7.6. Поняття стресу, його основні прпчпнп

У всі часи людина була невіддільною частиною процесу виробництва. На ранніх етапах розвитку вона створювала все своїми руками. Пізніше вона винайшла різні засоби, щоб полегшити свою працю і які дозволяють робити раніше неможливі речі.

Спроби вчених механізувати не тільки фізичний, але і розумовий процес привели до появи найпростіших рахункових машин - це дозволило зняти з людини і частину розумової роботи. У XX ст. вчені розробили електронно-обчислювальну машину, що було точкою відліку для нового етапу розвитку науки. У цей час розвиток інформаційних технологій привів до того, що обчислювальна техніка може виконати практично будь-яке грамотно поставлене перед нею завдання. Людина тільки управляє нею. Технології розвиваються з величезною швидкістю, і кожне нове покоління машин дозволяє виконувати все більш складні завдання, однак машина все одно не може функціонувати без людини. Управління сучасною технікою потребує від людини дій на грані можливостей його психіки. Ця грань між нормальним станом і станом психічної напруженості дуже розмита, і дуже часто людина не в змозі зрозуміти, де саме починається стан психічної напруженості, і продовжує діяти, уже знаходячись у цьому стані. Звідси помилки, підвищена дратівливість і, як наслідок, погіршення здоров'я. Людина турбується (думає) про можливі результати тієї роботи, яку вона виконує. І передусім її непокоїть той тягар відповідальності, який ляже

270

>>>271>>>

на неї внаслідок помилки. Під впливом цього людина дуже часто потрапляє в ситуацію психічної напруженості і незважаючи на це продовжує виконувати свою роботу, здійснюючи помилки й упущення.

Розвиток технологій також може зумовлювати перша група чинників незалежно від рівня розвитку людини, її емоцій, переживаннь, страхів тощо.

Необхідно проаналізувати стан психічної напруженості з точки зору психології, зрозуміти особливості поведінки людей у такому стані. Тільки тоді можна з впевненістю сказати, які управлінські рішення необхідно приймати для того, щоб не допускати стану психічної напруженості, найбільш якісно управляти людьми, які знаходяться в цьому стані.

Стрес - це напружений стан організму людини, як фізичний, так і психічний. Стрес є в житті кожної людини, тому що наявність стресових імпульсів у всіх сферах людського життя та діяльності — це безперечний факт. Стресові ситуації виникають як удома, так і на роботі. З точки зору управління найбільший інтерес представляють організаційні чинники, які викликають стрес на робочих місцях. Знання цих чинників і приділення їм особливої уваги допоможе запобігти багатьом стресовим ситуаціям і підвищити ефективність управлінської праці, а також досягти цілей організації з мінімальними психологічними та фізіологічними втратами персоналу. Адже саме стрес є причиною багатьох захворювань, тобто завдає значної шкоди здоров'ю людини, тоді як здоров'я - одна з умов досягнення успіху в будь-якій діяльності.

Стрес — звичайне явище. Будь-хто часом відчуває його чи як відчуття порожнечі в шлунку, коли представляється перед великою аудиторією, чи як підвищену дратівливість чи безсоння під час екзаменаційної сесії. Незначні стреси неминучі та нешкідливі. Саме надмірний стрес створює проблеми для індивідів і організацій. Стрес є невід'ємною частиною людського існування, треба тільки навчитися розрізняти припустимий ступінь стресу і занадто великий. Нульовий стрес неможливий.

Розглядатимемо стрес як надмірну психологічну чи фізіологічну напруженість. Дослідження показують, що до фізіологічних ознак стресу належать виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і болі в серці. Психологічні прояви включають дратівливість, утрату апетиту, депресію і знижений інтерес до міжособистісних і сексуальних стосунків та ін.

271

>>>272>>>

Знижуючи ефективність і благополуччя індивіда, надмірний стрес дорого обходиться організаціям. Багато проблем співробітників, що відбиваються як на їхньому заробітку і результатах роботи, так і на здоров'ї та благополуччі співробітників, кореняться в психологічному стресі. Стрес прямо і побічно збільшує витрати на досягнення цілей організацій і знижує якість життя багатьох робітників.

Стрес може бути зумовлений чинниками, пов'язаними з роботою та діяльністю організації чи подіями особистого життя людини. Залежно від цього виділяють організаційні та особистісні чинники.

Організаційні чинники. Розглянемо ті чинники, які, діючи всередині організації, викликають стрес.

