4. Ревiзiя операцiй з векселями

Перевіряючи вексельні операції ревізору необхідно керуватись такими нормативними актами:

1. Постановою Верховної Ради України "Про застосування векселів в господарському обороті України " від 17.06.1992 р.

2. Указом Президента України "Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.1995 р.

3. Наказом Міністерства фінансів України "Про бухгалтерський облік вексельного обігу" від 12.08.1992 р. з доповненнями i змінами від 26.07.1994 р.

При перевірці вексельних операцiй використовують такі облікові регістри:

- платіжні документи;

- аналітичні вiдомiстi по векселях виданих та отриманих; журнали-ордери;

- Головну книгу;

- Баланс.

Вексель — письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає його власнику беззаперечне право після певного строку вимагати від боржника сплати зазначеної суми. В умовах ринкових відносин розрахунки векселями є однією із найпопулярніших форм розрахунків, яка одночасно виступає засобом кредитування.

Розрізняють прості i переказні векселі.

Простий вексель виписує i пiдписує боржник. Ревізор повинен перевірити, чи заповнено такі реквізити:

1. Найменування «Вексель».

2. Проста i нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену суму.

3. Зазначення строку платежу.

4. Зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж.

5. Найменування юридичної особи, якій або за наказом кого платіж повинен бути здійсненим.

6. Дата та місяць складання векселя.

7. Пiдпис того, хто видає вексель (векселедавець).

Переказний вексель виписує i підписує кред, i він є наказом боржнику про сплату в зазначений строк вказаної в ньому суми третій особі. Він, як i простий вексель, має ті самі реквізити, проте включає ще додаткові реквізити:

1. Нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму.

2. Найменування того, хто повинен сплатити за векселем (платники).

Ревізор повинен знати, що відповідно до Закону України "Про цінні папери i фондову біржу" вексель, у якому немає будь-якого з реквізитів простого чи переказного векселя, не має юридичної сили.

Винятком можуть бути такі випадки:

а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядають як такий, що підлягає оплаті після пред’явлення;

б) якщо немає особливої вказівки зазначення місця поряд із найменуванням платника (місце складання документа для простого векселя), тоді вважають місцем платежу юридичну адресу платника (векселедавця для простого векселя);

в) вексель, в якому не вказано місце його складання, вважають підписаним в місці, позначеному поряд із найменуванням векселедавця.

Заборгованість по розрахунках з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними векселями, відображається підприємством по рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані".

Аналітичний облік ведеться по кожному векселю. Під час ревiзiї треба мати на увазі, що коли підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (робіт, послуг) за часом пред’явлення розрахункових документів покупцем, то при одержанні векселів за реалізовану продукцію робиться такий запис Дт 34 «Короткострокові векселі одержані" i Кт 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”. Аналогічно в бухгалтерському обліку повинен робитися запис, пов’язаний з одержанням векселів на забезпечення оплати інших видів дебiторської заборгованості. У міру погашення заборгованості, забезпеченої векселем, здійснюється запис Дт 31 «Рахунки в банках» Кт 34.

Перевіряючи заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, забезпечену векселями, вивчають записи по рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» та 62 «Короткострокові векселі видані» по кожному виданому векселю. Слід мати на увазі, що при видаванні векселів робиться запис Дт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та Кт 51 або 62. Погашену заборгованість, забезпечену векселями, відображають по дебету 51, 62 рахунків.

Ревізору необхідно знати, що аналітичний облік розрахунків по одержаних векселях ведеться на пiдставi одержаних векселів, платіжних доручень, за якими погашається заборгованість по векселях, в розрізі покупцiв-векселедавцiв по заборгованостях, що забезпечені векселями. При цьому необхідно виділяти вексель дисконтований в банку i вексель, за якими не погашена заборгованість в строк.

Аналітичний облік по рахунках 51 "Довгострокові векселі видані" та 62 "Короткострокові векселі видані" ведеться по кожному виданому векселю i векселетримачу з виділенням векселів, не погашених в строк.

Оперативний контроль на пiдприємствi за платежами, забезпеченими одержаними i виданими векселями, повинен здійснюватись за строками погашення заборгованості, закладеними в пам’ять ЕОМ або за даними картотеки.

Ревізор повинен також знати, що векселі можуть зберігатись як на пiдприємствi, так i передаватись на зберігання в установу банку. Векселі, якi знаходяться на пiдприємствi, зберігаються в касi разом з готівкою. На всі векселі, що зберігаються в касi підприємства, складається опис, в якому вказується: найменування платника, сума i строк погашення заборгованості. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в описі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку.

Якщо одержані векселі здаються на зберігання в банк, то в регістрах аналітичного обліку робиться відповідна відмітка про вiдповiдний документ, який одержаний в банку.

У випадках, коли векселетримачу (постачальнику) необхідні кошти раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із оплатою відповідного процента банку (дисконтований вексель). Вексель передається банку на індосамент i таким чином векселетримач одержує вексельну суму за мінусом облікового процента (дисконту), який становить дохід банку.