3. Прогнозування тенденцій зміни середовища організації
Проведений аналіз і оцінка середовища мають особливо важливе значення для вибору оптимального напряму розвитку організації. Водночас вони ґрунтуються на використанні інформації, яка відображає теперішній і минулий стани, що для формування стратегії здебільшого буває недостатньо, тому потрібно врахувати тенденції розвитку ринкової ситуації, щоб виявити проблеми, з якими зіткнеться організація в майбутньому. Визначення тенденцій розвитку середовища є дуже відповідальним і складним процесом, особливо в умовах нестабільності зовнішнього середовища.
Оцінити перспективи середовища можна за допомогою методів прогнозування. Розрізняють два критерії для класифікації цих методів: рівень об'єктивності прогнозування (суб'єктивні та об'єктивні методи) та рівень аналітичності цього процесу (наївні та причинно-наслідкові методи).
Суб'єктивні методи ґрунтуються на позиції певного експерта щодо процесів, які не виражені в явній формі, але лежать в основі розроблення прогнозу.
Застосування об'єктивних методів передбачає, що процеси чітко сформульовані та можуть бути відтворені іншими особами, тобто існує велика ймовірність формулювання ними такого ж прогнозу. Вважають, що при цьому спостерігається протиставлення кількісних методів якісним, в яких переважає інтуїція.
Підставою вважати методи наївними є те, що прогноз ґрунтується на спостереженнях за минулими тенденціями змінної (наприклад, рівень первинного попиту) без істотного врахування основних рушійних чинників. Причинно-наслідкові (казуальні) методи застосовують тоді, коли чинники ідентифіковані та їхні вірогідні майбутні значення спрогнозовані, що дає змогу сформувати ймовірне значення показника за умови реалізації прийнятного сценарію.
Поєднання цих двох підходів до класифікації сприяє утворенню чотирьох типів методів прогнозування (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Типологія методів прогнозування (за Ж.-Ж. Ламбеном)
До основних методів прогнозування належать: методи експертних оцінок, методи екстраполяції та пояснювальні моделі.
Методи експертних оцінок для формування прогнозу, як і при проведенні аналізу середовища, ґрунтуються на інтуїтивно-логічному аналізі проблеми, кількісній оцінці суджень і формалізованій обробці результатів. Очевидно, що застосування цих методів відзначається певним суб'єктивізмом, тому що велике значення має інтуїція, досвід і знання експерта.
Методи екстраполяції застосовують, якщо аналітична основа прогнозу слабка, але він ґрунтується на об'єктивній інформації.
При цьому використовують прості методи, які передбачають аналіз процесу та формування прогнозу шляхом екстраполяції минулих тенденцій. В основі методів екстраполяції трендів лежать статистичні спостереження за динамікою певного показника, визначення тенденції його розвитку і "продовження" цієї тенденції для майбутнього періоду. Очевидно, що за допомогою методів екстраполяції трендів закономірності минулого розвитку організації переносять на майбутнє. Переважно методи екстраполяції трендів застосовують на короткостроковий (не більше одного року) період прогнозування, коли в середовищі відбуваються незначні зміни. Формалізовані методи прогнозування можна поділити на жорстко детерміновані та стохастичні.
Серед детермінованих популярними є методи середнього ковзного та експоненціального згладжування.
Метод середнього ковзного передбачає, що наступний на часовому проміжку показник за величиною дорівнює середньому його значенню, розрахованому за певний період.
Метод експоненціального згладжування представляє прогноз показника на майбутнє у вигляді суми фактичного показника і прогнозу на певний період, зважених за допомогою спеціальних коефіцієнтів.
Стохастичні моделі реалізуються в межах простого динамічного та багатофакторного регресійного аналізу, аналізу за допомогою авторегресійних залежностей.
Простий динамічний аналіз ґрунтується на передумові, що прогнозний показник змінюється прямо (обернено) пропорційно протягом певного періоду.
Багатофакторний регресійний аналіз базується на використанні більш ніж однієї незалежної змінної в рівнянні регресії.
Пояснювальні (експлікативні) методи ґрунтуються на створенні математичних моделей, які дають змогу імітувати ринкові ситуації в межах альтернативних сценаріїв.
Математичне моделювання має багато спільного з експертними методами: визначають причинну залежність, розробляють один або декілька сценаріїв і кожний з них оцінюють. Ефективність цього методу полягає в тому, що він є інструментом виявлення і дослідження численних ситуацій, які експертними методами проаналізувати неможливо. Водночас в умовах високого рівня нестабільності середовища математична модель не в змозі чітко передбачити вплив глибоких змін і пристосуватися до них.
