logo
план и контр уч пос нов

5.1 Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища організації

Аналіз середовища організації – це процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть вплинути на здатність фірми в досягненні своїх цілей. Аналіз середовища виконує ряд важливих функцій в діяльності фірми з точки зору:

- стратегічного планування покращує облік найбільш важливих факторів, які впливають на економічну організацію та її майбутнє;

- політики, фірма допомагає їй створити про себе найбільш приємне враження;

- поточної діяльності забезпечує інформацією, необхідною для найкращого виконання робочих функцій.

Процесс аналізу організаційного середовища починається з визначення основних елементів зовнішнього і внутрішнього простору фірми.

Після того, як ці елементи визначені, фірма повинна виділити з них, які є для неї найбільш важливими: їх називають “ критичними точками ”. Потім фірма збирає необхідну інформацію про критичні точки. Серед будь-якої організації можна визначити сукупність трьох сфер – внутрішнього, робочого, загального середовища.

Внутрішне середовище організації включає в себе: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційна структура. Опис внутрішнього середовища дає уявлення про сильні та слабкі місця діяльності організації, її внутрішніх можливостях.

Робоче середовище – це середовище безпосередніх контактів з фірмою, воно включає всіх учасників ринку, з якими у фірмі є прямі відношення, чи , які виявляють прямий вплив на фірму. Це - постачальники економічних ресурсів, необхідних фірмі ( сировина, фінансовий капітал, продуктивний капітал ), окремо виділяють постачальників праці, найманих робітників, потім клієнти – споживачі продукції фірми, посередники – фінансові, торгові, маркетингові, державні, економічні. До елементів робочого середовища відносяться і конкуренти та контактні аудиторії. Контактні аудиторії – це засоби масової інформації, спілки споживачів також істотно впливають на формування сприятливого чи несприятливого обліку фірми.

Загальне середовище складається із елементів, які не зв’язані з фірмою напряму, але мають вплив на формування загальної атмосфери бізнесу. Загальне середовище – це середовище непрямих контактів.

Виділяють слідуючі елементи загального середовища: економічні, технологічні, політичні та соціальні (рис 5.1)

Політичні фактори

Загальне середовище

Економічні фактори

Праця

Робоче середовище

Постачальники

Внутрішне середовище

Виробництово

Маркетинг

Фінанси

Організаційна структура управління персоналом

Контактні аудиторії

Конкуренти

Державні економічні структури

Клієнти

Посередники

Соцільні фактори

Технологічні фактори

Рисунок 5.1 - Рівні організаційного середовища і їх елементи

5.1.1 Визначення критичних точок організаційного середовища

Ознайомившись з загальною будовою організаційного середовища фірма повинна виділити із сукупності її елементів ті, які є для неї найбільш важливими, інакше визначити межі аналізу середовища.

На встановлення таких меж впливає три основних фактори:

- число і характер критичних точок, тобто найбільш значних елементів середовища;

- аналіз середовища визначений часовими рамками: в короткому періоді фірма в багатьох випадках може націлитись тільки на ті елементи, які критично діють на її поточне функціонування, тобто на

елементах робочого середовища, в певному періоді у фірми з”являється можливість досліджувати загальний характер зовнішнього середовища;

- плодотвірний аналіз можливий тільки в тому випадку, якщо фірма змогла визначити специфіку елемента, його унікальний характер.

Як показує перший фактор, у кожної організації є свій комплекс критичних точок. Він залежить від розмірів організаціїї, характеру її діяльності, вибраних нею цілей, географічних, історичних та інших особливостей.

Розміри організації неоднозначно впливають на встановлення кола значущих факторів зовнішнього середовища.

З однієї сторони, крупна організація має можливість більш великого контролю над оточуючим середовищем, ніж невелика. Вплив великої фірми на оточуюче середовище може, в певній мірі, нейтралізувати дію зовнішнього світу на її діяльність, через це цілий ряд елементів зовнішнього середовища видаються великій організації менш значущими, ніж малій (наприклад, у неї, як правило, стабільні, добре налагоджені контакти з постачальниками, вона менш слабка перед конкурентами та інше).

З другої сторони, великі фірми, по-перше, менш рухомі і гнучкі, чим невеликі, а тому повинні добре орієнтуватись в навколишньому середовищі, для того щоб зуміти за раніше притосуватись до майбутніх змін. Великі фірми несуть велику соціальну відповідальність перед середніми учасниками, покупцями, суспільством в цілому; по-друге, великі фірми можуть розширити аналіз зовнішнього середовища в порівнянні з малими в зв”язку з наявністю в них серйозного економічного потенціалу. У великій фірмі вже в поточному, короткому періоді стає можливим провести аналіз не лише робочого, але і загального середовища.

Характер діяльності фірми також великою мірою впливає на оцінку факторів середовища і вибір критичних точок. В табл.5.1 показано, як реагують дві великі фірми різноманітного профілю на одні й тіж фактори зовнішнього середовища.

Цілі діяльності фірми, в свою чергу, визначають свою специфіку критичних точок організаційного середовища, якщо загальним напрямком діяльності обрано розвиток, фірма повинна добре знати положення справ в

галузі, куди вона збирається увійти з новими товарами, своїх майбутніх конкурентів і покупців, динаміку технологічних змін та інші.

Якщо ж фірма тягнеться до вживання за рахунок відмови від випуску неконкурентно-здібних товарів, їй слід краще ознайомитись з юридичними аспектами проблеми, формами регулювання відносин з “трудом” – найомними робітниками, тощо.

Таблиця 5.1