологій і розділену діяльність.
Портфельне управління.
Успішна реалізація даної стратегії пов’язана із спроможністю менеджменту МНК розпізнавати і купувати недооцінений бізнес
Реструктуризація.
На відміну від портфельного управління, де головна фірма виступає в основному в якості банкіра і контролера, концепція реструктуризації потребує активної участі керівництва МНК у внутрішній перебудові нового бізнесу. Філософія даного підходу основується на купівлі недорозвинутих, що погано управляються і мають слабкі ринкові позиції, але перспективних фірм у привабливих галузях. Купівля таких фірм значно знижає вартість входу на вибраний ринок. Крім того, частина компанії, яка не представляє інтересу для подальшого розвитку бізнесу, продається, що також покращує фінансовий аспект операції. Основною процедурою є перебудова купленого підприємства для виводу його в лідери.
Передача технології.
Передача технології ефективна, якщо лише призводить до отримання конкурентних переваг. Дана стратегія передбачає наявність досить автономних, але співпрацюючих бізнес-одиниць. МНК мають явні переваги при реалізації даної стратегії, так як поряд з підтримкою, обумовленою входженням підприємства в національний кластер, утворюється і м/н ланцюг цінностей.
Розподіл діяльності.
Головна ідея розподілу діяльності - збільшення інтенсивності використання наявних ресурсів і, як наслідок, зниження вартості продукції компанії. Інша перевага реалізації концепції розподілу діяльності - підвищення стійкості компанії за рахунок розширення асортименту.
140. Кризовий менеджмент в системі перебудови міжнародних корпорацій. Неузгодженість інтересів у розглянутих вище сферах функціонування підприємства складається, як правило, не одномоментно, але є наслідком певних процесів. У результаті спостерігається криза організації, що вимагає перебудови. Р, Мартін визначив 4 складові кризового синдрому:збої у підприємницькому баченні у процесі прийняття і реалізації рішень; у механізмі зворотного зв’язку; розширення захисних механізмів.
Збої у підприємницькому бачення пов’язані із здатністю керівництва компанії правильно оцінювати зміни балансу у ланцюгу “ринкове середовище - цілі фірми - структура фірми”, змінювати підприємницьку ідею в залежності від обставин.
Як відомо, в основі будь-якої фірми лежить концепція продукту, націленого на певну ринкову нішу, і способи його виробництва.
Потрібно відрізняти такі явища, як зростання компанії і її розвиток. Якщо перше пов’язано з кількісними змінами (зростання обороту, збільшення числа однотипних підрозділів і т.п.), то розвиток визначається якісними змінами (зміна стратегії і зміна структури, серйозні зміни культури фірми і т.п.).
Успішні фірми на протязі своїх історії повинні багаторазово змінювати своє “обличчя”. Це стосується не лише мілких фірм, які відчутно реагують на коливання ринкової кон’юнктури, але і до гігантів бізнесу - звичайно, на більш довгих проміжках часу.
Конкурентоспроможність у різних галузях потребує специфічної організації бізнесу, що відповідає вимогам даної галузі, ступеню розвитку, досягнутої на даний момент.
Залишатись у м/н бізнесі на плаву, а тим більше управляти процесом зростання, не можливо без налагодженого механізму прийняття і реалізації рішень. У цей механізм включаються також принципи, правила, процедури і стереотипи поведінки, які задіяні в процедурі вибору на всіх рівнях організації і по будь-якому аспекту проблем, що стоять перед нею.
Управлінський механізм конструюється, в сутності, для виконання двох задач: утримання організації в рамках підприємницького бачення і корегуванні останнього у відповідності до змін підприємницького середовища.
У процедурному плані така ситуація закріпляється специфічним механізмом зворотного зв’язку, що часто практикується фірмами.
Ще гірше, коли управлінський персонал ігнорує скарги клієнтів і інші негативні сигнали зворотного зв’язку. У цьому випадку свідомо упускаються можливості підвищення ефективності діяльності, а в деяких випадках ставиться під удар і саме існування фірми.
Захисний механізм Практика показує, що навіть усвідомлення ситуації, у якій знаходиться фірми, і прийняття вірного стратегічного плану не гарантує успішного подолання кризи. Новий стратегічний план, як правило, систематично ігнорується або порушується. Фактично дії визначаються не явно визначеним планом, а прихованими пружинами вмонтованого управлінського механізму. Конфлікт старих стереотипів і нової стратегії призводить до захисних реакцій. Дві найпоширеніші захисні реакції управлінського персоналу пов’язані із фетишизацією минулого і відповідно ігноруванням суттєвих змін, що відбулись. Перша з них пов’язана з вірою в комерційний дар засновників фірми (попередніх лідерів). Менеджер спостерігає ознаки неблагополуччя (збитки, застаріле обладнання, втрата конкурентоспроможності продукції, недостатнє фінансування НДДКР і т.п.), але не ставить питання про зміну політики. Другий тип реакції основується на ідеалізації досягнень підприємств компанії. Поки справи йдуть прекрасно, це позитивний фактор. Небезпека полягає в тому, що упускається момент, коли деякі підприємства стають неефективними.
