10. Концепція виробничих стратегій

Виробнича організація є соціотехнічною системою, яка поєднує в собі такі важливі елементи, як технічні засоби, технічні умови виробництва, його людський чинник: працівники (індивіди), виробничі колективи (соціальні групи).

Виробнича стратегія — стратегія, орієнтована на створення економічно ефективної, гнучкої виробничої системи, адаптивної до можливих змін.

Найпоширеніші виробничі стратегії орієнтовані на підвищення якості продукції, зниження витрат, впровадження високих технологій тощо.

Згідно із сучасною концепцією виробничих стратегій до їх складу також входять:

— стратегія мотивації праці, що визначає пріоритети мотиваційних комплексів внутрішньої, зовнішньої позитивної мотивації і зовнішньої негативної мотивації. Вона орієнтує на формування адекватного мотиваційного механізму;

— стратегія науково-технічного розвитку й організації праці, впливу науково-технічного розвитку на потребу в трудових ресурсах;

— стратегія розвитку трудового потенціалу підприємств, формування необхідних компетенцій тощо.

Кожну виробничу стратегію необхідно розглядати поряд із типовими виробничими стратегіями, узгоджувати з ними. Адже, наприклад, стратегія інноваційної перебудови виробництва, його техніко-технологічної бази, автоматизації потребує відповідного розвитку компетенцій, кваліфікації персоналу тощо.