1 Довгострокові цілі та стратегії їх досягнення. Розуміння ризиків планової реалізації проекту

Будь-яка бізнесова діяльність об’єктивно зв’язана з ризиком, тобто ймовірною загрозою втрати підприємцем власних ресурсів, зменшення чи втрати очікуваного прибутку, появи додаткових (непередбачених) витрат внаслідок дії певної сукупності чинників. Найчастіше ризики спричиняють:

• несприятливі тенденції у бізнесовому середовищі;

• техніко-технологічні нововведення, що зумовлюють надто швидке техніко-економічне старіння продукту бізнесу;

• конкуренція у сфері однотипного бізнесу;

• нерівномірність обсягів продажу і грошових потоків;

• непрогнозоване перевищення виробничих витрат;

• труднощі з одержанням кредитів і матеріальних ресурсів;

• недостатня компетенція персоналу фірми.

У бізнесі можуть мати місце різноманітні ризики, позв’язані з:

• неправильним вибором місії і цілей підприємництва;

• недостатніми інвестиціями;

• недотриманням запланованих строків реалізації підприємницької ідеї;

• хибними чи недостатніми маркетинговими дослідженнями;

• недосконалою системою взаємодії з партнерами по бізнесу;

• непередбаченими витратами;

• недостатнім забезпеченням прав власності на конкретні вироби;

• розробкою та впровадженням конкурентами інноваційних проектів;

• конфліктними ситуаціями законодавчого й соціального характеру.

Концепція управління ризиками має охоплювати:

• оцінку ступеня ризику й побічних результатів, здатних негативно вплинути на економіку фірми;

• опрацювання економічних та інших заходів для запобігання можливим негативним наслідкам ризикованої діяльності.

Загальний підхід до оцінки ймовірних ризиків має ґрунтуватися на:

• виявленні різноспрямованих чинників, що збільшують (зменшують) негативний вплив певного виду ризику на бізнесову діяльність;

• оцінці конкретного виду ризику стосовно ліквідності підприємницького проекту і визначенні доцільності його інвестування;

• встановленні допустимого рівня можливого ризику;

• здійсненні конкретних заходів для зниження ризику в бізнесовій діяльності.

У цьому розділі зазначається :

• скільки коштів потрібно для реалізації проекту;

• джерела інвестицій: власні кошти (виручка від реалізації, нерозподілений прибуток), позичені кошти (кредити банків, позики фінансово-інвестиційних структур), іноземні інвестиції, залучені кошти партнерів;

• форми гарантій (протоколи про наміри, гарантійний договір гарантій органів влади, страхування, застава активів); (важливо також зазначити: чи по ринковій ціні оцінені активи, які передбачені до застави?);

• термін окупності (проміжок часу, якого потребує бізнес для отримання суми коштів, що дорівнює обсягові початкового інвестування) та обернений показник - прибутковість інвестицій;

Термін окупності (Т ок.), частіше всього, оцінюється кількістю місяців, (можна днів, років) необхідних для повернення перед-початкових (інвестованих) і розраховується наступним чином:

Цікавим для бізнесу є розрахунок оберненого співвідношення тих самих значень - коефіцієнт прибутковості (К приб.):

Коефіцієнт прибутковості інвестицій є хорошим інструментом оцінки альтернативних варіантів вкладання коштів, так як розраховує частку середньомісячного прибутку, яка утворюється від однієї гривні (доларів) інвестованих грошей.

В заключному розділі бізнес-плану наводяться:

• перелік можливих ризиків із зазначенням ймовірності їх виникнення і можливих збитків від них;

• організаційні заходи по профілактиці і нейтралізації ризиків;

• програма страхування від ризиків.

Оскільки прогнози це все-таки лише припущення, важливо мати план дії на випадок непередбачених обставин. В іншому випадку, не будучи готовим до того, що прогноз реалізації продукції може істотно відрізнятися від реального збуту, підприємство не матиме можливості підтримувати запланований рівень постійних витрат.

Об'єктивна оцінка ризику допоможе звести потенційні проблеми до мінімуму, залучивши додаткові джерела фінансування для вирішення непередбачуваних проблем, або відмовитись від надто ризикованих задумів.