4. Зміст та взаємозв’язок ключових категорій навчальної дисципліни: “мотив”, “інтерес”, “стимул”, “стимулювання”.

Коли людина усвідомлює зміст потреби і можливість її задоволення за допомогою певних благ, у неї виникає інтерес до цих благ і до способів їх отримання. У такому випадку потреби набувають форми інтересів. Інтерес — форма прояву пізнавальної потреби особистості, спрямована на певний предмет (благо). Інтереси зумовлюють появу спонукальних дій, мотивів. Мотив є переважно усвідомленим внутрішнім спонуканням людини до діяльності, пов’язаним із задоволенням певних потреб.

Під стимулом розуміють спонукання до дії, яке походить із-зовні й має цільову спрямованість. І мотив, і стимул є спонуканням до дій. В основі стимулу лежать зовнішні чинники: матеріальні і нематеріальні винагороди, накази, розпорядження та інші адміністративні методи. Мотив також є спонуканням до дії, але в основі нього може бути як стимул так і особисті причини (почуття обов’язку, відповідальність, прагнення самовираження, докори сумління тощо). Стимул перетворюється на мотив лише в тому разі, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею.

Стимулювання — процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій. Стимулювання є одним із засобів мотивації. За допом. стимулювання, створ. сприятливі умови для задоволення потреб працівника, забезпечується трудова поведінка.