Системний менеджмент

Л. Берталанфі, К. Кофер, Д. Шендель. Застосування теорії систем до менеджменту істотно полегшує керівникам завдання бачити організацію в єдності її складових, у взаємозв'язку і взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Системний менеджмент не є концепцією, яка складається з певних положень, а являє собою спосіб мислення стосовно до організації та управління.

Ключові ідеї:

- організація розглядається як сукупність взаємопозв'язаних елементів, які взаємодіють з навколишнім середовищем;

- менеджмент повинен взаємодіяти з навколишнім середовищем, знаходити в ньому необхідні ресурси і повертати до нього продукцію;

- регулювання середовища на виході є зворотним зв'язком організації, що враховується в подальших діях;

- організована система свідомо установлює і досягає певних цілей;

- організаційні цілі мають включати ефективність і результативність.

Внесок:

- доведення значення організаційних відносин з навколишнім середовищем;

- виявлення операціональних, тактичних і стратегічних субсистем.

Обмеження:

- відсутність спеціальних методик для певних функцій чи обов'язків менеджерів.