1. Перевантаження чи занадто мале робоче навантаження, тобто завдання, яке варто завершити за конкретний період часу. Працівнику просто доручили непомірну кількість завдань або необгрунтований рівень випуску продукції на конкретний період часу. У цьому випадку зазвичай виникає занепокоєння, фрустрація (почуття катастрофи), а також почуття безнадійності та матеріальних втрат. Однак недовантаження може викликати точно такі почуття. Працівник, що не одержує роботи, яка відповідає його можливостям, зазвичай знаходиться у стані фрустрації, занепокоєння щодо своєї цінності і положення в соціальній структурі організації і відчуває себе явно ненагородженим.

2. Конфлікт ролей. Наприклад, фахівця високої кваліфікації з конструкторського відділу переводять тимчасово на роботу в інший підрозділ, який розробляє нову модель продукції. Роботу треба виконати в дуже стислий термін. Керівник конструкторського підрозділу, де «наш» конструктор працював до цього часу майже кожного дня дає йому певні завдання, виправдовуючи це тим, що він (конструктор) все одно повернеться в свій підрозділ і тому повинен опікуватися проблемами свого підрозділу. Конфлікт виникає в результаті порушення принципу єдиноначальності.

Конфлікт ролей може також виникнути в результаті розходжень між нормами неформальної групи і вимогами формальної організації. У цій ситуації людина може відчути напруженість і занепокоєння, тому що хоче бути прийнятою групою, з одного боку, і дотримуватися вимог керівництва — з іншого.

3. Невизначеність ролей. Невизначеність ролей виникає тоді, коли працівник не впевнений у тому, що від нього очікують. На відміну від конфлікту ролей, тут вимоги не будуть суперечливими, але будуть ухильними та невизначеними. Люди повинні мати правильне уявлен-

272

>>>273>>>

ня про те, чого чекає керівництво від підлеглих, як вони повинні робити і як їх після цього будуть оцінювати.

4. Нецікава робота. Деякі дослідження показують, що люди, які мають більш цікаву роботу, виявляють менше занепокоєння і менш піддані фізичним нездужанням, ніж ті, хто займається нецікавою роботою. Однак погляди на поняття «цікава» робота в людей розрізняються: те, що здається цікавим для одного, зовсім не обов'язково буде цікаво іншому.

5. Існують також і інші чинники. Стрес може виникнути в результаті поганих фізичних умов, наприклад, відхилень у температурі приміщення, поганого освітлення чи надмірного шуму. Неправильні співвідношення між повноваженнями та відповідальністю, погані канали обміну інформацією в організації і необгрунтовані вимоги співробітників один до одного теж можуть викликати стрес.

Ідеальним буде таке положення, коли продуктивність знаходиться на якнайвищому рівні, а стрес - на якнайменшому. Щоб досягти цього, керівники й інші співробітники організації повинні навчитися перемагати власний стрес.

Люди, які страждають від надмірного стресу на роботі, можуть спробувати застосувати такі методи:

1. Розробіть систему пріоритетів у своїй роботі. Оцініть свою роботу в такий спосіб: «повинен зробити сьогодні», «зробити пізніше на цьому тижні» і «зробити, коли буде час».

2. Навчіться говорити «ні», коли досягнете межі, після якої ви вже не можете взяти на себе більше роботи. Поясніть своєму начальнику, що розумієте важливість завдання. Потім опишіть конкретні пріоритетні роботи, над якими ви працюєте. Якщо він наполягає на виконанні нового завдання, запитайте, яку роботу ви маєте відкласти до завершення нового завдання.

3. Налагодьте особливо ефективні та надійні стосунки з вашим начальником. Зрозумійте його проблеми і допоможіть йому зрозуміти ваші. Навчіть вашого начальника поважати ваші пріоритети, робоче навантаження і давати обґрунтовані доручення.

4. Не погоджуйтеся з вашим керівником чи ким-небудь, хто починає висувати суперечливі вимоги (конфлікт ролей). Поясніть, що ці вимоги спрямовують вас у протилежних напрямах. Попросіть влаштувати нараду з усіма зацікавленими сторонами, щоб з'ясувати питання. Не займайте обвинувачувальної агресивної позиції; просто поясніть, які конкретні проблеми створюють для вас суперечливі вимоги.

273

>>>274>>>

5. Повідомте своєму керівнику чи співробітникам, коли ви відчуєте, що очікувані стандарти оцінки вашого завдання не зрозумілі (невизначеність ролей). Скажіть їм, що ви трохи невпевнені щодо ряду конкретних, пов'язаних із завданням питань і хотіли б мати можливість обговорити ці питання з ними.

