Розділ 10 організаційна культура

Організацію можна порівняти з людиною, у неї є свої переконання, цілі, навички, які не схожі ні на чиїсь інші. Тому згодом в організації утвориться своє обличчя, або те, що я називаю культурою.

У. Оучі

Відбір, розподіл посад, оцінка, винагорода, просування закріплюють культуру, показують людям, що важливе, що ні.

Девана Тичи

Дійсна роль головного керівника полягає у тому, щоб керувати ціннісними настановами організації.

Т. Пітерс, Р. Уотерман

Зібратися разом – це початок, зберегтися разом – це прогрес, працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Управлінська діяльність відбувається не в порожнечі. Управління, як уже зазначалось, діє у складному середовищі політичних, економічних та соціальних сил. Якби нам потрібно було дослідити ці сили в широкій перспективі, то, насамперед, слід було б поглянути на культуру суспільства, де ці сили впливають на поведінку організацій та індивідів. Треба охарактеризувати культурні сили й те, як вони впливають на управлінську поведінку в декількох культурних середовищах. Треба звернутися до опису характерних рис культури й управлінської поведінки і спробувати уникнути будь-яких суб'єктивних чи критичних оцінок стосовно кожної культури.

Культура корпорації – це поведінка співробітників організації, їхні переконання і цінності, традиції, рівень взаємовідносин між менеджерами і працівниками, між компанією, її клієнтами і постачальниками. Культура компанії формується роками, тому досить стабільна.

Культуру організації не можна розглядати як щось статичне. Вона виникає на певному етапі розвитку організації і постійно зміцнюється. Нові співробітники застають і сприймають культуру такою, якою вона є. Водночас вони і змінюють цю культуру, вносячи у неї свої індивідуальні цінності. Нові стратегії підприємницької діяльності, нова кон'юнктура виробництва, будь-яка зміна в політиці організації – все це справляє вплив на ту чи іншу організаційну культуру.

Культура організації виявляється по-різному. Вона може містити в собі стійкі неписані правила, стандарти про те, що важливо, упередження, стандарти суспільного етикету і поведінки, традиції, що визначають відношення старшинства і субординації й інші традиції, що дають поняття працівникам, як потрібно і як не потрібно поводитися. Щоденне життя в організаційному товаристві сповнене особливих переконань, визначеного режиму і звичаїв, що разом складають особливе культурне життя.

Насамперед нам слід дати визначення культури. Культура – це «моделі заученої поведінки, характерні для членів даного суспільства, а також оцінки, ставлення та способи сприйняття, які ці моделі поведінки віддзеркалюють» (Needler, р. 69). Культура – це переважно неписані вірування, оцінки і прийняті правила, за допомогою яких люди оцінюють поведінку один одного в суспільстві. Із самого початку слід зауважити, що ми не можемо робити широкі узагальнення щодо культурної поведінки, сподіваючись, що вони точно характеризуватимуть усіх людей у певній культурі. В кожному суспільстві є багато культур чи субкультур, які справляють позитивний чи негативний вплив на діяльність організації, ї хоча не можна уникнути узагальнень щодо культури, які доведеться зробити в цьому розділі, все ж таки слід усвідомити, що застосування цих узагальнень та їхню точність можуть спотворити ті, хто характеризує цю культуру.