Практичне заняття №3

Організаційні структури

Завдання 1

Побудувати централізовану структуру управління, якщо: кількість заступників директора - 3; сумарна кількість керівників підрозділів підпорядкованих заступникам - 6; загальна кількість функціональних служб - 3.

Завдання 2

Сформувати організаційну структуру управління для підприємства, на якому працює 6 заступників директора, одному з яких підпорядковано 4 виробничих підрозділи. Відомо, що кожному заступнику функції управління допомагають виконувати по 2 функціональні служби. Кожна функціональна служба має функціональні зв'язки з функціональними службами виробничих підрозділів. Кількість функціональних підрозділів – 6.

Завдання 3

Побудувати лінійно-штабну структуру управління організацією, коли у директора в підпорядкуванні є 3 заступники, 2 функціональні служби, 3 виробничі підрозділи та 2 підрозділи, в обов'язки яких входить підготовка управлінських рішень, що приймаються керівником організації.

Завдання 4

Побудувати дві структури управління підприємством – централізовану і децентралізовану, якщо: кількість заступників у директора - 3; сумарна кількість лінійних керівників підрозділів, підпорядкованих заступникам директора - 6; загальна кількість функціональних служб - 8.

Завдання 5

Спроектувати продуктову, споживчу та територіальну структуру управління організацією якщо: кількість заступників директора - 5; кількість лінійних підрозділів - 7; кількість функціональних служб - 5: кількість міст України, в які постачається продукція підприємства - 6; кількість країн світу, в які постачається продукція підприємства - 2; кількість видів продукції, які виготовляє підприємство - 6; кількість груп споживачів - 4.

Завдання 6

Побудувати матричну структуру управління підприємством з метою розробки 4-х проектів, якщо: кількість функціональних служб - 5; у розробці 1 і 3-го проектів не беруть участі дві функціональні служби; у розробці 2-го проекту не бере участь 3- тя функціональна служба; у розробці 4-го проекту не беруть участі 4 і 5-та функціональні служби.

Завдання 7

Які види організаційних структур Ви запропонували б взяти за основу:

а) малому підприємству роздрібної торгівлі;

б) машинобудівному підприємству, яке займається виробництвом та продажем а) в багатьох регіонах, б) в одному регіоні.

Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 8

Побудувати виробничо-організаційну структуру управління цехом, якщо у ньому є два функціональні відділи і три виробничі підрозділи.

Завдання 9

Побудувати лінійно-функціональну структуру управління будівельною фірмою, коли відомо, що начальник має двох заступників, кожному з яких підпорядковано по три структурні підрозділи.

Завдання 10

Побудувати виробничо-організаційну структуру управління цехом машинобудівного заводу за умови, що в начальника цеху в підпорядкуванні є заступники з технічних питань та з виробництва, які в своєму підпорядкуванні мають по два бюро. В цеху є також два функціональні підрозділи.

Завдання 11

Побудувати організаційну структуру управління цехом за умов предметної та технологічної спеціалізації, коли відомо, що начальнику цеху підпорядковуються два старших майстри цеху; на підприємстві виготовляються два види виробів "А" і "Б", які потребують токарної та фрезерної обробки. В цеху працює нормувальник і є бюро праці та зарплати.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 2

1. Слово "функція" в перекладі з латинської означає:

а) управління;

б) виконання;

в) система менеджменту;

г) організаційна структура.

2. Під функцією менеджменту слід розуміти:

а) основні принципи управління;

б) взаємодію організації із зовнішнім середовищем;

в) відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують управлінську дію;

г) групу людей об’єднаних у колектив для досягнення спільних цілей.

3. Функції менеджменту виникли:

а) як історична необхідність в результаті поділу і спеціалізації праці;

б) через методи управління;

в) разом із зародженням менеджменту;

г) в результаті діяльності школи наукового управління.

4. Першим хто сформулював (визначив) функції були:

а) Валерій Терещенко;

б) Євген Слуцький;

в) Генрі Форд;

г) Анрі Файоль.

5. В період діяльності якої школи вперше було визначено функції менеджменту?

а) класичної школи;

б) школи поведінських наук;

в) Радянської школи;

г) школи “неокласицизму”.

6. Головними признаками класифікації функцій менеджменту є:

а) вид управлінської діяльності;

б) наявність ресурсів;

в) горизонтальний поділ праці;

г) організація взаємодії.

7. Загальні функції визначаються:

а) формою власності на засоби виробництва;

б) видом управлінської діяльності;

в) характером діяльності;

г) методами менеджменту.

