Замовлення № 56 Замовник: ват “Полімер”

Вид роботи: друк рекламних буклетів накладом 1000 шт.

Фактична собівартість замовлення обчислюється шляхом підсумовування всіх прямих і розподілених непрямих витрат від початку до завершення виконання замовлення.

Суму незавершеного виробництва можна визначити, підсумувавши фактичні витрати за всіма незавершеними замовленнями.

Приклад.

У грудні підприємство виконувало одночасно три замовлення на виготовлення меблів, витрати на виконання яких подано у табл. 4.2. Незавершеного виробництва на 01.12 не було.

Таблиця 4.2 - Витрати на виконання замовлень у грудні

До 31 грудня замовлення 1 і 2 були завершені, а готові меблі були відвантажені покупцю. На рахунках обліку операції з виконання замовлення і реалізації продукції будуть відображені наступним чином:

1 Списання матеріалів на виконання замовлень:

Дт 23.1 “Замовлення 1” – 900

Дт 23.2 “Замовлення 2” – 1200

Дт 23.3 “Замовлення 3” – 700

Кт 201 “Матеріали” – 2800

2 Нарахування прямої заробітної плати:

Дт 23.1 “Замовлення 1” – 500

Дт 23.2 “Замовлення 2” – 600

Дт 23.3 “Замовлення 3” – 400

Кт 66 “Розрахунки з оплати праці” – 1500

3 Списання розподілених загальновиробничих витрат:

Дт 23.1 “Замовлення 1” – 800

Дт 23.2 “Замовлення 2” – 1000

Дт 23.3 “Замовлення 3” – 300

Кт 91 “Загальновиробничі витрати” – 2100

4 Оприбуткували готові меблі на склад по замовленнях 1 і 2:

Дт 26.1 Кт 23.1 – 2200

Дт 26.2 Кт 23.2 – 2800

Вартість незавершеного виробництва станом на 31 грудня складатиме 1400 грн. (витрати на виконання замовлення 3).

Перевагою позамовного методу є можливість легко ідентифікувати прямі витрати по відношенню до окремого замовлення.

Недоліками позамовного методу є:

1 майже відсутній оперативний контроль за витратами;

2 неспівпадіння звітного періоду та періоду калькулювання собівартості замовлення, що унеможливлює визначення повної фактичної собівартості в середині звітного періоду.