2. Опишіть етапи проведення сертифікації системи якості.
Порядок проведення сертифікації системи якості регламентується ДСТУ 3419. Згідно з цим нормативним документом сертифікацію систем якості в Системі проводять органи із сертифікації систем якості (далі — органи із сертифікації), акредитовані на право проведення цих робіт, а в разі їх відсутності — організації, яким доручено виконання функцій органу сертифікації за рішенням Національного органу із сертифікації. Сертифікація систем якості проводиться за ініціативою виробника продукції, або за рішенням органу із сертифікації продукції, якщо це передбачено схемою сертифікації, або за вимогою інших незалежних організацій чи відомств, яким надано державою повноваження на оцінювання систем управління якістю.
Об´єктами оцінок під час сертифікації систем якості та технічного нагляду за сертифікованими системами є:
- діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до вимог стандартів ДСТУ ISO 9000 та іншої додаткової інформації щодо оцінки системи якості;
- стан виробництва з позицій можливості забезпечення стабільної якості продукції, яка підлягає сертифікації;
- якість продукції (на підставі аналізу інформації з різних джерел).
- (заочного) оцінювання системи якості і стану виробництва.
Підприємство-заявник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали і подає їх до органу із сертифікації. Процес сертифікації систем якості складається з таких етапів:
попереднє (заочне) оцінювання системи якості;
остаточна перевірка й оцінювання системи якості;
оформлення результатів перевірки;
технічний нагляд за сертифікованою системою якості.
Попереднє оцінювання системи якості здійснюється з метою визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи якості підприємства, і в разі встановлення такої доцільності, розробки програми перевірки.
Попереднє оцінювання здійснюється комісією органу із сертифікації.
До складу комісії має бути включений принаймні один аудитор із сертифікації. Орган із сертифікації призначає головного аудитора, який формує комісію з компетентних фахівців для проведення аналізу одержаних матеріалів і підготовки попередніх висновків. Головний аудитор призначається навіть тоді, коли аналіз проводиться однією особою.
До складу комісії не включають співробітників підприємства-заявника, а також представників інших підприємств, зацікавлених у результатах сертифікації системи якості підприємства-заявника.
Склад комісії затверджується керівником органу із сертифікації.
Комісія здійснює аналіз усіх матеріалів, одержаних від підприємства для попереднього оцінювання його готовності до сертифікації системи якості.
У разі необхідності комісія може направити свого представника для неофіційного відвідування підприємства з метою проведення робіт з попереднього оцінювання системи якості підприємства безпосередньо на місці або запитати у підприємства додаткові відомості і матеріали, потрібні для проведення оцінювання.
Паралельно з аналізом матеріалів, одержаних від підприємства-заявника, комісія організовує збирання та аналіз додаткових відомостей про якість продукції, стосовно якої проводяться роботи із сертифікації системи якості, від незалежних джерел (територіальних центрів стандартизації, метрології та сертифікації, товариств споживачів, відомості від окремих споживачів тощо).
Попереднє оцінювання системи якості завершується підготовкою письмового висновку щодо доцільності (недоцільності) проведення остаточної перевірки й оцінювання системи якості. Висновок готується у двох примірниках: один залишається органу із сертифікації, другий передається підприємству заявнику.
У разі позитивного рішення орган із сертифікації надсилає заявникові висновок і проект господарчого договору на проведення остаточної перевірки і оцінювання системи якості.
У разі негативного рішення за результатами оцінювання у висновку наводять причини такого рішення та всі невідповідності системи якості продукції, що перевіряється, вимогам відповідних нормативних документів, вони мають бути усунутими до відвідання виробника комісією, після чого підприємство може подавати свою систему якості на повторне попереднє оцінювання.
Остаточна перевірка й оцінювання системи якості здійснюється комісією, що проводила попереднє оцінювання, або іншою комісією, до складу якої обов´язково входять експерти, що виконували попереднє оцінювання та експерт-фахівець із розробки та технології виробництва відповідної продукції.