8. Визначити класифікацію загальних функцій менеджменту за А.Файолем:

а) встановлення мети, планування, організація, координування і регулювання;

б) встановлення мети, планування, організація, мотивація, облік діяльності, аналіз діяльності;

в) планування, організація, розпорядництво, координування і контроль;

г) планування, організація, координування, стимулювання, регулювання та контроль.

9. Хто є автором такої класифікації функцій менеджменту: ”планування, організаційна діяльність , мотивування і контролювання”?

а) А.Файоль;

б) Ф.Тейлор;

в) О.Богданов, Є.Слуцький;

г) М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі.

10. За ознакою процесів управління спеціальними функціями є:

а) встановлення мети і планування;

б) координування і регулювання;

в) управління ТМЗ;

г) регулювання та контролювання.

11. За ознакою об’єкта спеціальними функціями є:

а) мотивування ;

б) координування і регулювання ;

в) розпорядництво і контроль ;

г) управління відділом.

12. Визначити, яка з конкретних функцій відноситься до загальної функції “мотивування”:

а) захист комерційної таємниці;

б) оперативне управління;

в) організація оплати заробітної плати;

г) охорона праці та техніка безпеки.

13. Визначити, яка з конкретних функцій відноситься до загальної функції “контролювання”:

а) фінансове забезпечення;

б) контроль та управління якістю продукції;

в) управлінський облік;

г) охорона навколишнього середовища.

14. Визначити, яка з конкретних функцій відноситься до загальної функції “організаційна діяльність”:

а) ремонтне та енергетичне обслуговування;

б) техніко-економічне планування;

в) охорона навколишнього середовища;

г) контролінг.

15. Управління за цілями  це:

а) визначення кола повноважень та обов’язків керівника організації;

б) планування дій, перевірка та оцінка роботи;

в) завоювання відповідних сегментів ринку;

г) визначення сильних та слабких сторін організації.

16. Операційні цілі - це:

а) цілі, що ставляться перед організацією вцілому;

б) цілі, що визначають місію організації;

в) загальні цілі;

г) ті, що характеризують окрему виробничу операцію.

17. За ступенем важливості для організацій цілі поділяють на:

а) технологічні;

б) адміністративні;

в) науково-технічні;

г) стратегічні.

18. За змістом цілі поділяють на:

а) маркетингові;

б) специфічні;

в) операційні;

г) оперативні.

19. До стратегічних рішень слід віднести:

а) постачання сировини та обладнання;

б) налагодження комунікативних зв’язків;

в) організація робочого місця менеджера;

г) злиття підприємств.

20. До економічного напрямку реалізації стратегії відносять:

а) формування бюджету організації;

б) процедури і тактику;

в) правила, які визначають напрям дій;

г) політику досягнення цілей.

21. До адміністративного напрямку реалізації стратегії відносять:

а) тактику розвитку організації;

б) оцінку стратегії;

в) товарний фактор ефективності виробництва;

г) філософію організації.

22. До етапів стратегічного управління належать:

а) оцінка та аналіз факторів зовнішнього середовища;

б) вибір організаційно-правової форми підприємства;

в) оперативне календарне управління виробничими процесами;

г) оцінка реалізації цілей організації.

23. Місія організації визначає:

а) образ організації та її імідж;

б) місце організації на ринку;

в) її рекламну діяльність;

г) політичну ситуацію в державі.

24. Цілі визначають:

а) концепцію розвитку організації, бажаний стан об’єкта управління;

б) вид діяльності організації;

в) мотиваційну теорію;

г) механізм формування організаційної структури.

25. Призначення загально-організаційних цілей визначається:

а) орієнтацією на забезпечення рентабельності;

б) виявленням недоліків у структурі управління;

в) розробкою завдань;

г) визначенням управлінських рішень.

26. Оперативні цілі (завдання) доводяться:

а) президенту фірми;

б) головному бухгалтеру;

в) завідувачу кафедри;

г) інституційному рівню управління.

27. Цілі виконують такі функції:

а) сприяють підвищенню продуктивності праці;

б) характеризують макросередовище організації;

в) встановлюють взаємозв’язки між внутрішніми змінними організації;

г) визначають концепцію розвитку організації.

28. Планування діяльності  це:

а) забезпечення організації сировиною;

б) відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації;

в) процес перевірки та оцінки результатів роботи;

г) контроль за досягненням цілей організації.

29. Види планування згідно з американським менеджментом:

а)техніко-економічне обгрунтування;

б)техніко-економічні розрахунки;

в) планування реалізації стратегії;

г) календарне планування.