Сценарій — це динамічна модель майбутнього, яка описує хід подій з передбаченням імовірності їх реалізації. Сценарій відрізняється від прогнозу, тому що завдання прогнозу "передбачити" специфічну ситуацію і бути прийнятим або відхиленим з урахуванням переваг і недоліків. Сценарій є інструментом, завдяки якому визначають, які види прогнозів мають бути складені, щоб описати майбутню ситуацію з урахуванням усіх головних чинників. Прогноз переважно має декілька сценаріїв, найчастіше три: оптимістичний, песимістичний і середній — найвірогідніший, очікуваний. Беручи до уваги те, що визначити кількісні параметри майбутнього нелегко, при складанні сценарію використовують здебільшого якісні методи. Водночас сценарій передбачає комплексний підхід до його розроблення, тому, крім якісних, використовують і кількісні методи.
Формують сценарій у декілька етапів.
1. Структурують і вибирають завдання аналізу, узгоджують їх з іншими учасниками, задіяними у цій роботі.
2. Визначають і групують сфери діяльності, їхні критичні точки, оцінюють вплив на майбутнє організації.
3. Вибирають показники майбутнього розвитку критично важливих чинників середовища організації. Визначають можливі перспективи зміни основних сфер діяльності, виходячи з цілей організації. Для сфер, які можуть розвиватися за різними варіантами, їхнє майбутнє описують за допомогою декількох альтернативних показників.
4. Формують перелік пропозицій. Прогнозують можливий розвиток видів діяльності, виходячи з їхнього теперішнього стану та можливих змін. З різноманітних альтернативних пропозицій щодо майбутнього найважливіших компонент середовища здебільшого вибирають три (див. рис. 4.4). Вибір здійснюють за такими критеріями: поєднання пропозицій, які входять у перелік; врахування впливу великої кількості важливих змінних; висока ймовірність подій, які належать до переліку пропозицій.
5. Порівнюють намічені показники майбутнього стану видів діяльності з передбаченнями.
6. Аналізують руйнівні події, які несподівано сталися, й не були спрогнозовані, але можуть змінити напрям тенденції. Вони можуть мати як позитивний, так і негативний вплив. При розробленні сценарію з можливих руйнівних подій визначають тільки ті, вплив яких найсильніший.
7. Встановлюють наслідки. Порівнюють стратегічні проблеми організації та вибрані варіанти розвитку середовища, визначають характер і рівень впливу тих чи інших варіантів розвитку на стратегічні сфери діяльності організації.
8. Вживають відповідних заходів.
Кожний з перелічених методів прогнозування має певні переваги та недоліки, тому їх слід розглядати як взаємодоповнюючі.
Таким чином, прогнозування тенденцій середовища під час планування стратегії організації є важливим і складним процесом, який вимагає уважного відстежування та врахування змін її внутрішнього середовища й оточення. Вибір конкретного методу прогнозування тісно пов'язаний з метою дослідження та специфікою інформації, тому вимагає певного обґрунтування в кожному конкретному випадку його застосування для аналізу середовища організації.
- Реєстр. № ______________________ конспект лекцій
- Зміст модулів і тем дисципліни «стратегія підприємства»
- Тема 13. Загальна характеристика функціональної стратегії
- 2. Концепції стратегії підприємства
- 3. Еволюція стратегій підприємства
- 4. Ієрархія та етапи формування стратегій підприємства
- 5. Класифікація стратегій підприємства
- 6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
- Тема 2.Місія та цілі підприємства
- 1. Формулювання та характеристика елементів місії підприємства
- 2. Визначення мети підприємства
- 3. Поняття та класифікація цілей підприємства
- 4. Механізм вироблення системи цілей підприємства
- 5. Управління за цілями
- Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
- 1. Методичний підхід до діагностики середовища
- 2. Методи ситуаційного аналізу
- 3. Прогнозування тенденцій зміни середовища організації
- 4. Інформаційне забезпечення аналізу середовища
- 5. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
- Тема 4.Оцінювання зовнішнього середовища підприємства
- 1. Загальні поняття про середовище підприємства
- 2. Діагностика і прогноз макросередовища
- 3. Аналіз і прогнозування мікросередовища
- 3.1. Конкурентне середовище (галузь, конкуренти)
- 3.2. Оцінка впливу на підприємство покупців
- 3.3. Оцінка впливу на підприємство зовнішніх партнерів
- 3.4. Аналіз впливу постачальників
- Тема 5.Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- 1. Сутність, види та складові стратегічного потенціалу підприємства.
