15.4. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера

Більшість дослідників вважають, що для ефективного управління людьми сучасний керівник повинен мати такі особисті якості, які б давали йому моральне право очолювати колектив. Необхідно звернути особливу увагу на найважливіші якості, якими повинен володіти менеджер сучасного типу.

Фахові якості: знання особливостей і перспектив науково-технічного розвитку галузі, економічна підготовленість.

Знання теорії менеджменту: потрібні керівники для розуміння суті і змісту управлінської діяльності в умовах ринку та здатності виробити власні управлінські підходи до підлеглих.

Здібності до керівної роботи. Вони можуть розвиватися і вдосконалюватися при цілеспрямованій роботі над собою. В практичній діяльності ці здібності проявляються в здатності керівника управляти людьми і самим собою (здатності до самоменеджменту), в умінні навчати і розвивати підлеглих, здатності розбиратись в людях і формувати малі групи та спрямовувати їх діяльність.

Мистецтво сучасного менеджменту полягає у використанні “м’яких” способів організації спільної роботи людей, коли особа керівника органічно вписується у склад робочої групи, виконуючи специфічну роль, але не виступаючи зовнішнім цілеспрямовуючим фактором, надбудовою над організмом колективу. Для цього керівник повинен володіти комплексом особистих соціально-психологічних якостей: мати позицію соціальної активності, бути товариським, бути здатним до саморефлексії тощо.

Службовий етикет, приємні манери, доброзичливий тон – якості, що виробляються і якими повинен володіти менеджер сучасного типу.

Комплекс усіх названих якостей керівника виражається у стилі керівництва.

Характеристику моделі сучасного менеджера наведено Г. В. Осовською [26, с. 35-36], яка також акцентує увагу головним чином на особистих якостях людини.

Сучасний менеджер повинен мати широку гаму ділових якостей: високу ерудицію і професійну компетентність, схильність до лідерства в колективі, підприємництво і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику, практичний розум і здоровий глузд, комунікабельність, заповзятливість, ініціативність і енергійність, вимогливість і дисциплінованість, високу працездатність і волю, цілеспрямованість. Діловитість, насамперед, проявляється у здатності знаходити (в рамках компетентності наданих повноважень і наявних засобів) оптимальний підхід до ситуацій, що виникають і самим коротким шляхом досягати мети.

У керівника мусять бути розвинуті організаційні здібності, вміння згуртувати колектив, мобілізувавши його на виконання прийнятих рішень, досягнення поставлених цілей.

Керівник повинен демонструвати самостійність підлеглим, створювати їм умови для успішного виконання службових обов’язків без втручання зверху.

Із самостійністю тісно пов’язана ініціативність у роботі. Дійсно, самостійність тільки тоді правомірна, якщо керівник розв’язує назрілі питання без вказівок і порад зверху, не чекає покращення загальної економічної ситуації в країні, а завзято шукає нетрадиційні засоби вирішення проблем, що постійно виникають.

Сучасний менеджер повинен мати фундаментальні знання з макро- і мікроекономіки, наукового менеджменту, теорії розпорядництва і лідерства, соціології, психології та права, інформаційної технології і комп’ютерної техніки.

Добра теоретична підготовка і досвід практичної роботи є передумовою того, щоб менеджер володів:

1. мистецтвом керівництва, навиками роботи з людьми;

2. політичною культурою;

3. комплексним системним підходом до роботи;

4. здібністю генерувати ідеї, трансформувати їх у практичні дії;

5. творчою уявою, сучасним економічним мисленням;

6. комп’ютерною грамотністю;

7. правильним стилем життя і роботи, культурою спілкування;

8. іноземними мовами, насамперед, англійською.

У процесі професійної діяльності і постійного самовдосконалення менеджер розвиває управлінські уміння. Ефективний менеджер повинен вміти:

1. мислити масштабно, вирішувати стратегічні проблеми;

2. діагнозувати організаційну систему, інтерпретувати ситуацію і робити правильні висновки;

3. оперативно приймати і реалізувати нестандартні рішення;

4. спрацьовуватися з людьми і мотивувати їх до високопродуктивної праці, вести за собою очолюваний колектив;

5. раціонально організовувати свою працю і працю підлеглих, забезпечувати високу трудову дисципліну;

6. об’єктивно підбирати, оцінювати і розставляти кадри;

7. забезпечувати самоорганізацію трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат;

8. орієнтуватися в людях, розуміти їх характери, здібності і психологічний стан;

9. встановлювати ділові відносини з іншими керівниками;

10. володіти собою в будь-якій ситуації;

11. вміти вести розмову, бути красномовним, виразно, переконливо, аргументовано проводити переговори, мати почуття гумору.

Перераховані основні умови до умінь менеджера є трансформованими знаннями, які втілюються у здійсненні конкретних управлінських операцій: правильно планувати роботу, аналізувати ситуацію, проводити нараду, видавати розпорядження та ін.

У свою чергу уміння, доведені до рівня автоматизму (частково існують на півсвідомому рівні), називаються навичками. Навички забезпечують ефективність типових, часто повторюваних дій і знаходять свій вираз у веденні ділових переговорів з контрагентами, спілкуванні з підлеглими, користуванні комп'ютерною технікою та ін. Досвідчений керівник відрізняється від початківця саме наявністю та ступенем розвитку навичок.

На практиці ефективність діяльності залежить, з одного боку, від досвіду та якостей менеджера, а з іншого – від його здібностей. Розвинуті здібності є обов’язковою рисою сучасного менеджера. Здібності – це індивідуально-психологічні особливості індивіда, його потенціал, що є умовою успішного виконання завдань.