Склад комісії затверджується керівником органу із сертифікації, з ним ознайомлюється підприємство-замовник, яке може його відхилити, якщо вважає, що здійснення перевірки цим складом може спричинити конфліктні ситуації.
На підставі результатів аналізу матеріалів, що надійшли від підприємства-замовника на етапі попереднього оцінювання, комісія розробляє програму остаточної перевірки системи якості з урахуванням специфіки підприємства, продукції, що випускається, вимог споживачів тощо, програму і методики перевірки й оцінювання стану виробництва та готує необхідні робочі документи.
Програма перевірки в цілому має містити:
мету і галузь перевірки;
склад комісії з перевірки;
дату і місце проведення перевірки;
перелік документів, на відповідність яким здійснюється перевірка;
перелік структурних підрозділів підприємства, що перевіряється;
назву елементів системи якості та виробництва, які підлягають перевірці;
розподіл обов´язків між членами комісії щодо перевірки елементів системи якості та стану виробництва;
джерела інформації про якість продукції;
орієнтовні терміни проведення кожного з основних заходів програми;
вимоги щодо забезпечення конфіденційності інформації, яка є комерційною таємницею;
перелік організацій та осіб, яким надається звіт про перевірку.
- Питання на держіспит дисципліна «ділове адміністрування» Менеджмент організацій
- 1.Охарактеризуйте організацію як складну систему та об'єкт її управління: взаємозв'язок та взаємозалежність її внутрішніх елементів і фактори зовнішнього середовища.
- 2. Дайте характеристику основних підсистем організації. Охарактеризуйте модель організації як відкритої системи.
- 3. Охарактеризуйте життєвий цикл діяльності організації та стадії виникнення змін.
- 4. Дайте визначення «жорсткому» та «м'якому» системним підходам до управлінню організаційними процесами.
- Управління проектами
- 5. Розкрийте поняття умов, сфери та учасників інжинірингу. Поясніть загальні правила інжинірингу.
- 6. Розкрийте модель управління проектами для поєднання основних функцій проектного менеджменту та інструментів.
- 7. Охарактеризуйте основні риси проекту, розкрийте фази його життєвого циклу.
- 8. Назвіть функції та охарактеризуйте процеси проектного менеджменту.
- 9. Розкрийте структуру проектного аналізу: технічний аналіз, комерційний аналіз, фінансовий аналіз, екологічний аналіз, організаційний та соціальний аналіз, економічний аналіз.
- 10. Зміст та структура проектного завдання
- 1) Матричний метод 2) метод ієрархічного структурування
- Управління змінами
- 1. Назвіть та охарактеризуйте види опору змінам (індивідуальний, груповий опір і опір системи) та форми опору.
- 2. Розкрийте сутність диверсифікації: причини, способи, фактори успіху і провалу. Охарактеризуйте процеси диверсифікації і зміни.
- 3. Проаналізуйте зміни і стабільність.
- 4. Охарактеризуйте зміни, нововведення, перетворення.
- 5. Висвітліть механізм впровадження змін в організації.
- Управління якістю
- 1. Розкрийте сутність впровадження систем управління якістю на підприємствах України.
- 2. Опишіть етапи проведення сертифікації системи якості.
- 3. Розкрийте значення та сутність управління якістю продукції.
- 4. Охарактеризуйте механізм управління якістю продукції.
- 5. Охарактеризуйте міжнародну систему визначення результатів оцінки систем якості iso/ies.
- Корпоративне управління
- 1.Розкрийте сутність антимонопольного регулювання в корпоративному секторі.
- 2. Назвіть та охарактеризуйте види депозитарної діяльності та її суб'єкти
- 3.Дайте характеристику визначення цілей діяльності корпорацій.
- 4.Розкрийте роль загальних зборів акціонерів та охарактеризуйте їхні повноваження.
- 5. Охарактеризуйте конфлікти інтересів між учасниками корпоративних відносин.
- Дисципліна «публічне адміністрування»
- 1.Підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція
- 2. Обґрунтуйте феномен влади.
- 3. Охарактеризуйте закон централізації та децентралізації влади.
- 4. Охарактеризуйте закон системності організації та саморозвитку системи публічного адміністрування.