- 1. Сутність, види та складові стратегічного потенціалу підприємства
- 2. Теоретичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства
- 3. Методика оцінювання стратегічного потенціалу підприємства
- Тема 6. Стратегії бізнесу
- 1. Сутність та зміст стратегії бізнесу (ділові стратегії, стратегії конкуренції) підприємства
- 2. Загальний аналіз конкурентних стратегій за класифікаційними ознаками
- 3. Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства
- 4. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства
- 5. Оцінювання конкурентоспроможності організації на основі визначення конкурентоспроможності товару
- Тема 7.Стратегія диверсифікації діяльності підприємства
- 1. Сутність стратегії диверсифікації діяльності підприємства
- 2. Види стратегії диверсифікації діяльності підприємства
- 3. Похідні стратегії диверсифікації підприємства
- 4. Управління диверсифікованими підприємствами
- Тема 8.Стратегії зовнішнього розвитку підприємства
- 1. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства: етапи формування, види, методи їх вибору в умовах невизначеності
- 2. Розробка стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку
- 3. Стратегії галузевої орієнтації
- 3.1. Стратегія для конкуренції у фрагментованих галузях
- 3.2. Стратегія для підприємств, що розвиваються
- 3.3. Стратегії для слабкого бізнесу
- 3.4. Стратегії в нових галузях
- 3.5. Конкурентна стратегія в галузях, які перебувають у стадії зрілості
- 3.6. Конкурентні стратегії для фірм, які діють у галузях, що перебувають у стані стагнації або спаду
- 3.7. Стратегія відновлення для кризових ситуацій
- 3.8. Стратегія лідерів галузі
- Тема 9. Корпоративна стратегія підприємства
- 1. Сутність і особливості корпоративної стратегії підприємства
- 2. Принципи формування корпоративних стратегій
- 3. Види базових корпоративних стратегій
- 4. Стратегічні альтернативи базових корпоративних стратегій підприємства
- Тема 10. Матричні методи у формуванні корпоративної стратегії підприємства
- 1. Поняття про матричні методи в проведенні портфельного аналізу та його етапи
- 2. Аналіз темпів приросту та частки ринку за методом Бостонсько'і консалтингової групи
- 3. Багатофакторна портфельна матриця „Мак-Кінсі» „привабливість- конкурентоспроможність»
- 4. Модель портфельного аналізу методом «Shell» — dрм
- 5. Матриця фірми Arthur d. Little (adl/lc)
- 6. Матриця Ансоффа
- 7. Тривимірна схема Абеля
- 8. Портфельна матриця р. Купера
- 9. Модель Хофера-Шендела
- 10. Модель стратегічного аналізу (база даних pims)
- Тема 11. Альтернативність у стратегічному виборі
- 1. Поняття стратегічні альтернативи підприємства та етапи їх вибору
- 2. Поняття про вибір стратегії підприємства і чинники вибору
- Конкурентна позиція
- 3. Обмеження, критерії і методи стратегічного вибору
- 4. Економічні альтернативи для сучасного підприємництва
- Тема 12.Декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- 1. Особливості і основні етапи розробки стратегії підприємств
- 2. Типові підходи до розроблення стратегій підприємства
- 3. Способи розроблення стратегії
- 4. Функції вищого керівництва підприємства при розробці стратегії
- 5. Інформаційне забезпечення процесу розробки стратегії
- 6. Поняття декомпонування стратегії підприємства
- 7. Особливості декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- 8. Концепція підприємницьких стратегій
- 9. Концепція організаційних стратегій підприємства
- 10. Концепція виробничих стратегій
- 11. Сучасні підходи до декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- Тема 13.Загальна характеристика функціональної стратегії
- 1. Сутність та призначення функціональних стратегій
- 2. Типологія функціональних стратегій підприємства
- 3. Маркетингова стратегія підприємства
- 4. Стратегія наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок
- 5. Виробнича стратегія підприємства
- 6. Стратегія фінансування
- 7. Стратегія управління персоналом підприємства
- 8. Інші функціональні стратегії підприємства
- Тема 14.Стратегічні аспекти у функціональних сферах діяльності підприємства
- 1. Роль операційних стратегій в управлінні підприємством
- 2. Стратегія підвищення якості товару (послуги)
- 3. Операційна стратегія лідерства за витратами
- 4. Стратегія оптимальних витрат
- 5. Операційна стратегія диференціації (концентрації)
- 6. Стратегія розвитку виробничих потужностей
- 7. Сфокусовані (нішеві) стратегії підприємства
- 8. Стратегія виробничих процесів
- 9. Стратегія ресурсозаощадження
- Тема 15.Сучасний стан і перспективи розвитку стратегічного управління в україні
- 1. Особливості стратегічного підходу в управлінні українськими підприємствами
- 2. Перспективи використання стратегічного управління в Україні
- Список рекомендованої літератури