logo
Підручник Романова Є

5. Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виро6ничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв— початкова вартість;

Ле — лiквiдацiйна вартість;

Т — термін корисного використання об’єкта;

На — норма амортизаційних відрахувань;

АН — залишкова вартість;

Ю — сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

На — норма амортизації;

Т — термін корисного використання об’єкта основних засобів;

К — кумулятивний коефiцiєт;

Тк-кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта;

— сума числа років корисного використання об’єкта основних засобів;

АВ — місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом — місячний обсяг продукцій (робіт, послуг);

Ва — виробнича ставка амортизації;

О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг);

Крім вище наведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.

Амортизація інших необоротних активів нараховується аналогічно до амортизації основних засобів. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів i бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації починається при визнанні об’єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції модернiзацii, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Перевіряючи правильність i своєчасність нарахування амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування, ревізору необхідно знати, що амортизації підлягають:

1) витрати, пов’язані із придбанням основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання (включаючи витрати на придбання племiнної худоби).

2) сума основних фондів, самостійно виготовлених для власних виробничих потреб, яка включає витрати на виплату зарплати працівникам, якi були зайняті виготовленням таких основних фондів;

З) сума витрат на поточний i капітальний ремонт, реконструкцію, модернiзацiю, технічне переозброєння, якi перевищують п’ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

4) суми, витрачені на придбання, ремонт, модернізацію легкового транспорту лише юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг з наданням легкового транспорту в оренду (прокат) громадянам, організаціям.

Не підлягають амортизації i повинні відноситись до складу валових з звітного періоду витрати на придбання i відгодівлю продуктивної худоби, вирощування багаторічних насаджень, придбання основних фондів, нематеріальних фондів з метою подальшої реалізації іншим платникам або їх використання у виробництві інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам, утримання основ як засобів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації i проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати бюджетів:

1) на будівництво та утримання споруд благоустрою, житлових будинків, бібліотечних i архівних фондів;

2) витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобільних доріг загального користування, утримання бібліотечних фондів;

З) витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для інших цілей.

Важливим етапом ревiзiї є перевірка дотримання встановлених норм амортизаційних вiдрахувань по групах основних фондів:

групи 1 — 5%,

групи 2 — 25%

групи 3 — 15%, річних.

Оскільки платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації тільки до групи З, то ревізор повинен переварити правильність її застосування: 1 рік — 15%; 2 — 30%; З — 20%; 4 — 15%; 5 — 10%; 6 — 5%;, 7 — 5%.

Нарахування прискореної амортизації підприємством не проводиться, якщо воно випускає продукцію (роботи, послуги), ціни на яку встановлюються державою.

Нарахування амортизації по об’єктах основних засобів групи 1 проводиться до досягнення балансової вартості такого об’єкта 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходів громадян.

Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатом відповідного податкового періоду, а вартість об’єкта прирівнюється до 0.

По групах 2 i З нарахування амортизацiї проводиться до досягнення балансовою вартістю основних засобів цих груп нульового значення.

Якщо підприємство застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів, то коефiцiєнт iндексацiї визначається за формою

де i (а — 1) — індекс iнфляцiї року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо підприємство застосовує коефіцієнт індексації то воно зобов’язане визнати капітальний дохід в сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів, визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта i балансовою вартістю такої групи основних фондів до проведення такої iндексацii.

Даний капітальний дохід належить до складу валових доходів підприємства кожного звітного кварталу (протягом року) в сумі, яка дорівнює відповідному проценту річної норми амортизаційної групи основних фондів від суми капітальних доходів.