- 5. Охарактеризуйте механізм взаємодії влади та публічного адміністрування.
- 6. Обґрунтуйте взаємозв'язок і взаємозалежність політичної та економічної влади.
- 7. Проаналізуйте пріоритетність політичного вибору цінностей та цілей.
- 8. Розкрийте особливості формування соціальної сфери: публічне адміністрування та людина (суспільство)
- 9. Проаналізуйте зміст теорії бюрократії як наукова категорія.
- 10. Охарактеризуйте закон розмежування центрів влади та управління.
- Дисципліна «геоінформаційні системи та технології в організації»
- 1. Проаналізуйте основні прикладні аспекти збору та обробки інформації
- 2. Охарактеризуйте сучасний стан і тенденції розвитку інформаційних технологій
- 3. Розкрийте особливості створення інформаційних систем та їх ефективність в організації природоохоронної діяльності.
- 4.Проаналізуйте значення інформації у взаємодії систем різної природи
- 5. Дайте визначення гіс та розкрийте її структуру
- 6. Проаналізуйте основні функції гіс в організації природоохоронної діяльності
- 7.Охарактеризуйте основні програмні засоби субд в організації природоохоронної діяльності.
- 8.Охарактеризуйте дослідження, якими забезпечується функціонування гімс.
- 9. Розкрийте зміст інформації в організації природоохоронної діяльності.
- 10. Проаналізуйте особливості еволюції інформаційних систем.
- Дисципліна «фінансовий менеджмент»
- 1. Розкрийте функції фінансового менеджменту.
- 2. Охарактеризуйте сутність закону вартості.
- 3. Назвіть види фінансових ризиків та методи управління ними.
- 4. Розкрийте сутність кредиту та принципи його застосування.
- 5. Назвіть та висвітліть сутність методів ліквідності грошових зобовʼязань.
- 6. Розкрийте сутність інвестицій.
- 7. Визначте фінансові заходи щодо покращення структури капіталу.
- 8. Назвіть методи управління фінансовими ризиками державою.
- 9. Поясніть, в чому полягає різниця між публічними та приватними фінансами.
- 10. Охарактеризуйте особливості управління власним капіталом комерційного банку.
- Менеджмент готельно-ресторанного господарства
- 1. Розкрийте основні функції управління закладами готельно-ресторанного сервісу.
- 2. Назвіть основні критерії класифікації закладів харчування у структурі готельних комплексів. Визначити їхні основні функції.
- 3. Охарактеризуйте види організаційних структур, які застосовуються у готельно-ресторанному господарстві.
- 4. Охарактеризуйте методи оцінки персоналу, що застосовуються в готельно-ресторанному сервісі.
- 5. Назвіть типи закладів харчування, які виділяються залежно від характеру торгово-виробничої діяльності.
- 6. Назвіть і дайте характеристику видів організацій сфери готельно-ресторанного бізнесу України.
- 7. Розкрийте сутність і значення управлінських функцій у готельно-ресторанному сервісі. Види функцій управління.
- 8. Висвітліть сутність стимулювання праці в готельно-ресторанному бізнесі. Охарактеризуйте види стимулювання.
- 9. Охарактеризуйте методи контролю на підприємствах гостинності.
- 10.Висвітліть особливості управлінської праці в готелях і ресторанах.
- Система місцевого управління туристсько-рекреаційною діяльністю (спеціалісти мті)
- 1. Проаналізуйте механізм реалізації державної політики в галузі туризму.
- 2. Туристична галузь, як об'єкт державного управління
- 3.Основні типи моделей туристичної діяльності
- 4. Регулювання туризму у розвинених країнах світу
- 5. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні
- 6. Охарактеризуйте управління галуззю туризму в Чернівецькій області.
- 7. Оцініть стан діяльності органів влади та місцевого самоврядування в сфері розвитку туризму.
- 8. Проаналізуйте національні туристичні організації.
- 9. Визначте об’єкт і суб’єкт управління туристичною організацією.
- 10. Проаналізуйте структуру управління туризмом в Україні.