2 Етапи розвитку управлінського обліку

У історичному розвитку управлінського обліку можна виділити чотири основні етапи: зародження (до 1900 року), формування (1900-1950 роки), розвиток (1950-2000 роки) та інтеграція (2000 рік до сьогоднішнього часу).

Перший етап тривав від початку ХІХ до початку ХХ століття. Цей період характерний початком інтенсивного розвитку промисловості, що зумовило зростання потреби у нових підходах до методів обліку та управління підприємством.

Саме в цей час було розроблено більшість сучасних методів управлінського обліку:

• система операційних та капітальних бюджетів (компанія Du Pont);

• система обліку витрат, яка дозволяє менеджерам приймати рішення щодо доцільності капіталовкладень, ціноутворення, доцільності прийняття спец замовлень, визначати рівень оплати праці тощо (текстильні, сталеплавильні підприємства, підприємства залізничного транспорту).

Другий етап розвитку управлінського обліку характеризується подальшим удосконаленням традиційного обліку, який не задовольняв інформаційних потреб керівництва про витрати складних виробництв: виникла необхідність у їх оперативному контролі.

Підсилити функцію контролю були покликані такі розробки:

• концепція обліку за методом “стандарт-костінг” (Чартер Гаррісон, 1912 р.). Ця система зробила можливим оперативне прийняття рішень на основі аналізу відхилень від норм (стандартів) витрат;

• концепція калькулювання і обліку прямих (змінних витрат), або директ-костінг (Джонатан Харріс, 1936 р.). Система надає можливість приймати обґрунтовані поточні управлінські рішення щодо ціноутворення, здійснювати аналіз взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”;

• метод однорідних секцій (Ф.Римайло, 1927 р.). Метод передбачає попередній розподіл непрямих витрат між однорідними секціями (підрозділами або функціями діяльності) та подальше віднесення до цих витрат до собівартості окремих виробів. Застосування методу однорідних секцій сприяло поширенню більш сучасного методу – калькулювання на основі діяльності (Activity-Based Costing – ABC);

• облік за центрами відповідальності (Джон А. Хіггінс), який надав можливість поєднати методологію обліку і контролю із психологією людини, яка несе відповідальність за результати діяльності підрозділу.

На третьому етапі відбувається подальший розвиток і удосконалення методів калькулювання, зокрема розроблено метод “тариф-машина-година” (Спенсер А.Такер), який надав можливість калькулювати і контролювати витрати за кожним технологічним процесом у межах виробничого центру відповідальності. Р.Купер і Р.Каплан обґрунтували доцільність калькулювання на основі аналізу діяльності (Activity-Based Costing – ABC).

Намітилась тенденція до зростання ролі бухгалтера у процесі управління, проте він все ще тільки надавав інформацію менеджерам для здійснення управлінських функцій.

Четвертий етап розвитку характеризується тим, що основною метою управлінського обліку стає допомога підприємству досягти її стратегічних цілей, а не тільки підтримка поточних управлінських рішень стосовно виробництва.

Тепер управлінський облік забезпечує інформаційні потреби маркетингу, інвестиційної діяльності тощо.

Зростає і роль бухгалтера-аналітика: це рівноправний член команди, який бере безпосередню участь у прийнятті рішення. Таким чином, відбувається інтеграція управлінського обліку у систему управління підприємством.

Сучасну концептуальну основу управлінського обліку викладено у одному з документів Міжнародної федерації бухгалтерів – “Концепції управлінського обліку”.

У даному документі подано чотири групи концепцій:

1 Концепції, пов’язані з функцією: функція управлінського обліку спрямована на ефективне використання всіх ресурсів підприємства для створення вартості в інтересах всіх учасників господарської діяльності з урахуванням цілей та завдань окремих підрозділів.

2 Концепції, пов’язані з використанням результату здійснення функції управлінського обліку: результати ведення управлінського обліку оцінюють на основі судження про можливість використання цих результатів у майбутньому.

3 Концепції, які пояснюють зв’язок управлінського обліку з іншими процесами управління: використовуючи відповідні технології, управлінський облік створює та збагачує інформаційні ресурси, необхідні для здійснення всіх функцій управління.

4 Концепції, які розглядають потенціал, необхідний для ефективного виконання функції управлінського обліку з позиції компетентності, безперервного вдосконалення, творчих можливостей та критичної свідомості облікового персоналу.