logo search
Menedzhment

19.3. Типи операційних систем

Під типом операційної системи слід розуміти комплексну характеристику особливостей організації і технічного рівня промислового виробництва.

На тип операційної системи впливають: рівень спеціалізації виробництва; розміри і масштаби виробництва; складність і надійність виготовляємої номенклатури виробів, обумовленої розмірами і серійністю.

По типу операційної системи виділяють:

  1. індивідуальне (проектне) виробництво;

  2. серійне виробництво;

  3. масове виробництво;

  4. виробництво з безперервним процесом.

Індивідуальне (одиничне) виробництво орієнтоване на випуск штучних виробів різної та непостійної номенклатури конкурентного призначення, коли кожен виріб унікальний за конструкцією, вирішуваними завданнями, місцерозташуванням.

Різновидом індивідуального виробництва є здійснення великих проектів, коли всі ресурси виробничої системи направлені на реалізацію одного або декількох проектів.

Серійне виробництво орієнтоване на випуск конструктивно-однакових виробів певними партіями на протязі встановленого періоду, наприклад, станків, автомобільних двигунів.

В залежності від кількості одночасно випускаємих виробів, що входять у серію, розрізняють дрібносерійне, середньосерійне і крупносерійне виробництво.

По мірі збільшення розмірів партій підвищується продуктивність праці та зменшується собівартість продукції.

Масове виробництво орієнтоване на випуск стандартизованої продукції обмеженої номенклатури великими обсягами на протязі довгого періоду часу. До цього виробництва відноситься випуск товарів народного споживання.

Виробництво з безперервним процесом переробки орієнтоване на випуск значних обсягів однорідної продукції за умови безперервного надходження ресурсів або сировини. Наприклад, виробництво прокату, нафтопродуктів, хімічної промисловості.

В межах кожного типу виробничої структури формується чітко визначена структура управління, яка відповідає тільки даному типу виробничої структури. Кожен тип виробничої структури характеризується своїм ступенем визначеності при плануванні діяльності підприємств і визначає характер структури управління.