6. Обговоріть почуття нудьги чи відсутності інтересу до роботи зі своїм керівником. Не слід займати позицію людини, яка скаржиться. Поясніть, що ви прихильник роботи, яка потребує віддачі сил і хотіли б мати можливість узяти участь в інших видах діяльності.

7. Знайдіть щодня час для відпочинку. Закрийте на п'ять хвилин двері щоранку, цілком розслабтеся і викиньте роботу з голови. Зверніться до приємних думок чи образів, щоб освіжити мозок. Йдіть час від часу з контори, щоб перемінити обстановку або хід думок. Не обідайте там і не затримуйтеся подовгу після того, як вам варто було б вже йти додому чи зайнятися іншою роботою.

До інших чинників, пов'язаних зі зниженням імовірності стресу, відносять дотримання належного харчування, підтримку себе у формі за допомогою фізичних вправ і досягнення загальної рівноваги в житті.

Щоб управляти іншими, досягаючи при цьому високої продуктивності праці та низького рівня стресу, можна застосовувати такі методи:

1. Оцініть здібності, потреби та схильності ваших працівників і спробуйте вибрати для них обсяг і тип роботи, які відповідають цим чинникам. Як тільки вони продемонструють успішні результати, виконуючи ці завдання, підвищить їм робоче навантаження, якщо вони того бажають. У таких випадках делегуйте повноваження і відповідальність.

2. Дозволяйте вашим працівникам відмовлятися від виконання будь-якого завдання, якщо в них є для цього достатні підстави. Якщо необхідно, щоб вони виконали це завдання, поясніть, чому це потрібно, і встановіть пріоритети в їхній роботі, щоб дати необхідний час і ресурси для виконання додаткового завдання.

3. Чітко опишіть конкретні сфери повноважень, відповідальності і виробничих очікувань. Використовуйте двосторонню комунікацію та інформацію своїх підлеглих (зворотний зв'язок).

4. Використовуйте стиль лідерства, що відповідає вимогам конкретної ситуації.

5. Забезпечте належну винагороду за ефективну роботу.

274

>>>275>>>

6. Виступайте в ролі наставника щодо ваших підлеглих, розвиваючи їхні здібності та обговорюючи з ними складні питання.

Особистісні чинники. На життєвому шляху нас чекає безліч подій і потрясінь, здатних викликати стрес. Здебільшого вони є невід'ємною частиною нашого життя, тому уникнути їх чи обійти просто неможливо. Важливо знати, які події та у яких випадках особливо стресові, - це допоможе пом'якшити негативні наслідки.

Отримані в результаті численних досліджень дані свідчать про певний зв'язок між життєвими ситуаціями, які викликають стрес, і початком розвитку різних захворювань. Вони дозволяють зробити висновок, що такі подія чи явище можуть бути одним з численних чинників нашого повсякденного життя, які сприяють виникненню різних психічних відхилень і психосоматичних захворювань.

Якщо переглянути життєві ситуації та події, що здатні викликати стрес, то можна побачити, що деякі з них є позитивними і сприятливо впливають на життя (весілля, особистий успіх, народження дитини, успішне складання іспитів). Крім того, протягом життя людина переживає й інші позитивні відчуття: радість (закінчення школи, інституту, зустріч із друзями та рідними, перемога улюбленої команди), любов, творчий підйом (натхнення), досягнення видатного спортивного результату тощо. Однак стресова напруга здатна викликати як позитивні, так і негативні ситуації. Щоб якось розрізняти джерела стресів, та й самі стреси, позитивні одержали назву евстрес, негативні — du.cm.pec, чи просто стрес.

Деякі життєві ситуації, що викликають стрес, можна передбачати. Наприклад, зміну фаз розвитку і становлення родини чи біологічно обумовлені зміни в організмі, характерні для кожного з нас. Інші ситуації несподівані та непередбачені, особливо раптові (нещасні випадки, природні катаклізми, смерть близької людини). Існують ще ситуації, обумовлені поведінкою людини, прийняттям певних рішень, визначеним ходом подій (розлучення, зміна місця роботи чи проживання тощо). Кожна з подібних ситуацій здатна викликати душевний дискомфорт.

У цьому зв'язку людині необхідні хороші адаптаційні здібності, що допоможуть пережити найважчі життєві ситуації, вистояти в най-скрутніших життєвих випробуваннях. Ці адаптаційні здібності кожна людина може сама в собі виховати й удосконалювати за допомогою різних вправ. Наведемо кілька висновків, що відповідають на запитан-

275

>>>276>>>

ня, як можна вчасно підготуватися до події чи життєвої ситуації, котрі зумовлять стрес, і послабити їхній негативний вплив на організм.

