2. Розкрийте сутність диверсифікації: причини, способи, фактори успіху і провалу. Охарактеризуйте процеси диверсифікації і зміни.

Диверсифікація - процес розвитку діяльності підприємства, пов`язаний із збільшенням діапазону видів та проникненням в нові сфери діяльності, освоєнням нових виробництв, розширенням асортименту товару, що включає не тільки диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.

Рішення щодо застосування диверсифікації, тобто розширення напрямків діяльності фірми, включають розгляд двох груп питань:

1. Чи дає новий напрямок (галузь) кращі можливості одержання прибутку в порівнянні з можливостями, наявними в галузі, де вже функціонує фірма?

2. Чи може компанія конкурувати з існуючими компаніями на ринку?

Існує багато причин, які змушують підприємства та їх керівників приймати рішення стосовно диверсифікації. Головні причини щодо прийняття рішення про диверсифікацію:

— часткове використання ресурсів;

— зниження прибутку від основного виробництва;

— скорочення попиту на продукцію;

— створення нових робочих місць;

— постійний ріст конкуренції та НТП(науково-технічного прогресу).

За Ф. Котлером виділяють три види диверсифікаційних процесів:

1. Концентрична (вертикальна)-підприємтсво виробляє товари, які як в технологічному так і в маркетинговому аспекті пов'язані зі вже існуючими товарами фірми. Приклад - корпорація "General Motors", яка відрізняється найвищим рівнем вертикальної диверсифікації - власна продукція становить близько 65% загальної вартості автомобіля.

Переваги концентричної диверсифікації:

- гарантія поставок технічних і матеріальних ресурсів;

- тісний контакт з кінцевими споживачами;

- контроль всього ланцюга виробництва - від сировини до готової продукції;

- стабільність господарських зв’язків у межах підприємства.

Недоліки концентричної диверсифікації:

- постійне вдосконалення виробництва потребує зничних витрат, що стає головною причиною перевищення вартості ресурсів за середньоринкову;

- негативні зміни зовнішнього середовища прямо впливають на взаємозалежність підрозділів та погіршують становище підприємства;

- зменшення впливу конкуренції через обмеженість ринку збуту.

Сьогодні спостерігається тенденція до зниження рівня концентричної диверсифікації: підприємства виробляють самостійно меншу кількість компонентів та комплектуючих - вони купують їх на ринку.

2. Горизонтальна диверсифікація - розширення власного асортименту продукції виробами, які не пов'язані з тим, що випускається, але створюють зацікавленість існуючих клієнтів. Горизонтальна диверсифікація передбачає освоєння нових ринків та сфер бізнесу, які задовольняють потреби вже існуючих клієнтів. Переваги горизонтальної інтеграції полягають у різнобічному аналізі та задоволенні потреб споживачів, при якому досягається ефект синергізму - сукупність видів діяльності дає більший ефект, ніж окремі види діяльності. Приклад - компанія, що займається пасажирськими перевезеннями, входить до туристичного бізнесу та надає послуги з туристичного обслуговування. Ефект стратегії горизонтальної диверсифікації виявляється в тому, що види бізнесу, якими займається підприємство, є взаємопідсилюючими. Ризик застосування стратегії горизонтальної диверсифікації полягає в тому, що ринок збуту, який підприємство охоплює всебічно, може раптово зменшитися - тоді буде необхідно докорінно змінювати напрям діяльності.

3. Конгломератна диверсифікація - поповнення асортиметну компанії виробами, що не пов'язані ні з технологіями, які застосовуються, ні з ринками, на яких працює фірма, ні з існуючими потребами споживачів. Цей вид диверсифікації потребує найбільших фінансових витрат і може застосовуватися лише великими, прибутковими підприємствами.

Мотиви конгломератної диверсифікації:

— раціональне використання фінансових ресурсів. Грошові потоки, що надходять від підрозділів стагнуючих галузей, можуть бути використані галузями, що зростають;

— можливість придбання нового бізнесу по низькій ціні, які існують у галузях, що знаходяться на стадії спаду, коли фірми прагнуть швидко вийти із бізнесу, мінімізуючи майбутні втрати;

— зниження ризику. У підприємтсва зникає залежність від ризику спаду попиту на товари, через наявність інших виробництв;

— захист від поглинання. Конгломеративна диверсифікаціє робить фірму стійкою та недоступною щодо поглинання.

Недоліки конгломератної диверсифікації:

— труднощі в регулюванні різних видів бізнесу та підрозділів;

— складність аналізу стратегічних проблем;

— проблематичність оцінки стратегічних планів.