30. Планування реалізації стратегії здійснюється у таких напрямках:

а) економічному;

б) методологічному;

в) адміністративному;

г) виробничому.

31. Делегування повноважень – це:

а) виконання роботи своїми силами;

б) передача завдань особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання;

в) право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання завдань;

г) обов’язок виконувати поставлені завдання.

32. До переваг децентралізованої системи необхідно віднести:

а) небезпека втрати контролю над поведінкою менеджерів;

б) важливість та кількість рішень прийнятих на нижчих рівнях управління;

в) можливість прийняття неузгоджених рішень;

г) збільшення часу для прийняття рішень.

33. Недоліками децентралізації управління є:

а) необхідність високої кваліфікації керівника;

б) підвищення відповідальності;

в) втрата ініціативи;

г) складність координування роботи підрозділів.

34. Перевагами централізації управління є:

а) широкий розподіл прав;

б) низький рівень контролю і координування;

в) чіткість структури;

г) високий ступінь узгодження дій.

35. Недоліками централізації управління є:

а) втрата ініціативи;

б) підвищення відповідальності керівників середнього рівня управління;

в) труднощі координування дій;

г) швидкість прийняття управлінських рішень.

36. Відповідальність  це:

а) можливість досягнення цілей організації;

б) обов'язок виконувати поставлені завдання;

в) комплекс заходів, пов’язаних із забезпеченням розподілу повноважень і обов’язків;

г) вид управлінської діяльності;

37 . Повноваження – це:

а) поділ організацій на підрозділи;

б) процес створення структури управління;

в) право спрямовувати зусилля підлеглих на виконання завдань;

г) обов’язок виконувати поставлені завдання.

38. До складу організаційної структури управління входять:

а) фактори внутрішнього середовища;

б) сукупність засобів впливу на окремих працівників та колективи;

в) розподіл ресурсів між різними рівнями управління;

г) чисельність і кваліфікаційно-управлінський склад працівників.

39. До переваг лінійно-штабної структури управління необхідно віднести:

а) порушення принципу єдиноначальності;

б) необхідність погодження штабних директив з оперативними рішеннями керівників;

в) ефективне використання виробничого і управлінського потенціалу;

г) переважання організаційно-розпорядчих методів управління.

40. До переваг лінійно-функціональної структури управління відносяться:

а) значна централізація влади;

б) компетентне охоплення практично всіх сфер управлінської діяльності;

в) відносна простота підбору керівників для управління спеціалізованими сферами;

г) відсутність вертикальних комунікацій.

41. До недоліків лінійної структури управління слід віднести:

а) простоту підбору менеджерів різних рівнів управління;

б) значну централізацію влади;

в) оперативність прийняття УР;

г) простоту реалізації функцій управління.

42. Функціональні області застосування лінійної структури управління:

а) на підприємствах місцевої промисловості;

б) виробничі підприємства з чисельністю працюючих більше 3000 чоловік;

в) в науково-дослідних організаціях;

г) на підприємствах без наявності оргструктури.

43. Функціональні області застосування лінійно-функціональної структури управління:

а) середні промислові підприємства;

б) на малих підприємствах;

в) на підприємствах з чисельністю працюючих до 100 чоловік;

г) у проектно-конструкторських та науково-дослідних організаціях.

44. До недоліків секційної структури управління необхідно віднести:

а) спеціалізацію за технологічним принципом;

б) централізований контроль з боку керівника;

в) швидкість прийняття та реалізації УР;

г) підвищення відповідальності секційних керівників.

45. До переваг матричної структури управління відносяться:

а) ефективне використання виробничого потенціалу;

б) необхідність періодичної реструктуризації колективів;

в) наявність проблем при формуванні психологічного клімату в колективі;

г) необхідність перекваліфікації працівників.

46. Без яких з перерахованих підрозділів не можливе існування виробничого підприємства?

а) відділу інженерних вишукувань;

б) відділу головного технолога;

в) відділу реєстрації та віз;

г) науково-дослідної лабораторії.

47. Заступнику директора з виробництва на машинобудівному заводі підпорядковані відділи та цехи:

а) відділ праці та заробітної плати ;

б) відділ головного механіка ;

в) відділ збуту ;

г) складальний цех.

48. Заступнику директора з технічних питань на машинобудівному заводі підпорядковані відділи та цехи:

а) відділ праці та заробітної плати;

б) відділ маркетингових досліджень;

в) складальний цех;

г) відділ економічного аналізу.

