Menedzhment

7.5. Процесійні теорії мотивації та їх характеристика

Процесійні теорії мотивування акцентують увагу не лише на потребах, а й безпосередньо на процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.

Теорія очікувань Врума базується на очікуванні появи певної події. Очікування – оцінка ймовірності певної бажаної події. Теорія очікувань базується на припущенні, що людина тільки тоді спрямовує свої зусилля на досягнення мети, коли впевнена у великій ймовірності задоволення своїх потреб чи досягнення мети. Наприклад, після закінчення університету випускник очікує скерування на роботу.

Виділяють такі очікування:

затрати праці – результати (З → Р) – робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду;
результати праці – винагорода (Р → В) – працівник чекає винагороди, або просування по службі;
винагорода – валентність (В → В^*). Валентність – це передбачуваний рівень відносного задоволення або незадоволення, який виникає внаслідок одержання певної винагороди. Якщо валентність низька (цінність одержуваної винагороди для працівника не дуже велика), то згідно з теорією очікування мотивування трудової діяльності буде слабшати. Співвідношення цих факторів виглядає таким чином:

Рис. 7.4. Модель мотивування за теорією очікувань

МОТИВУВАННЯ = (З → Р)*(Р → В)*(В → В^*) (7.1)

Ця формула носить назву моделі мотивування за Врумом.

Згідно з теорією справедливості С. Адамса працівники суб’єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу.

Цей процес можна зобразити за допомогою формули:

(7.2)

усилля А Зусилля Б

Винагорода А Винагорода Б

Несправедлива, за їх оцінками, винагорода спричиняє напругу. У цілому, якщо людина вважає свою працю недооціненою, вона буде витрачати менше зусиль. Якщо вона вважає свою працю переоціненою, то, навпаки, постарається збільшити обсяг затрачених зусиль.

Комплексна теорія Л. Портера і Е. Лоулера базується на моделі, яка враховує цінність винагород, зв’язки “зусилля-винагорода”, здібності, характер, роль працівника.

Портер і Лоулер зробили висновок, що саме результативна праця веде до задоволення і сприяє підвищенню результативності. Практика підтвердила, що висока результативність є причиною повного задоволення, а не його наслідком. Задоволення, в свою чергу, є причиною досягнутих результатів.

Характеристику інших процесійних мотиваційних теорій наведено у табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Характеристика процесійних мотиваційних теорій

Процесійні теорії мотивування	Основні характеристики
1	2
^{Теорія очікувань В. Врума}	На поведінку працівника впливають такі очікування: “затрачені зусилля – очікування певного рівня результатів”, “отримані результати – очікування певної винагороди”, “очікування цінної винагороди, здатної задовольняти потреби”. Обов’язкове врахування всіх видів очікування

	продовження табл. 7.3
1	2
^{Теорія справедливості} ^{С. Адамса}	Орієнтує на дотримання принципів справедливості та об’єктивності при встановленні і розподілі винагород. Врахування можливої реакції працівників на несправедливе мотивування
^{Комплексна процесійна теорія} ^{Портера і} ^{Е. Лоулера}	Включає елементи теорій очікувань і справедливості: у працівника можливі задоволення або незадоволення від отримання винагороди за досягнуті результати при виконанні конкретних завдань, що залежить від затрачених зусиль, здібностей, характеру та його ролі в діяльності
^{Теорія результативної валентності} ^{Дж. Аткінсона}	Будь-яка людина прагне досягнути успіху, самоствердитися, реалізувати власний потенціал. Мотивування діяльності залежить від прагнення досягти успіху чи уникнути негативної оцінки
^{Теорія партисипативного управління}	Передбачає залучення працівників до управління організацією з метою підвищення задоволення роботою, що позитивно позначиться на ефективності їх діяльності. Орієнтація на процес задоволення потреб вищого порядку
^{Теорія морального стимулювання}	Орієнтується на задоволення потреб вищого порядку (визнання, причетності, поваги тощо), використання моральних стимулів (грамоти, медалі, ордени, звання, подяки тощо)
^{Теорія матеріального стимулювання}	Передбачає формування і використання матеріальних стимулів, розподіл заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці. Базується на використанні матеріальних стимулів (форми і системи оплати праці, премії, надбавки, доплати, подарунки)

Врахування теорій мотивування в процесі управління організаціями сприяє вибору дієвих та обґрунтованих стимулів, всебічному моніторингу потреб працівників, покращенню умов праці, оптимальному поєднанню зацікавленості персоналу і продуктивності його праці, досягнення організаційних цілей на усіх рівнях.

Содержание