3 Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” за умов асортименту.
На практиці найчастіше підприємства виробляють і реалізують не один вид продукції, як ми розглядали раніше, а декілька.
В такому випадку аналіз “витрати-обсяг-прибуток” ускладнюється і ґрунтується на комбінації продажу.
Комбінація продажу – це питома вага окремих видів продукції у загальному обсязі продажу. Цю питому вагу можна виразити:
у відсотках або коефіцієнтах;
у пропорції (співвідношенні) питомої ваги виробів (наприклад, 2 до 3).
Для визначення точки беззбитковості кожного виду продукції потрібно визначити величину маржинального доходу в розрахунку на одну умовну одиницю, або середньозважений маржинальний дохід.
Середньозважений маржинальний дохід – сума величин маржинального доходу на одиницю різних виробів, зважених на їх питому вагу.
Маємо таку формулу: , (5.19)
де - середньозважений маржинальний дохід;
- маржинальний дохід на одиницю і-го виробу;
рі – питома вага і-го виробу в обсязі продажу.
Середньозважений маржинальний дохід можна обрахувати і іншим способом:
=(5.20)
Розглянемо розрахунок точки беззбитковості на основі даних таблиці 5.10.
Таблиця 5.10 - Інформація про витрати і доходи підприємства
Показник | Телефони | Усього | |
Стаціонарні | Радіо-телефони | ||
1 Обсяг продажу, од. | 7500 | 2500 | 100000 |
2 Ціна за одиницю, грн. | 200 | 400 | Х |
3 Змінні витрати на одиницю, грн. | 140 | 300 | Х |
4 Маржинальний дохід на одиницю, грн. | 60 | 100 | Х |
5 Загальні постійні витрати, грн. | х | х | 175000 |
Підприємство має таку комбінацію продажу: 75% обсягу продажу становлять стаціонарні телефони, а 25% - радіотелефони (або 3 до 1).
За формулою (5.19) маємо таку величину середньозваженого маржинального доходу:
60х0,75+100х0,25=70 грн.
Або за формулою (5.20):
(60х7500+100х2500):100000=70 грн.
Маючи величину середньозваженого маржинального доходу та загальних постійних витрат, можна обчислити точку беззбитковості у натуральному виразі за формулою (4):
=175000:70=2500 (од.)
Таким чином, щоб відшкодувати всі витрати, підприємству необхідно реалізувати 2500 телефонних апаратів. Проте постає питання: яких саме – стаціонарних чи радіо?
Для відповіді на це питання скористаємось даними про комбінацію продажу:
стаціонарні телефони: 2500х0,75=1875 од.
радіотелефони: 2500х0,25=625 од.
Точку беззбитковості за умов асортименту можна визначити також за допомогою рівняння.
Для цього позначимо кількість радіотелефонів за Х. Тоді з урахуванням комбінації продажу кількість стаціонарних телефонів складе 3Х (0,75:0,25). На основі цього складемо рівняння за формулою (5.3):
х =х+
200 х 3Х+400Х=140 х 3Х+300 Х+175000
Звідси Х=625 од. - радіотелефони
3Х=1875 од. – стаціонарні телефони.
Слід мати на увазі, що точки беззбитковості підприємство може досягти і при інших комбінаціях продажу.
Для цього припустимо, що підприємство випускає тільки стаціонарні телефони. Тоді точка беззбитковості буде дорівнювати:
175000:60=2917 од.
Якщо підприємство виготовлятиме тільки радіотелефони, то точка беззбитковості складатиме:
175000:100=1750 од.
На основі цих даних побудуємо графік, на якому на осі Х відобразимо беззбитковий обсяг радіотелефонів, а на осі У – стаціонарних телефонів. Будь-яка точка на лінії, що з’єднує точки на осях, є точкою беззбитковості (рис. 5.4).
Рисунок 5.4 - Графік беззбитковості при комбінації двох виробів
Звідси слідує, що:
=
або: =2917-1,67 храдіотелефони
Припустимо, підприємство планує реалізувати 1500 радіотелефонів. Тоді, щоб досягти точки беззбитковості, йому необхідно додатково реалізувати ще певну кількість стаціонарних телефонів, а саме:
=2917-1,67 х 1500=2917-2505=412 од.
Важливо відмітити, що зміна комбінації продажу впливає на величину точки беззбитковості таким чином:
при збільшенні питомої ваги реалізованих одиниць з більшим маржинальним доходом на одиницю точка беззбитковості зменшується;
при збільшенні питомої ваги реалізованих одиниць з меншим маржинальним доходом на одиницю точка беззбитковості збільшується.
Як наслідок, прибуток збільшується при збільшенні питомої ваги реалізованих одиниць з більшим маржинальним доходом і навпаки.
- 2 Етапи розвитку управлінського обліку
- 3 Предмет, об’єкт і методи управлінського обліку
- 4 Організація управлінського обліку в Україні
- 5 Порівняльна характеристика управлінського і фінансового обліку
- Вичерпані і невичерпані витрати
- Релевантні і нерелевантні витрати
- Маржинальні та середні витрати
- 2 Моделі поведінки витрат
- 3 Методи побудови функції витрат.
- Приклад
- 2 Вибір бази розподілу непрямих виробничих (накладних) витрат
- 3 Облік непрямих виробничих витрат.
- 4 Розподіл непрямих виробничих витрат між виробничими і обслуговуючими підрозділами. Перерозподіл непрямих витрат обслуговуючих підрозділів на виробничі.
- Замовлення № 56 Замовник: ват “Полімер”
- 2 Калькулювання і облік за процесами
- 3 Калькулювання собівартості спільних продуктів
- 4 Калькулювання і облік повних і змінних витрат.
- 5 Стандарт-костінг і нормативний метод калькулювання.
- Нормативний метод калькулювання
- Метод рівняння
- Маржинальний метод
- Графічний метод
- 2) Графік взаємозв’язку “прибуток-обсяг”
- 3) Графік маржинального доходу
- 2 Аналіз чутливості прибутку
- 3 Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” за умов асортименту.
- 4 Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.
- 2 Аналіз альтернативних рішень.
- Приклад
- Проте це буде помилкою, адже у калькуляції не враховано, що постійні загальновиробничі витрати на одиницю продукції зменшуються при збільшенні обсягів виробництва.
- 3 Оптимальне використання ресурсів за умов обмежень.
- Керівники вищих рівнів управління дають загальні вказівки керівникам нижчих рівнів, а останні складають бюджети своїх підрозділів.
- 2Порядок складання та взаємоузгодження бюджетів.
- 2 Контроль діяльності центрів витрат
- 3 Контроль діяльності центрів доходу
- 4 Контроль діяльності центрів прибутку
- 5 Контроль діяльності центрів інвестицій
- Перелік використаної літератури