141. Реструктуризація та реінжиніринг міжнародних корпорацій. Якщо причина перебудови - у зовнішніх сферах діяльності підприємства, то зміни можуть стосуватись характеру і рівня ділової активності, організаційно-правової форми, структури власності і джерел фінансування, м/н операцій, політики злиття і придбання інших фірм, типу і ступеня диверсифікації, ринкової і збутової політики і т.д. Протиріччя у технологічній сфері викликають до життя програми оновлення обладнання, впровадження нових технологічних процесів, у тому числі у сфері управління (оргтехніка, комунікації і т.д.). Розбіжність в адміністративні сфері призводять до змін методів управління, організаційних принципів, мотивів і інших елементів фірмової культури. Залежно від того, що поставлено у центр перебудови, виділяють такі її типи, як переорієнтація, реструктуризація, реінжиніринг і регенерація. Якщо в результаті перебудови радикально змінюється структура фірми, то кажуть про реструктуризацію, зміни, пов’язані не стільки із зовнішніми проявленнями, скільки із внутрішньою трансформацією, відносяться до реінжинірингу.Стилі перебудови розрізняються в основному за типом зусиль, необхідних для їх здійснення. Реструктуризація потребує переважно формалізованих дій і майже не пов’язана з мотивацією персоналу. Реінжинірінг характеризується за обома розглядуваними критеріями як проміжний процес. Результати перебудови можуть бути оцінені як зміна спроможності організації виявляти і вирішувати проблемні ситуації (результативність) і як покращання співвідношення “випуск-затрати”(ефективність).Проведення реінжинірингових процедур різко підвищує ефективність, але слабо впливає на результативність. Процедура реструктуризації має середній бал за обома критеріями. Аналіз досвіду реалізації реінжинірингових процедур 16 крупними західними фірмами дозволяє сформувати матрицю, в основі якої основним умовам успіху перебудови співставлені обумовлюючі їх фактори (табл.2.3.) Найбільшого значення мають зовнішні зв’язки фірми (з постачальниками, споживачами, посередниками), наявність у них чітких цілей, створення комплексних команд управляючих і навчання персоналу; велику роль відіграють також наявність сильного лідера, підготовка програм стимулювання персоналу і встановлення чітких ролей і відповідальності.
- 1.Суть міжнародного бізнесу.
- 4.Сутність та фактори глобалізації.
- 6.Інтернаціоналізація бізнесу.(іб)
- 7.Основні стадії інтернаціоналізації бізнесу.
- 10.Функції мм.
- 11.Перспективи та обмеження інтернаціоналізації менеджменту.
- 12.Здатність менеджерів до мб та методи її визначення.
- 13.Поняття і суть міжнародного досвіду. Складові м/н досвіду.
- 14.Національні моделі управ-ня бізнесом та мм.
- 15.Визначення середовища мм.
- 16.Політико-правове серед-ще.
- 17.Екон-не середовище.
- 18.Соціально-культ. Середов-ще.
- 19.Технологічне сер-ще.
- 20. Рольові функції міжнародного менеджера в контексті аналізу зовн середовища.
- 21.Особливості зовнішнього середовища в Україні.
- 22.Визначення культури міжнародного менеджменту.
- 23.Основні риси культури.
- 24.Роль культури у формуванні управлінських відносин тнк.
- 25.Пріоритети і культурні цінності різних країн.
- 26.Сучасні виміри кул-ри.
- 27.Стратегічні підходи до вибору моделей менеджменту в умовах різних культур.
- 28.Основні культурні національні стереотипи.
- 29.Організаційна культура тнк: суть і природа.
- 30.Взаємодія організаційної і національної культур.
- 31.Формув-я управлінськ. Команд в умовах багатокультурн. Середовища.
- 32. Особл-ті укр нац культури в с-мі м/м.
- 33. Ключові особлив-ті мм.
- 35. Провідна роль америк школи мен-ту.
- 36. Японський альтернат мен-т.
- 37Англійський національний стереотип.
- 38Французький національний стереотип.
- 39 Національний стереотип, характерний для країн Близького і Середнього Сходу.
- 42.Досвід мен-ту в кр-х снд, Сх та Цн є
- 44. Порівняльний анліз американського і японського менеджменту
- 45. Альтернативні підходи до навчання в гарвардській школі бізнесу.
- 46.Метод дослідження Чиказької школи бізнесу
- 47. Переваги і проблеми навчання Кейптуанського університету
- 48.Японський підхід до навчання менеджменту.
