3 Калькулювання собівартості спільних продуктів

Особливістю деяких галузей промисловості (хімічна, нафтопереробна, харчова тощо) є те, що декілька видів продукції можуть виготовлятись одночасно водному процесі. Така продукція називається спільною.

Спільні продукти – це продукти, які мають відносно високу вартість продажу і не можуть бути відокремлені один від одного до точки розділення.

Точка розділення – етап технологічного процесу виробництва, після якого є можливість відокремити спільні продукти один від одного.

Витрати на переробку спільних продуктів складаються з двох частин:

1) спільні витрати – витрати процесу, в результаті якого одночасно вироблено декілька спільних продуктів (це витрати, які виникли до точки розділення);

2) витрати на подальшу обробку (відокремлені витрати) – витрати, які можна безпосередньо віднести на окремий спільний продукт (це витрати, які виникли після точки розділення).

Виходячи з цього, калькулювання собівартості спільних продуктів здійснюється у два етапи:

1) вимірювання витрат на виробництво окремих продуктів після точки розділення;

2) вимірювання та розподіл спільних витрат між спільними продуктами.

Розподіл спільних витрат здійснюють на основі фізичного обсягу виробництва спільних продуктів (метод натуральних одиниць) або ціни їх продажу (методи вартості продажу, чистої вартості реалізації та валового прибутку).

Розглянемо сутність вказаних методів розподілу на прикладі.

Приклад.

Підприємство виробляє два види продукції: сиркові десерти та глазуровані сирки. Для цього підприємство закуповує молоко у населення і переробляє його на два види сиркової маси у спільному процесі. Ці проміжні продукти відокремлюються у одній точці розділення. На виготовлення сиркових десертів витрачається 100 г сиркової маси, а глазурованих сирків – 50 г.

Є такі дані про виробництво і реалізацію продукції за звітний період (табл. 4.9).

Таблиця 4.9 - Дані про виробництво і реалізацію продукції

Подальші витрати на переробку сиркової маси для десертів складали 12000 грн., а глазурованих сирків – 14000 грн. Спільні витрати на виробництво становили 60000 грн.

Метод натуральних одиниць – метод розподілу спільних витрат пропорційно до фізичного обсягу виготовлених спільних продуктів у точці розділення.

Доцільно застосовувати тільки тоді, коли спільні продукти мають відносно рівну вартість і витрати на подальшу обробку відрізняються несуттєво. Застосування даного методу неможливе, коли обсяги виробництва спільних продуктів мають різні одиниці виміру (наприклад, одні продукти виражені у кілограмах, а інші – у літрах).

За даними нашого прикладу маємо:

Кількість використаної сиркової маси складає:

сиркові десерти 20000 од. х 0,1 кг=2000 кг;

глазуровані сирки 30000 од. х 0,05 кг=1500 кг.

усього: 3500 кг.

Питома вага спільних продуктів у точці розділення є такою:

маса для сиркових десертів 2000:3500=0,57;

маса для глазурованих сирків 1500:3500=0,43.

Спільні витрати розподілимо наступним чином:

маса для сиркових десертів 60000 х 0,57=34200 грн.;

маса для глазурованих сирків 60000 х 0,43=25800 грн.

Метод вартості продажу – метод розподілу спільних витрат пропорційно до доходу від продажу спільних продуктів у точці розділення.

Метод є досить простим, проте віднесення меншої суми витрат на продукти, що приносять менший дохід, може створити ілюзію прибутковості тих продуктів, виробництво яких насправді є нерентабельним.

Визначаємо дохід від продажу спільних продуктів у точці розділення за даними прикладу:

маса для сиркових десертів 2000 кг х 22 грн.=44000 грн.;

маса для глазурованих сирків 1500 кг х 17 грн.=25500 грн.

усього: 69500 грн.

Далі знаходимо питому вагу доходу від продажу кожного проміжного продукту:

маса для сиркових десертів 44000:69500=0,63;

маса для глазурованих сирків 25500:69500=0,37.

Розподіляємо спільні витрати між проміжними продуктами:

маса для сиркових десертів 60000 х 0,63=37800 грн.;

маса для глазурованих сирків 60000 х 0,37=22200 грн.

Метод чистої вартості реалізації – метод розподілу спільних витрат пропорційно до чистої вартості реалізації спільних продуктів у точці розділення.

Чиста вартість реалізації – це різниця між вартістю продажу готової продукції та витратами на подальшу обробку і реалізацію продукції:

=--(4.2)

Обчислимо чисту вартість реалізації за даними прикладу (табл. 4.10).

Таблиця 4.10 - Розрахунок чистої вартості реалізації

Визначаємо питому вагу чистої вартості реалізації кожного спільного продукту:

маса для сиркових десертів 48000:64000=0,75;

маса для глазурованих сирків 16000:64000=0,25

Розподіляємо спільні витрати між продуктами:

маса для сиркових десертів 60000 х 0,75=45000 грн.;

маса для глазурованих сирків 60000 х 0,25=15000 грн.

Метод валового прибутку – метод розподілу спільних витрат з використанням сталого відсотка валового прибутку, що застосовується для кожного спільного продукту.

Розподіл спільних витрат за даним методом здійснюється у такій послідовності.

1) Визначаємо загальний відсоток валового прибутку, який дорівнює різниці між доходом від реалізації та загальними витратами на виробництво продукції:

90000-26000-60000=4000 грн.

Тоді відсоток валового прибутку становитиме:

4000:90000=0,04444, або 4,444%.

2) Обчислюємо очікувану собівартість реалізації кожного спільного продукту на основі рівняння:

=-=-(4.3)

Суму розподілених витрат обчислюємо як різницю між собівартістю реалізації та відокремленими витратами (табл. 4.11).

Таблиця 4.11 - Розрахунок розподілених спільних витрат за методом валового прибутку