1. Насамперед необхідно мати достатню інформацію про можливість настання подібної ситуації.

2. Продумайте, як попередити конкретні життєві небезпеки, щоб не виникла очікувана критична ситуація, чи спробуйте знайти способи її пом'якшення.

3. Не поспішайте робити передчасні висновки, не приймайте рішень зопалу, у стані знервованості чи істерії. Не намагайтеся напередодні самої події виходячи зі своїх припущень робити поспішні висновки, адже у ваших думках і уяві вже є достатня кількість матеріалу, який здатний продиктувати далеко не завжди правильне рішення.

4. Пам'ятайте, що велику частину ситуацій, які викликають стрес, ви здатні вирішити самі, не звертаючись за допомогою до фахівців.

5. Дуже важливо мати достатній запас енергії та сили волі для вирішення складних ситуацій - це одна з головних умов активної опірності стресу. По можливості не піддавайтеся паніці, не впадайте в безпорадність. Немає нічого гірше, ніж, опустивши руки, підкоритися подіям. Навпаки, прагніть активно втручатися в ситуацію, що викликає стрес.

6. Вам необхідно зрозуміти, що серйозні зміни, у тому і числі негативні, - невід'ємна частина життя.

7. Пам'ятайте, що стресові життєві ситуації швидше і краще опановують ті, хто вміє застосовувати методи релаксації. Це найнадійніший спосіб підготовки до боротьби з ними.

8. Активний спосіб життя сприяє створенню в організмі захисної основи проти стресу, поліпшуючи тим самим діяльність адаптаційних механізмів організму. Крім того, створюються сприятливі можливості для розвитку здатності до контролю своєї поведінки, реакцій і для самостійного оволодіння стресом.

9. Для ослаблення негативного впливу стресової ситуації необхідні надійні емоційні тили, що допомагають знайти почуття впевненості в собі, які забезпечують вам емоційну та моральну підтримку.

10. Перебороти стресові життєві ситуації можуть допомогти деякі суспільні інститути: наприклад, дошкільні установи, курси майбутніх матерів, консультації для молодих чоловіків і т. ін.

Стресове напруження. Отже, стрес - це напружений стан організму, тобто неспецифічна відповідь організму на висунуту йому вимогу (стресову ситуацію). Під впливом стресу організм людини випробовує стресове напруження. Розглянемо різні стани людини,

276

>>>277>>>

що можуть сигналізувати про наявність в організмі внутрішнього напруження. Усвідомлена оцінка здатна перевести ці сигнали зі сфери емоційної (почуття) у сферу раціональну (розум) і тим самим ліквідувати небажаний стан.

Ознаки стресового напруження:

- неможливість зосередитися на чомусь;

- занадто часті помилки в роботі;

- погіршення пам'яті;

- занадто часто виникає почуття втоми;

- дуже швидка мова;

- думки часто зникають;

- досить часто з'являються болі (голова, спина, ділянка шлунку);

- підвищена збудливість;

- робота не доставляє колишньої радості;

- утрата почуття гумору;

- різко зростає кількість викурених сигарет;

- пристрасть до алкогольних напоїв;

- постійне відчуття недоїдання;

- утрата апетиту;

- неможливість вчасно закінчити роботу.

Якщо людина знайшла в собі ознаки стресового напруження організму, то необхідно уважно вивчити його причини. Причини стресового напруження:

1. Набагато частіше ви вимушені робити не те, що хотілося б, а те, що потрібно, що входить у ваші обов'язки.

2. Вам постійно бракує часу — не встигаєте нічого зробити.

3. Вас щось чи хтось підганяє, ви постійно кудись поспішаєте.

4. Відчуття постійного внутрішнього напруження.

5. Вдома, у родині, у вас постійні конфлікти.

6. Постійно відчуваєте незадоволеність життям.

7. Залазите в борги, навіть не знаючи, як з ними розплатитися.

8. Усвідомлення комплексу неповноцінності.

9. Вам ні з ким поговорити про свої проблеми, та й немає особливого бажання.

10. Ви не відчуваєте поваги до себе ні вдома, ні на роботі. Ймовірно, тут наведено не всі причини стресового напруження.

Кожна людина повинна сама аналізувати свій стан і виявляти причини стресового напруження, характерні тільки для її організму (з точки зору особистих відчуттів).

277

>>>278>>>