- 49. Поняття і суть міжнародних стратегій.
- 50. Стратегічне планування міжнар. Операцій.
- 51. Сучасні стратегії орієнтації тнк.
- 52. Етноцентризм. Поліцентризм. Регіоцентризм. Геоцентризм.
- 53.Основні етапи розробки міжнарод. Стратегій.
- 54. Роль осн. Функціональних підрозділів в розробці і реал-ції міжн. Стратегій.
- 55. Особливості стр плануванняв різних формах мб
- 56.Особливості прийняття рішень в м/н менеджменті.
- 57. Роль організаційного фактору в м/н менеджменті.
- 58. Міжнародні переговорні процеси в системі планування.
- 59. Система планування в міжнародних корпораціях.
- 60. Суть і основні етапи прийняття рішень в міжнародних операціях
- 61.Особливості управління людськими ресурсами в тнк.
- 3.Треті країни
- 62. Критерії відбору персоналу для м/н призначень
- 1.Загальні критерії
- 63. Централ-ція і де центр-ція прийняття упр-х рішень
- 65Організац. Стр-ри м/н корпорацій.
- 66 Міжн дивізіональні стр-ри.
- 68. Глобальна функціональна структура.
- 69 Мультинац. Матричні структури
- 70 Порівняльний аналіз зах і східних організацій.
- 72. Стратегічні альянис (мса)
- 73.Організаційна характеристика тнк.
- 75.Співвіднош-я джерел людськ. Рес-в на різних стадіях інтернаціоналізації бізнесу.
- 77.Основні процедури відбору персоналу при використанні різних джерел людських ресурсів.
- 78. Репатріація емігрантів в системі відбору кадрів.
- 79.Навчання персоналу в мм.
- 80.Управл-я персоналом та орг-й розвиток.
- 81. Особл-ті управління люд. Рес-ми в м/н корпораціях за участю укр. Під-в.
- 82.Природа і суть комунікацій.
- 83. Особливості м/н комунікацій в різних країнах.
- 84. Комун. Потоки в м/н менеджменті.
- 85. Комунік бар’єри, їх класиф-я і
- 86. Вплив культури на м/н комунікації.
- 87. Невербальні м/н комунікації.
- 88.Підвищення ефективності міжн.Комунікацій
- 89.Природа мотивації
- 90.Міжнародні аспекти основних теорій мотивації
- 91.Механізм мотивації через потреби в мк
- 92.Особл.Використання мотивації в к різн.Країнах
- 93.Прикладна мотивація в міжнародному бізнесі.
- 94.Природа керівництва
- 95.Психолог основи керівниц-ва.
- 96.Поведінка і стилі керів-ва в мо.
- 97.Особливості керів-ва багатонац корпораціями різн країн.
- 98.Япон стиль.
- 99.Північноамериканська модель керівництва.
- 100.Порівняльний аналіз різн типів керівн-ва.
- 101. Суть процесу міжнародного контролю.
- 102. Основні підходи до контролю і корпораціях різних країн.
- 103. Техніка контролю міжн. Операцій.
- 104. Звітність в міжнародному менеджменті.
- 105. Вимірювання результатів відділень міжнародних корпорацій.
- 106. Фінансове середовище м/н компаній
- 107. Міжнародні фінансові організації. (мфо)
- 108. Суть міжнародного фін менеджменту
- 109. Теорії валютних курсів.
- 1. Теорія паритету купівельної спроможності валюти.
- 2. Теорія паритету відсоткових ставок.
- 3. “Ефект Фішера”.
- 4. “М/н ефект Фішера”.
- 5.Теорія незміщеного форвардного курсу.
- 110. Міжнародні і глобальні ефекти фішера
- 111. Операційний ризик
- 112. Перерахунковий ризик
- 113. Економічний ризик
- 114. Валютні контракти спот.
- 115. Форвардні валютні контракти.
- 116. Фьючерсні валютні контракти.
- 117. Валютні опціони.
- 118. Валютні контракти “своп”.
- 119. Євровалюта
- 121.Депозитарні розписки.
- 122. Трансферне ціноутворення в тнк.
- 123. Основні концепції трансферних цін.
- 124. Ключові складові міжнародних фінансів.
- 125.Цілі сучасної технологічної політики.
- 126. Особливості сучасного технологічного розвитку.
- 127.Інтернаціоналізація технологічної політики.
- 128.Типи технологічної політики.
- 130.Планування м/н нддкр.
- 131.Організація технологічної діяльності тнк.
- 132. Соціальна відповідальність міжнародного менеджменту і посилення її ролі в сучасних умовах.
- 133. Основні етичні концепції в мм.
- 135.Роль етики в м/н бізнесі.
- 136.Сутність ділового етикету.
- 138 Мікроперебудова мнк.
- 139.Макроперебудова тнк
- 142. Глобальні перспективи тнк.