2. Ревiзiя операцiй на поточному рахунку.

Для збереження грошових коштів i здійснення розрахунків установи банку відкривають всім підприємствам незалежно від форм власності поточні, депозитні рахунки у національній та іноземній валюті, субрахунки для філій, представництв а також поточні бюджетні рахунки у національній валюті України згідно з Iнструкцiєю про вiдкриття банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi, затвердженою Постановою НБУ вiд 18.12.1998 р. № 527.

Починаючи перевірку банківських операцiй, ревізор спочатку з’ясовує, якi рахунки відкрито підприємству, організації в установах банку. Під час ревiзiї операцiй на рахунках коштів в банку необхідно провести зустрічні перевірки, а головне, ретельно переварити взаємопов’язанiсть первинних документів по однорідних операціях. Для цього зіставляють дані записів бухгалтерського обліку та первинних документів.

Зловживання, якщо вони існують, бажано виявляти на самому об’єкті перевірки, не сподіваючись на те, що необхідні результати встановлюватимуться безпосередньо в установі банку. Не виключено, що деякі працівники банку можуть бути причетними до різних зловживань, що не раз підтверджували результати ревiзiй.

Ревiзiя операцiй на рахунках в банку починається з перевірки наявності усіх виписок банку за поточним рахунком i вiдповiдностi зазначених у них показників даним бухгалтерського обліку. При цьому виписки перевіряються у хронологічній послідовності для того, щоб вияснити, чи правильно перенесено залишок з попередньої виписки до наступної.

Не менш важливо пересвідчитись у правильності відображення в обліку сум оборотів за дебетом i кредитом поточного рахунку. За умови, якщо бухгалтерські проведення за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів i сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку не може бути.

Якщо є розбіжності, то ревізор уважно їх розглядає, щоб переконатися в тому, чи були зловживання при цьому з боку працівників бухгалтерії.

Одне з найважливіших i обов’язкових завдань ревiзії операцiй на рахунках в установі банку — перевірка достовірності виписок, якi банк видає підприємству, наявності штампів i підписів працівників установ банку на документах, що додаються.

Ревізор перевіряє наявність усіх додатків до виписок, що засвідчують з тієї чи іншої операцiй (платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, квитанції i т.д.).

У тому випадку, якщо відсутні додатки, якi підтверджують здійснені операцiї або у виписках є виправлення, підчищення, ревізор зобов’язаний взяти копії всіх документів в установі банку.

Враховуючи те, що усі банківські установи в Україні перейшли на комп’ютерну систему обліку i банківські виписки видаються клієнтам на кожний день здійснення операцiй, необхідно звірити вхідні i вихідні залишки не лише за випискою, а й за датами здійснення попередніх операцiй. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день, за якими проводяться дві операцiї — надходження коштів i перерахування різним організаціям в рахунок оплати товарів (робіт, послуг), якi за даними бухгалтерського обліку не оприбутковуються i не находяться в залишках при проведенні iнвентаризацii.

Ревізор повинен звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам’ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносяться до виписки, а вже потім перевірити одержання i повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек у чековій книжці відображено як зіпсований, то це свiдчигь про можливі зловживання. В такому разі необхідно провести зустрічну перевірку в установі банку по даній операцiй.

Якщо виникають розбіжності між аналітичним i синтетичним обліком по операціях з поточним рахунком, то необхідно, аж до звірки із Головною книгою, переконатись у правильності складання журналу-ордера по поточному рахунку. При цьому перевіряється кореспонденція рахунків та визначення сум оборотів.

Оскільки у виписці банку є лише цифрові данi, то ревізорові важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцiй. При цьому необхідно знати, що записи у виписці мають протилежне значення для підприємств i означають по дебету зменшення коштів, а по кредиту — надходження коштів. Наприклад, код 1 у дебеті виписки свідчить про списання коштів з рахунку на пiдставi платіжного доручення, а у кредиті — зарахування на цей рахунок згідно з доданою до виписки копією платіжного доручення. Код 2 відображає зміст записів у виписці аналогічно до коду 1, але підставою для записів є платіжна вимоги-доручення.

За даними кодів суцільним методом перевіряють повноту надходження грошей на рахунок банкiвської установи.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового i кінцевого сальдо ревізору необхідно перевірити сутність господарських операцiй, а саме законність надходження або списання грошових коштів з рахунку підприємства. З цією метою, крім взаємного звіряння (порівняння сум за відповідними документами), необхідно пересвідчитися у реальності здійснення господарської операцiї.

Практика КРР показує, що трапляються випадки, коли підприємства перераховують гроші за придбані товари, якi насправді не надійшли на склад; надійшли, але не того асортименту, що зазначено в документах; перерахована за придбання матеріальних цінностей i віднесені в дебет рахунків по обліку витрат, а фактично одержані цінності відображено в обліку по дебету "Матеріали" i кредиту "Розрахунки" з підзвітними особами.

Особливо ретельно повинні перевірятись оплачені лімітованими чеками залізничні накладні, рахунки та квитанції інших організацій i установ. Практика перевірки свідчить, що оплачені розрахунковими чеками документи повторно додаються до авансових звітів підзвітних осіб i вдруге оплачуються.

За результатами ревiзiї складають проміжний акт, в якому вказуються пропозиції та заходи щодо попередження виникнення зловживань у майбутньому.