49. Заступнику директора з економіки підпорядковано відділи:

а) відділ головного технолога;

б) відділ реклами;

в) диспетчерський відділ;

г) відділ праці та заробітної плати.

50. Заступнику директора з маркетингу підпорядковано відділи:

а) відділ постачання;

б) планово-економічний відділ;

в) бухгалтерія;

г) відділ головного енергетика.

51. Служба виробництва займається:

а) постачанням сировини;

б) забезпеченням грошовими засобами;

в) управлінням технологічними процесами;

г) маркетинговими дослідженнями.

52. Служба управління персоналом здійснює:

а) технічні функції;

б) функцію забезпечення грошовими засобами;

в) збут готової продукції;

г) підбір та розстановку технічного персоналу.

53. Комерційна служба на підприємстві виконує функції:

а) найму працівників;

б) маркетингових досліджень;

в) обліку;

г) технологічної підготовки виробництва.

54. До економічних методів управління відносяться:

а) посадові інструкції;

б) резолюції;

в) аналіз фінансової діяльності;

г) контролювання.

55. До соціальних методів управління відносяться:

а) госпрозрахунок;

б) методи управління внутрішньо-груповими процесами та явищами

в) методи розпорядчого впливу;

г) методи гуманізації праці.

56. До методів управління соціально-масовими процесами відносяться:

а) авторитарний метод;

б) раціональне розміщення виробництва;

в) переконання;

г) соціальна профілактика.

57. До методів управління організованими групами відносяться:

а) підвищення соціально-виробничої активності;

б) зміна соціального статусу професії;

в) особистий приклад;

г) демократичний метод.

58. До методів управління поведінкою окремих особистостей відносять:

а) авторитарний метод;

б) заохочення;

в) соціальна профілактика;

г) збори.

59. До методів управління внутрішньо-груповими процесами та явищами відносяться:

а) авторитарний метод;

б) пропаганда;

в) зміна соціального статусу професії;

г) плановий розподіл трудових ресурсів.

60. До психологічних методів управління відносяться:

а) ціноутворення;

б) методи гуманізації праці;

в) методи розпорядчого впливу;

г) методи професійного відбору та навчання.

61. До основних методів управління відносяться:

а) коригуючі;

б) екологічні;

в) соціальні;

г) психічні.

62. До організаційно-розпорядчих методів управління відносяться:

а) стимулювання;

б) методи організаційного впливу;

в) методи управління поведінкою окремих особистостей;

г) адміністративно-правові методи.

63. До методів розпорядчого впливу відносяться:

а) накази;

б) статут;

в) роз‘яснення;

г) посадові інструкції.

64. До методів організаційного впливу відносяться:

а) накази;

б) нормативи;

в) положення про організаційні підрозділи;

г) заохочення.

65. До методів організаційного нормування відносяться:

а) технічні нормативи;

б) розпорядження;

в) роз‘яснення;

г) бюджетування.

66. До методів організіаційно-методичного інструктування відносяться:

а) резолюції;

б) посадові інструкції;

в) статут;

г) методичні рекомендації.

67. До правових методів управління відносяться:

а) цивільно-правові;

б) методи гуманізації праці;

в) госпрозрахунок;

г) методи управління поведінкою окремих особистостей.

68. Контролювання  це:

а) процес реалізації стратегії;

б) структурний підрозділ організації;

в) вид управлінської діяльності для визначення правильності управлінських рішень;

г) конкретна функція менеджменту.

69. Об’єктами контролювання є:

а) особистість працівника;

б) результати праці;

в) система комунікацій;

г) методи менеджменту.

70. Метою управлінського контролювання є:

а) планування діяльності організації;

б) мотивація працівників за їх працю;

в) забезпечення досягнення планових показників;

г) обмеження ініціативи працівників.

71. Метою контролювання є:

а) забезпечення взаємодії керуючої та керованої систем менеджменту;

б) забезпечення підпорядкування нижчих рівнів управління вищим;

в) планування діяльності організації;

г) забезпечення досягнення цілей і місії організації.

72. На якій стадії виробництва здійснюється поточний контроль?

а) при плануванні;

б) при прийнятті управлінських рішень;

в) в процесі управління виробничою діяльністю;

г) при постачанні матеріальних ресурсів.

73. Основними етапами контролювання є:

а) порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями;

б) самоконтроль;

в) контроль сторонній;

г) контролювання з боку лінійного керівника.

74. Підсумковий контроль здійснюється на етапі:

а) планування діяльності;

б) формування організаційної структури;

в) випуску готової продукції;

г) стосовно ресурсів.

