2. Охарактеризуйте сучасний стан і тенденції розвитку інформаційних технологій

Як вже було зазначено вище індустрія інформаційних технологій породжує нові види інформаційних продуктів. Інформаційний продукт (ІП) виступає у вигляді програмних засобів, баз даних і служб експертного забезпечення. ІП у формі різного роду інформації є джерелом людських знань. Діяльність інтелектуальних працівників більшою мірою залежить від змісту, точності і своєчасності одержуваної інформації. Інформаційна частина ІП розширює кругозір людей, дозволяє ефективніше використовувати ресурси, а розважальна забезпечує дозвілля. Якість і доступність обох складових роблять істотний вплив на відчуття самозадоволення окремої людини.

Однією з тенденцій розвитку ІП є здатність, до взаємодії між всіма фізичними і логічними елементами системи. Один з найважливіших чинників для забезпечення сумісності взаємодії – є поява нових стандартів на програмні і апаратні засоби, дисплеї, бази даних і мережі, що потягнуло за собою процеси стандартизації.

Нові технології є головною рушійною силою на додаток до існуючих сил світового ринку. Всього декілька ключових компонентів - мікропроцесори, локальні мережі, спеціалізовані АРМ, датчики, програмовані контролери - перетворили на реальність концепцію автоматизованого підприємства. Проте в даний час технологія може бути і стримуючим чинником: відсутність здібності до взаємодії засобів автоматизації робить нераціональною її реалізацію. Це обумовлено вибуховим розширенням ІТ, внаслідок чого стандартизація продуктів не встигає за технічними стандартами. З іншого боку, в результаті активнішої маркетингової діяльності і успіхів в розповсюдженні ІП, захоплення великої ринкової частки якою-небудь компанією, її продукт стає стандартом для всіх інших.

Останнім часом у зв'язку з укрупненням підприємств і збільшенням досвіду інтеграції різних платформ ІП стандартизація діяльності різних виробників проводиться вже на етапі розробки і створення ІП.

Ще одна складність теперішнього моменту полягає в тому, що розвиток ІТ в значній мірі визначає процеси інтеграції систем і створення стандартів. Це може значною мірою відсунути терміни реалізації тих переваг, які надають новітні технології. Наприклад, виконання програми створення комп'ютерів п'ятого покоління, що фінансується японськими фірмами, стримується тим, що нова архітектура програмного забезпечення поки не поєднується з існуючими центрами штучного інтелекту, нові протоколи не можуть бути використані в старих системах зв'язку, а нові машинні мови не підходять для старих систем і т.д.

Наступною тенденцією розвитку інформаційних технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку як і раніше є безмежними, хоч і існує досить жорстка конкуренція між основними виробниками. До традиційно сильних виробників, таких, як США, Японія, Франція, Великобританія і ФРН, останніми роками додалися фірми Австралії, Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру і ін. Однією з головних причин інтенсифікації світової конкуренції є розповсюдження попиту на конкретні види ІТ у світовому масштабі. Можна сказати, що, не дивлячись на відмінність ринків, продукція, що має попит в Америці, фактично аналогічна тій продукції, на яку існує попит в Японії і Європі. Наявність п'яти основних чинників обумовлює цей процес: різний рівень знань у області ІТ, що визначає темпи її розповсюдження, які варіюють в широких межах залежно від сфери застосування і від особливостей країни; співвідношення "вартість - ефективність" ІТ; урядова підтримка; стандартизація; порівняльні достоїнства співіснуючих і взаємозамінних технологій.

Глобалізація безпосередньо пов'язана з конвергенцією. Раніше сферу виробництва і сферу послуг можна було легко визначити і диференціювати. Проте описані вище "інформаційні тенденції" міняють традиційні уявлення. Деякі види продукції і послуг розмежувати досить просто. Друкарські машинки і калькулятори - це продукція, телекс і радіомовлення - це послуги. Складніше коли йдеться, наприклад, про телексну апаратуру і ТВ-приймачі, які набувають конкретної значущості тільки в сукупності з вищезазначеними видами послуг. Деякі системи можуть поєднувати в собі пристрої. Прикладами є системи кодування брокерських операцій, банківські апарати, а також системи енepгoкoнтpoля. Крім того, певні види продукції і послуг, виконуючи однакові функції, стають по суті взаємозамінними.

Конвергенція формує сьогодні так званий потенційний ринок ІТ, основними сегментами якого є наступні. Споживчий сегмент включає передачу інформації, розваг і споживання їх приватними особами. Таке споживання може здійснюватися удома, в особистому автомобілі, місцевому торговому центрі або номері в готелі. Багато індивідуальних послуг можуть бути одержані також службовцями фірми зі своїх АРМ без спеціального дозволу фірми. Забезпечення бізнесу включає споживання продукції і послуг ІТ в ході реалізації різних видів ділової діяльності: закупівлі, обслуговуванні, маркетингу, фізичного розповсюдження продукції і інші стадії створення доданої вартості. Використання ІТ, як правило, надзвичайно інтенсивно повторюється і регулюється певними процедурами. Інтелектуальна робота відноситься до споживання і передачі інформації серед менеджерів і інших фахівців. Ця сфера діяльності помилково ототожнюється з веденням ділових операцій, насправді вона відрізняється від останніх по суті. Область споживання носить більш спеціальний характер, менша за об'ємом і визначається більшою мірою подіями, чим процедурами при розгляді питання про придбання ІТ.