3. Розкрийте особливості створення інформаційних систем та їх ефективність в організації природоохоронної діяльності.

ГІС-технологія дозволяє забезпечити високу наочність відображення різнорідної інформації, потужність і зручність інструментарію для аналізу і вибору рішень. В даний час розроблено ряд інформаційно-аналітичних систем і використанням ГІС-технологій: для управління регіону, для вирішення задач земельної реформи, для управління інженерними комунікаціями тощо.

Географічні інформаційні системи — це інформаційне майбутнє систем екологічного управління; це сучасна комп'ютерна технологія для картографування та аналізу об'єктів навколишнього природного середовища, а також реальних подій, що відбуваються в ньому.

Ці системи являють собою комплекс апаратних і програмних засобів, які забезпечують їх функціонування: надання можливості введення даних, перетворення їх форматів, накопичення їх, вилучення, оновлення та пошук, розв'язання аналітичних і прогнозних, статичних і динамічних задач, вибір форми видачі кінцевого результату, організацію діалогу з користувачем. Технологія ГІС надає новий, сучасніший, ефективніший, зручний і швидкий засіб аналізу і вирішення проблем. Вихідна інформація ГІС може надаватись у картографічному вигляді, супроводжуватись кількісними та якісни-ми описами об'єктів.

Географічна інформаційна система забезпечує можливість довгострокового збереження, періодичного поповнення і оновлення цієї інформації. Здатність обробляти інформацію просторового характеру, представлену на географічних картах, принципово відрізняють ГІС від інших інформаційних систем.

Архітектурно ГІС являють собою складне сполучення автоматизованих картографічних систем, систем дистанційного зондування, систем баз даних, систем автоматизованого проектування тощо. Географічні інформаційні системи — це проблемно-орієнтована обчислювана інтерактивна система обробки просторово-розподіленої інформації, яка складається із засобів збирання, перетворення, зберігання та подання картографічної інформації, для вироблення управлінських рішень у галузі природокористування і охорони навколишнього середовища. В українському законодавстві (Національна програма інформатизації) дано таке тлумачення ГІС — це сучасні комп'ютерні технології, що дають можливість поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо- та аеро-зображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).

Перший етап – розробка проектно-технічної й іншої документації на систему базується на матеріалах обстеження об'єкта керування і включає дві стадії виконання робіт: передпроектну і стадію проектування.

На передпроектній стадії розробляється два документи: техніко-економічне обґрунтування системи і технічне завдання на розробку цієї системи.

На стадії проектування АСУП створюється два документи: технічний і робочий проект. У ряді випадків замість двох зазначених проектів розробляється єдиний техноробочий проект системи.

Затверджене технічне завдання на створення системи є підставою для розробки технічного проекту системи. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект, що затвердженню не підлягає. Досвід створення систем, у яких на практиці перевірений ряд ефективних рішень по основних видах забезпечення системи і методам її організації, дозволяє замість двох зазначених проектів розробити один – техноробочий проект системи. Одностадійний підхід до проектування дає можливість значно скоротити терміни розробки й обсяг документації, спростити процеси організації виконання цих робіт.

Розробка проектно-технологічної й іншої документації на систему – важлива, але лише початковий етап в організації системи на об'єкті керування. Від нього багато в чому залежить організація раціонального керування й ефективність функціонування розробленої системи. Однак, щоб теоретичні розробки принесли бажані результати, необхідно провести велику організаційну роботу по підготовці об'єкта керування і обчислювального центру до впровадження проекту системи на другому етапі. Роботи цього етапу звичайно виконуються паралельно з розробкою окремих елементів техноробочого проекту.

Усі заходи повинні проводитися у взаємозв'язку таким чином, щоб машинна обробка забезпечила видання необхідної єдиної вихідної інформації для своєчасного виконання апаратом керування своїх нових основних функцій.

Заключний, третій етап включає апробацію окремих елементів, а потім і впровадження проекту системи в цілому. Апробація здійснюється по окремих елементах проекту з метою перевірки правильності розробки проектного рішення. За результатами апробації робиться коректування відповідних елементів проекту системи.

В даний час для спільного використання даних здійснюється інтеграція різних СОД на основі єдиного довідника метаданних, тобто по кожнім новому запиті передбачається динамічне вивантаження даних з різних СОД, їхнє узгодження, агрегація і транспортування користувачу. З запропонованої схеми видно, що в ній отсутствует інтерактивна взаємодія з користувачем для проведення динамічного аналізу.

Готовність системи і введення її в експлуатацію оформляється відповідно до Держстандартів, що передбачають укладання актів завершення робіт, приймання системи в дослідну і промислову експлуатацію й інші документи.

Для ухвалення природоохоронних управлінських рішень, проведення спостережень і досліджень природних об'єктів, виконання статистичних операцій, а також в багатьох інших сферах діяльності, що стосуються питань екології та охорони навколишнього природного середовища, необхідна обробка інформації. З цією метою, як і у разі загального підходу при роботі з інформацією, використовуються інформаційні системи (ІС). Частина з них має загальний характер побудови і роботи широко поширених систем, а деякі - спеціалізований, що враховує особливості природних об'єктів, закономірності отримання, використання, і розподілу інформації для потреб охорони навколишнього природного середовища. До перших можна залічити, наприклад, інформаційні системи пошуку інформації в бібліотеках, а до других - геоінформаційні системи (ГІС), інформаційні системи, що використовуються при проведенні різних видів екологічного моніторингу і ін.

В широкому розумінні ІС - це система обробки інформації, а у вузькому - сукупність апаратно-програмних засобів, задіяних для вирішення деякої прикладної задачі. При цьому автоматизованими називають ІС, в яких застосовують технічні засоби, і, зокрема, ЕОМ. До них належить більшість існуючих ІС.

По області застосування ІС можна підрозділити на системи, що використовуються у виробництві, охороні навколишнього природного середовища, освіті, охороні здоров'я, науці, військовій справі, соціальній сфері та інших галузях. По цільовій функції ІС умовно розділяють на наступні основні категорії: управляючі, інформаційно-довідкові, підтримки ухвалення рішень.