8.1 Планування обсягу послуг і продукції зв'язку

Попит на послуги зв'язку є вихідним показником, що характеризує ступінь задоволення потреб населення і народного господарства в різноманітних видах зв'язку, обсяг переданої інформації, у залежності від якого визначаються виробничі потужності підприємства, необхідна кількість устаткування і штат робітників, потреба в грошових і матеріальних ресурсах, а також розраховуються всі основні економічні показники діяльності підприємства.

Щоб найбільш повно задовольнити потреби населення і народного господарства в послугах зв'язку, варто вивчати сформований платоспроможний попит на традиційні і нові види послуг, аналізувати його зміни за ряд попередніх років і можливості росту в майбутньому, з урахуванням яких визначається план обсягу послуг підприємства.

Засоби планування послуг підгалузей зв'язку в більшій мірі визначаються її характером, видом переданої інформації. Тому план по різних видах продукції різноманітних підгалузей зв'язку складається окремо. Існують розходження в методиці планування двох основних форм продукції: обміну і надання технічних засобів.

У основу планування послуг, виражених обміном, покладений вихідний платний обмін, так як він відсвічує попит на послуги зв'язку, обсяг реалізованої продукції і від нього в кінцевому рахунку залежать вхідний і транзитний обмін.

При плануванні вихідного платного обміну застосовуються статистичні методи економічного аналізу (екстраполяція, секторний аналіз) і нормативний метод, засновані на визначенні душових рівнів споживання послуг зв'язку. Душовий рівень споживання послуг зв'язку відбиває розмір вихідного платного обміну в розрахунку на 1, 100 або 1000 споживачів. При цьому очікувані душові рівні споживання послуг зв'язку розраховуються для сфери особистого споживання на жителя, а для народногосподарського сектора - на працюючого.

При плануванні попиту на послуги зв'язку варто враховувати вплив народногосподарських і внутрішньогалузевих чинників.

До зовнішніх, народногосподарських чинників відносяться чисельність населення і число зайнятих у народному господарстві; зміна структури споживачів, питомої ваги осіб нефізичної праці, зайнятих у невиробничій сфері; темпи житлового будівництва; темпи зміни валового національного продукту та інше.

До внутрішньогалузевих відносять чинники, що визначають стан і розвиток зв'язку, якість наданих послуг зв'язку, взаємозамінність і взаємозв'язок послуг різноманітних підгалузей зв'язку.

Наприклад, при переході в міжміському телефонному зв'язку з замовленої на негайну систему і відповідно з негайної на швидку систему експлуатації обмін значно зростає (у 1, 5 - 2 разу) унаслідок поліпшення якості надання послуг. Збільшенню обміну сприяє підвищення доступності до неї в наслідку розвитку місцевої телефонної мережі, росту телефонної щільності.

При плануванні обсягу вихідних платних послуг поштового зв'язку враховується вплив народногосподарських чинників: для письмової кореспонденції - темпи росту числа зайнятих у народному господарстві; для

посилок: від населення - збільшення роздрібного товарообігу, від народного господарства - росту промислової продукції; для грошових переказів - росту грошових прибутків населення, а також таких внутрішньогалузевих чинників, як розвиток мережі зв'язку, прискорення пересилки, упровадження нових видів обслуговування та ін.

Маркетингова орієнтація передбачає перебудову планово-економічної роботи, перехід до стратегічного планування, в основі якого лежить обґрунтування цілі розвитку, наприклад, розробка раціональних норм споживання послуг зв'язку і шляхів їх досягнення і ліквідація стратегічного розірвання, утвореного плануванням за допомогою екстраполяції.

Основним показником обсягу послуг зв’язку є загальний вихідний обмін, що включає не тільки платний, але і безкоштовний (службовий) обмін. Планування безкоштовного вихідного, транзитного, вхідного обміну ґрунтується на вивченні для кожного підприємства зв'язку визначених, характерних для нього, співвідношень цих показників до вихідного платного обміну в залежності від його специфіки і місця розташування.

Так, при плануванні загального вихідного обміну Q_вих на основі сформованих співвідношень спочатку розраховується частка безкоштовного обміну d_б/пл у загальному вихідному обміні. Загальний вихідний обмін:

,

де Q'_вих – число вихідних платних послуг.

На кожному підприємстві в залежності від його розташування і місця в мережі зв'язку укладається визначене співвідношення між вхідним, і загальним вихідним обміном, що може змінюватися в залежності від тимчасових характеристик (курортний сезон) або довгочасно діючих факторів. Навантаження, що надходить, може значно коливатися по періодах і впливати на розмір здійсненого обміну.

З урахуванням встановлених за минулий період співвідношень вхідного і загального вихідного обміну і запланованого загального вихідного обміну визначається вхідний плановий обмін по поштовому, телеграфному і міжміському телефонному зв'язку.

При визначенні транзитного обміну враховуються зміни в системі організації та у побудові мережі зв'язку. Розвиток техніки зв'язку, введення системи прямих з'єднань у телеграфному зв'язку, автоматичного транзиту в міжміському телефонному зв'язку зменшують обсяг транзитного обміну.

У умовах стабільної ситуації в економіці країни планування обсягу послуг у формі обміну на короткочасний період (наступний квартал, рік) може визначатися, виходячи зі сформованих середньорічних (середньо-квартальних) співвідношень обміну протягом декількох (трьох, чотирьох) попередніх, включаючи поточний, періодів:

,

При цьому остаточне рішення про зміну обміну на планований період приймається, виходячи з аналізу впливу демографічних та інших народногосподарських і внутрішньогалузевих чинників.

При визначенні обсягу послуг зв'язку, виражених технічними пристроями, виходять із таких даних:

1) числа діючих технічних засобів;

2) наявного резерву діючих мереж зв'язку;

3) приросту числа технічних пристроїв на мережах зв'язку, що вводяться за планом капітального будівництва;

4) заявок споживачів на технічні засоби.

При розрахунку річного плану обсягу діяльності, вираженої технічними пристроями, спочатку визначається очікувана наявність технічних засобів (каналів, телефонних апаратів, радіоточок і т.п.) на кінець поточного (початок планованого) року N_пп.

З урахуванням очікуваного приросту числа технічних засобів у планованому році і терміну (квартал, місяць) їхнього запровадження в експлуатацію (ΔNi), розраховується середньорічне число технічних засобів N_пл, що припускає обслуговувати протягом планованого року:

,