19.5. Оперативне управління процесами

Оперативне управління має велике значення як у сфері виробництва, так і у сфері надання послуг.

Рис. 19.3. Загальний процес оперативного управління

виробництвом

Оперативне управління виробництвом включає такі функції: календарне планування; диспетчеризація виробництва; організація і контролювання за строками виконання робіт.

До інструментів оперативного управління виробництвом відносяться:

1. Система потокового виробництва з “виштовхуванням” продукту – коли виготовлення виробу проходить через послідовний ряд технологічних операцій і закінчується обробкою виробів на іншому кінці конвеєра. По завершенні обробки на одній ділянці виріб “виштовхується” на наступну.

2. Система з “витягуванням” виробів передбачає тісну координацію роботи, коли вироби послідовно “витягують” з ділянки в міру потреби.

3. Обліко – планові графіки Гантта можна використовувати на всіх етапах оперативного управління виробництвом: при плануванні, диспетчеризації, видачі нарядів на роботу, контролі строків виконання робіт (рис. 19.4).

0

Рис. 19.4. Обліково – плановий графік Гантта

Диспетчерування є органічною частиною оперативного планування виробництвом та включає:

1. безперервний облік та поточну інформацію про фактичне виконання робіт згідно графіка виробництва;

2. прийняття оперативних рішень з попередження і усунення відхилень від плану та збоїв у ході виробництва;

3. виявлення та аналіз причин відхилень від встановлених планових завдань і календарних графіків та прийняття оперативних рішень;

4. координування поточної роботи взаємопов’язаних ланок виробничого процесу з метою забезпечення ритмічного ходу роботи згідно встановлених графіків;

5. організаційне управління оперативною підготовкою виробництва для виконання змінних завдань і календарних графіків.

Таким чином, диспетчерування являє собою централізоване безперервне контролювання і оперативне регулювання ходу виробництва з метою забезпечення рівномірного і комплексного виконання плану виготовлення продукції.

Диспетчерування передбачає обов’язкове швидке та чітке виконання розпоряджень диспетчерського керівництва, що дозволить успішно ліквідувати проблеми, які виникли і координувати роботу всіх виробничих ланок. Для цього диспетчерський персонал повинен бути здатним здійснювати поточне керівництво і маневрування виробничими резервами, страховими фондами, резервним обладнанням тощо. Диспетчерська служба має бути побудована на чіткій відповідальності (послідовності) оперативного керівництва, для чого встановлюється суворий регламент чергувань диспетчерського персоналу та відповідальна здача – приймання змінних чергувань.

Об’єктами диспетчерського контролювання та диспетчерського спостереження є: контролювання за наявністю необхідних матеріалів, обладнання і сировини; контроль за безперебійністю роботи і виконанням позапланових термінових замовлень та завдань.

Диспетчер повинен забезпечити систематичну перевірку наявності у виробничих цехах необхідних матеріалів і заготовок. При цьому подача всього необхідного на виробничі ділянки і до окремих робочих місць засобами внутріцехового транспорту має відбуватись під впливом диспетчера та його розпорядженнями.

Організаційна структура диспетчерської служби залежить від великої кількості факторів: розмір виробництва, напрямку діяльності, галузі виробництва, типу виробництва, кількості змін за добу тощо.