logo search
Menedzhment

Роль та місце менеджера в управлінні організацією

З усіх проблем менеджменту найвагомішою є проблема людського фактора.

Г. Гантт

Умовою ефективної діяльності керівника є добре розвинуте стратегічне мислення, уміння заглянути набагато кроків уперед. Постійне копання лише у сьогоденні веде до втрати перспективи, помітно знецінює роботу будь-якого керівника. Вести правильним курсом підприємство в морі сучасної економіки може керівник, який пильно дивиться уперед, вивіряючи курс на зміни зовнішнього середовища, кон’юнктури ринку, політики держави.

Сучасний менеджер в Україні – це такий керівник, який має певну фінансову самостійність, організовує виробництво, вміє вивчати ринок, відчуває кон’юнктуру та динаміку попиту, може оперативно перепрофілювати виробництво з врахуванням вимог часу. Одночасно, він повинен вміти працювати в єдиній команді, реагувати на зміну зовнішніх умов.

В практиці України існують підприємства різних організаційно-правових форм – іде приватизація та акціонування державних підприємств і одночасно розвивається малий та середній бізнес. В цих умовах правління зайняті:

по-перше – "класичні" менеджери – господарські керівники, управляючі державними або власними підприємствами на основі найму, тобто за "зарплату";

по-друге – менеджери-співвласники – господарські керівники акціонованих підприємств, які працюють по найму і мають пакети акцій управляємих підприємств;

по-третє – менеджери-бізнесмени (підприємці) – власники, в основному, дрібних підприємств та фірм, які особисто управляють ними.

Процес управлінської праці на підприємстві показано на рис. 15.1.

Рис. 15.1. Структура управлінського процесу в організації

Не дивлячись на різні підходи до ролі менеджера можна виділити три управлінські ролі:

  1. роль з прийняття рішення – менеджер визначає напрям руху підприємства, розподіляє ресурси, несе відповідальність за прийняття рішень, він повинен ризикуючи повести колектив в певному напрямі;

  2. інформаційна роль – менеджер збирає і аналізує інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, доводить інформацію до підлеглих, і від того, як він чітко це виконує, залежать результати його праці;

  3. виступає у ролі керівника – формує відносини всередині та ззовні організації, мотивує членів колективу на досягнення мети фірми, це лідер, за яким ідуть люди.

Менеджер – це керівник, який наділений повноваженнями з прийняття рішень щодо діяльності фірми, яка функціонує в ринкових умовах, він має відносну фінансову самостійність і може підбирати та оцінювати своїх працівників (рис. 15.2).

Виступає в ролі

управління

Рис. 15.2. Місце та роль менеджера в організації

В теорії та практиці управління розрізняють лінійних та функціональних менеджерів.

До лінійних менеджерів відносяться особи, які діють на основі "єдиноначалія", відповідають за стан та розвиток підприємства в цілому або його підрозділів (цехів, бригад).

До функціональних менеджерів відносяться працівники, які відповідають за окрему сферу в системі управління і керують певними функціональними підрозділами (начальник відділу маркетингу, головний економіст, начальник відділу праці та зарплати). У зв’язку з цим виникає необхідність розподілу праці менеджерів.

Порівняльний аналіз основних світових систем управління за деякими ознаками наведено у таблиці 15.1.

Таблиця 15.1

Характеристика основних систем управління

п/п

Японія

США

1

Пожиттєвий найм

Короткотермінова робота по найму

2

Принцип старшинства при оплаті та призначеннях

Оплата за особисті результати роботи

3

Неформальний контроль

Формальний контроль

4

Нечітка постановка виробничого завдання

Чітка постановка виробничого завдання

5

Колективна відповідальність

Індивідуальна (особиста) відповідальність

6

Відсутність посади і завдання

Завдання визначається посадою

7

Акцент на координування і співробітництво

Акцент на ефективність і результати

8

Узгоджені рішення

Індивідуальні рішення

9

Управління „знизу – до -верху”

Управління „зверху-вниз”

10

Навчання без відриву від виробництва

Спеціальні програми підвищення кваліфікації

11

Вербування нових випускників вищих навчальних закладів

Вербування більш досвідчених співробітників і випускників вузів

12

Довготермінова орієнтація

Підвищена увага до поточних завдань

Таблиця 15.2

Вимоги раціонального управління в залежності від функцій менеджменту

Дії керівника без відповідної структури управління

Вимоги раціонального управління

ПЛАНУВАННЯ

1. Оперує з невизначеними і навіть протилежними цілями. Рідко керує згідно з накресленими цілями, концентруючи увагу лише на наявних результатах

1. Розробляти чітко визначені, зрозумілі цілі, застосувати „управління згідно з виробленими цілями”

2. Рідко використовує кількісні методи

2. Використовувати кількісні методи для поліпшення якості рішень

3. Здійснює лише короткотермінове планування

3. Здійснювати довготермінове планування

ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Підганяє людину під певну роботу

Змінювати роботу відповідно до конкретної людини

МОТИВУВАННЯ

1. Покладається лише на грошове стимулювання

1. Використовувати лише внутрішні характеристики роботи для стимулювання працівників

2. Обирає стиль управління, який імпонує його безпосередньому начальникові

2. Змінювати стиль управління відповідно до ситуації

КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Оцінює такі види діяльності, які щонайлегше оцінити і виміряти

1. Оцінювати виконання роботи у стратегічно важливих підрозділах організації

2. Коригує лише ті відхилення, коригування яких відповідає його інтересам

2. Постійно вміло коригувати усі суттєві відхилення справді виконуваного від бажаного