8.1 Влада, вплив, лідерство

Багато керівників-практиків дуже низько оцінюють наукову теорію управління. Вони вважають, що добре говорити про функції управління й їхню ефективність – це все цікаві, але чисто інтелектуальні вправи. Що дійсно має значення, так це ефективне використання статусу лідера, впливу і влади.

Зміцнилася думка про те, що влада і керівна посада є найбільш діючими інструментами ефективного управління.

Однак хто так думає, що одного цього досить, щонайменше, короткозорий. Для того, щоб складна організація ефективно виконала свої завдання, необхідно забезпечити виконання усіх функцій. Однак за аналогією з процесами спілкування і прийняття рішень, керівництво, лідерство є тим видом діяльності, що пронизує всю систему управління.

Неможливо ефективно виконувати функції планування, організації, мотивації, контролю, якщо немає ефективного управління.

Однак ефективні лідери не завжди є одночасно й ефективними керуючими. Про ефективність лідера можна судити з того, як він чи вона впливають на інших. Іноді ефективне лідерство може і заважати формальній організації.

Різниця між управлінням і лідерством. Управління можна визначити як розумовий і фізичний процес, який приводить до того, що підлеглі виконують запропоновані їм офіційні доручення і вирішують визначені завдання. Лідерство ж, навпаки, є процесом, за допомогою якого одна людина впливає на членів групи.

Керуючий стає на чолі організації в результаті навмисної дії формальної організації – делегування повноважень. Лідерами, з іншого боку, стають не з волі організації, хоча можливості вести за собою людей теж можна збільшити шляхом делегування повноважень.

Члени організації знають, хто їхній керівник, а от відомі не завжди знають, що їх ведуть. Керівник організації – людина, яка одночасно є лідером і ефективно керує своїми підлеглими, її мета – впливати на інших таким чином, щоб вони виконували роботу, доручену організації.

Питер Друкер: "Лідерство – це здатність підняти людське бачення на рівень більш широкого кругозору, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також здатність формувати особистість, виходячи за звичайні, обмежуючі її рамки".

"Лідерство – це здатність впливати на окремі особистості і групи, направляючи їхні зусилля на досягнення цілей організації" (М.X. Мескон і ін.).

Вплив – це "будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття і т.п. іншого індивіда (прохання пошепки на вухо чи ніж до горла). Одна людина може впливати на інших і за допомогою тільки ідей. Наприклад, вплив ідей К. Маркса на хід подій двадцятого століття.

Керівник повинен впливати таким способом, який легко пророчити і який веде не просто до прийняття ідеї, а до дії – фактичної праці, необхідної для досягнення цілей організації. Для того, щоб зробити своє лідерство і вплив ефективним, керівник повинен розвивати і застосовувати владу.

Лорд Ектон: "Влада має тенденцію розбещувати, а абсолютна влада розбещує абсолютно". Більшість людей пов'язує владу з насильством, силою й агресією.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших. На додаток до формальних повноважень, керівнику потрібна влада, тому що він залежить від людей як у межах свого ланцюга команди, так і поза нею. В усіх організаціях для досягнення ефективного функціонування необхідне належне застосування влади.

Роберт Бирстед: "Влада стоїть за кожною організацією і підпирає її структуру. Без влади немає організації і порядку".

Баланс влади. Керівник повинен усвідомлювати, що оскільки підлеглі часто теж мають владу, необхідно підтримувати розумний баланс влади: достатньої для забезпечення досягнення цілей, але не викликаючої у підлеглих почуття знедоленості, і звідси – непокори.