35.Структура служби контролінгу на підприємстві

Створення спеціальних відділів (служб) контролінгу оправдовує себе на великих підприємствах, оскільки обсяги діяльності та інформації не викликатимуть у цьому випадку ненапруженої роботи працівників даного відділу чи служби. Відділ (службу) контролінгу рекомендується формувати у кількості 3—4 співробітників (контролерів), у кожного з яких будуть свої посадові обов'язки.

Досвід упровадження контролінгу на ряді великих російських підприємств показує, що раціональним є такий склад служби контролінгу:

• начальник служби контролінгу;

• контролер-куратор цехів;

• контролер — спеціаліст з управлінського обліку;

• контролер — спеціаліст з інформаційних систем.

Начальник служби контролінгу — це найбільш кваліфікований спеціаліст з достатнім досвідом роботи на підприємстві, котрий "з середини" знає, як організовані бухгалтерія і плановий відділ на підприємстві. Начальник служби контролінгу повинен знати бухгалтерський облік і бути добре обізнаним в технологічних питаннях роботи свого підприємства. Він несе відповідальність за документи, аналітичні розрахунки і прогнози перед своїм безпосереднім начальником — замісником директора з економіки (фінансовим директором), а також перед генеральним директором.

Контролер-куратор цехів— це кваліфікований спеціаліст, який знайомий з організацією роботи і проблемами всіх цехів підприємства, розуміє суть роботи і технологічні аспекти роботи кожного цеху. Якщо підприємство дуже велике і цехів багато (понад 10), то на цю посаду потрібно двоє людей, які поділять між собою цехи на групи (наприклад, один візьме цехи основного виробництва, другий — допоміжного).

Головними обов'язками контролера — куратора цехів можуть бути такі:

• розробка форм збору аналітичної інформації в розрізі цехів підприємства;

• збір аналітичної (планової і фактичної) інформації від цехів (центрів відповідальності);

• обробка і аналіз отриманих даних, розробка нормативів витрат по цехах і підтримання їх актуальності;

• розрахунок аналітичних показників роботи цехів і підприємства в цілому;

• прогнозування виторгу, затрат і прибутку за допомогою методики контролінгу;

• аналіз відхилень фактичних даних від запланованих, вияв причин відхилень і встановлення конкретних винуватців;

• складання аналітичних звітів для генерального директора чи його заступника з економіки (фінансового директора);

• експертиза управлінських рішень, пов'язаних з витратами підлеглих цехів.

Контролер — спеціаліст з управлінського обліку — це спеціаліст, який здатний до аналітичного мислення, володіє теорією та інструментами контролінгу, а також високим рівнем ерудиції.

Якщо обсяги обробленої інформації в службі контролінгу великі, то створюється посада контролера — спеціаліста з управлінського обліку, в обов'язки якого входить робота з бухгалтерією в плані отримання аналітичних даних з облікових регістрів. Основними вимогами, які ставляться до такого спеціаліста, є теоретичне і практичне знання бухгалтерського обліку на підприємстві, знання особливостей і недоліків обліку на даному конкретному підприємстві.

До основних обов'язків контролера — спеціаліста з управлінського обліку доцільно віднести такі:

• розробка процедур передачі даних з бухгалтерії в службу контролінгу;

• контроль за збором і аналізом фактичної інформації в службі контролінгу;

• розробка пропозицій щодо оптимізації облікового процесу в бухгалтерії з позиції аналітичної служби;

• економічна експертиза управлінських рішень.

Контролер — спеціаліст з інформаційних систем — це кваліфікований спеціаліст з відділу автоматизації, який детально знає документообіг на підприємстві і здатний здійснити постановку завдання з автоматизації контролінгової роботи. .

Обов'язки контролера — спеціаліста з інформаційних систем можуть включати у себе такі, як:

• оцінка доцільності автоматизації контролінгової роботи на окремих етапах;

• оцінка варіантів і пропозицій відділу автоматизації з автоматизації контролінгової роботи;

• розрахунки і обґрунтування витрат на автоматизацію контролінгової роботи;

• розробка форм для автоматизованого збору інформації;

• оптимізація документообігу на підприємстві;

• координація роботи відділу автоматизації у сфері автоматизації контролінгової роботи;

• оцінка якості функціонування існуючих систем автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства і вироблення пропозиції щодо покращення роботи цих систем.