75. До основних принципів контролювання слід віднести:

а) встановлення об’єкту контролювання;

б) визначення наслідків контролювання;

в) періодичність;

г) ефективність.

76. Яке з визначень є неправильним?

а) попередній контроль реалізується через правила, процедури тощо;

б) контроль здійснюється через систему зворотного зв’язку і має характер управлінської необхідності;

в) заключний контроль здійснюється стосовно готової продукції;

г) поточний контроль визначає правильність управлінських рішень.

77. Мотив - це:

а) внутрішнє бажання людини задовільнити свої потреби;

б) застосування політики “ батога і пряника”;

в) управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до дій, спрямованих на досягнення особистих цілей або цілей організації;

г) використання методів психологій.

78. Потреби бувають:

а) внутрішні;

б) первинні (фізіологічні);

в) зовнішні;

г) мотиваційні.

79. Потреби бувають:

а) емоційні;

б) вторинні (психологічні);

в) інтелектуальні;

г) змістовні.

80. Винагороди бувають:

а) фізіологічні;

б) вторинні;

в) внутрішні;

г) інтелектуальні.

81. Винагороди бувають:

а) змістовні;

б) процесійні;

в) психологічні;

г) зовнішні.

82. Стимули це:

а) можливість отримання засобів задоволення своїх потреб за виконання окремих дій;

б) можливість вдосконалення професійної майстерності;

в) внутрішнє бажання людини задовільнити свої потреби;

г) застосування політики “ батога і пряника”.

83. Мотивація базується на одній з категорій:

а) внутрішнє бажання людини задовільнити свої потреби;

б) можливість отримання засобів задоволення своїх потреб за виконання окремих дій;

в) потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь);

г) взаєморозуміння між начальником і підлеглими.

84. Мотивація базується на одній з категорій:

а) задоволення від праці;

б) використання методів психології;

в) побудованих на врахуванні психологічних особливостей людини;

г) винагородах.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Групи в організації та керівництво

Тема 11. Інформація, її види та роль у менеджменті

Основні питання. 11.1. Сутність та роль інформації у процесі прийняття управлінських рішень. 11.2. Культура документації в управлінській праці. 11.3. Інформаційні потоки в управлінні.

11.1. Сутність та роль інформації у процесі прийняття управлінських рішень

Інформація, являючись новим “основним ресурсом”, наділена властивістю безмежності, що надає їй характеру не ресурсу, а споживчого попиту. Якщо власник певного предмету, продавши його, втрачає на нього права, то після продажу інформації вона все-таки залишається у нього. Більше того, інформація стає більш цінною, чим більше людей володіють нею.

Інформація не має явної форми кінцевого використання, точно так, як жоден вид кінцевого використання не потребує специфічного виду інформації і не залежить від жодного конкретного виду інформації.

Інформація – це сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події, виробничо-господарської діяльності.

Сучасне управління має ті самі потреби, що й традиційне управління: можливість користуватися засобами інформації та засобами впливу для досягнення необхідної рентабельності.

Адміністративний апарат створюється з метою накопичення інформації та її обробки.

Сучасне управління визначається на трьох основних рівнях:

1. на рівні стратегічного планування, інформація встановлює обмеження, які лімітують вибір цілей і дають можливість запобігти встановленню нереальних задач;

2. на етапі розробки та прийняття управлінських рішень інформація про виробничі та фінансові можливості підприємства є необхідною для керівника;

3. інформація про результати контролю за реалізацією встановлених цілей служить для прийняття коригуючих заходів.

Традиційні засоби, які можуть використовуватися для інформаційного забезпечення: бухгалтерська звітність про фінансово – господарську діяльність підприємства; статистична звітність про діяльність зовнішнього середовища; маркетингові дослідження ринку; вивчення мотивації; технологічні дослідження тощо.

В процесі управління необхідно добиватись своєчасного надходження інформації, але без її перевантаження або недостовірності. Все це підтвердить ефективність обробки інформації та прийнятих на її основі рішень.

Роль інформації в процесі управління має два аспекти:

а) з одного боку, постійне збільшення потоку інформації у зв’язку з розвитком системи створює проблеми управління нею, що викликано необхідністю обробки великих обсягів інформації, які постійно зростають (більш високими темпами зростають обсяги інформації при екстенсивному розвитку виробництва);

б) з іншого боку, при збільшенні обсягів інформації зростають можливості вдосконалення виробництва. Розробка нових технологій можлива тільки на основі обробки інформації про дійсний стан виробництва.

Класифікацію інформації за різними ознаками наведено на рис. 11.1.