10 Аналіз і оцінка якості плану

Аналіз і оцінка внутрішньовиробничого планування служить важливою умовою здійснення розроблених планами досягнень, поставлених в них цілях і задачах.

В ринкових умовах, де головним регулятором в діяльності підприємств виступає рівновага попиту і пропозиції, збільшення доходив над витратами і інші економічні механізми і інтереси робітників, виробничі організації та фірми розробляють багато планів від стратегічного до оперативного, від довгострокових до короткострокових та текучих, від комплексного соціально-економічного плану всього підприємства до оперативно-календарного плану окремих його підрозділів і т.ін.. Розроблені плани для кожного підприємства і його підрозділів стають його орієнтирами виробничо-економічної діяльності на довгостроковий-короткостроковий періоди. Кінцеві результати всякої діяльності визначається двома взаємозв”язаними факторами: якості складання економістами і менеджерами початкових економічних показників діяльності підприємства і рівнем управління прийнятих керівництвом підприємства початкових планів всіма категоріями персоналу. І так, в ході внутрівиробничого економічного планування, в процесі виконання планових показників виступає необхідність не тільки оцінки правильного вибору основної цілі розвитку того або іншого підрозділу, але і степінь досягнення запланованої цілі. Стратегічні і оперативні цілі можуть бути різними, як на різних підприємствах, так і в одній тій же організацій в різні періоди розвитку. При цьому внутрівиробниче планування в залежності від виду і величини підприємства, його місце і роль на ринку виробництва, складу і професіоналізму персоналу і інших факторів, виконує різні функції. Розглянемо ці функції у вигляді схеми.

План як економічний прогноз. Керівники підприємства в незалежності від його виду і значення повинні знати які об'єми виробництва і економічні результати воно може запланувати на попередній період діяльності. При цьому одні групи спеціалістів передбачують мінімальні плани, інші завищують показники. Крім того, в багатьох випадках потрібно знати які економічні ресурси і в якій кількості, і коли буде потрібно підприємству, тобто всякий план повинен бути узгоджений.

План як основа контролю діяльності підприємства. По мірі виконання запланованих показників підприємство повинно реєструвати одержані економічні результати. Порівняння фактичних і запланованих показників здійснює текучий бюджетний контроль. При цьому велика увага повинна придбатися не тільки відхиленню самих показників, але і встановленню причин одержаних відхилень. Такий контроль може свідчити як про незадовільну роботу того або іншого підрозділу підприємства, так і неузгодженості початкових планових показників. В обох випадках керівники та економісти повинні бути зацікавлені одержанням ефективної інформації і прийняттям правильних рішень по покращенню роботи персоналу і по корегуванню плану.

План як засіб управління фірми. План підприємства представляє собою виражену у вартісному вимірі програму дії персоналу в області закупівлі ресурсів, виробництва і продажу товарів і.ін.. В цій програмі повинне бути забезпечена відповідна погодинна і функціональна координація роботи різних категорії персоналу і підрозділів підприємства. Показники виконання плану служать завданням для прийняття управлінських рішень.

План як основа розробки стратегії і цілі. Розробка плану на наступний черговий період завжди проводиться до початку нового планового року. Новий план повинен складатися на основі постановки нових цілей розвитку підприємства із врахуванням виконання текучих планів. Степінь виконання поточних планів в більшості випадків служить орієнтиром для прийняття на майбутній рік нових підвищених або понижених планових показників. В той же час не виключається можливість оптимізації і збалансованості основних розділів, нових планів. Наприклад, ріст об’єму продажу може забезпечуватися за рахунок розширення виробництва випускаючих товарів або за рахунок освоєння нової конкурентно-здатної продукції. В любому випадку підприємству необхідно найбільш повно врахувати існуючі внутрішньовиробничі або ринкові умови при розробці всіх видів плану. Таким чином, поточна і перспективна діяльність підприємства тісно зв”язана не тільки з розробкою, але і з виконанням планів. Для оцінки якості плану необхідно врахувати систему показників, які характеризують реальність, напруженість, оптимальність, збалансованість, ступінь точності та рівень ризику і.ін..

Реальність плану означає їх можливість реалізації в найближчий відрізок часу. Першим признаком реальності може служити рівень їх фактичного виконання в конкретних внутрішніх умовах. Другим показником плану являється рівень їх напруженості. Цей показник універсальний і може служити для оцінки якості плану на всіх етапах їх існування.

Напруженість плану являється однією із основних характеристик степені регіонального виконання плануючих економічних ресурсів в процесі виробництва послуг.

Коефіцієнт напруженості плану є відношення:

Кн = Апл./Аст

де Апл – планований або фактичний показник;

Аст – еталонний або нормативний показник.

Цей показник може використовуватися для оцінювання різних розділів чи показників плану, таких як виробництво продукції чи послуг, продаж товарів, одержання доходів, необхіднисть ресурсів в розподілі прибутку тощо. Чим більше значення коефіцієнта напруженості, тим вищий рівень напруженості оцінювання планових показників.

Збалансованість є необхідною умовою якісного розроблення початкових планів, наприклад, плану розроблення і продажу, плану доходів і витрат. Загальним показником якості плану є певні важливі частини плану. Приміром є річний обсяг виробництва чи продаж послуг тощо.

Ступінь ризику в умовах ринкової невизначеності можна оцінити як нормальну при відхиленні фактичних даних від запланованих не більше за 10 %, як високу – за 20%, як надмірну – за 40% й не перевищуючу більше 50%. Якщо показники напруженості чи ризику перебувають в межах нормального коридору, то цей показник слугує ознакою високого рівня якості планів. Виконання планових показників оцінюється шляхом їхнього періодичного порівняння за попередньо встановленими контрольними точками. Порівняння можна провадити подекадно, за місяць,за рік. Порівняння таких показників, як доходи й видатки, стан грошової готівки, рівень матеріальних запасів, треба здійснювати регулярно. Наприклад, простий оперативний контроль витрат для кожного підприємства може здійснюватися щодня.

Шляхи вдосконалення системи планування і контролю

1. Вибір схеми розробленнявнутрішньогосподарських планів.

2. Удосконалення методології планування і контролю.

3. Підвищення професійного рівня економістів і менеджерів.